Кафедра "Двигуни та гібридні енергетичні установки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/54

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/diesel/glavnaya

Від 2022 року кафедра має назву "Двигуни та гібридні енергетичні установки", первісна назва – "Двигуни внутрішнього сгоряння".

Кафедра "Двигуни внутрішнього згоряння" (ДВЗ) заснована 9 липня 1930 року у Харківському Механіко машинобудівному інституті. Читання курсів по ДВЗ розпочали на механічному факультеті ще в 1910 році, дисципліну "ДВЗ" і проєктування ДВЗ протягом 1910-1913 рр. читав граф Сергій Йосипович Доррер. Спеціальність "ДВЗ" у Харківському технологічному інституті була організована в 1918 році. У її джерел, а пізніше й кафедри ДВЗ стояв Василь Трохимович Цвєтков (1887–1954).

Від 1980 року вона є базовою серед українських закладів вищої освіти з моторобудування. За час існування кафедра підготувала понад 4000 випускників. Сьогодні на кафедрі навчається понад 200 студентів. Обсяг ліцензійного набору є одним з найбільших в університеті.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 5 – доцента. Серед викладачів кафедри 3 лауреата Державної премії України, 2 лауреата премії Кабінету міністрів. Від 2001 року по 2016 рік кафедру очолював Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Нагороди Ярослава Мудрого Академії наук Вищої школи України, Лауреат державної премії в галузі науки і техніки 2008 року, професор, доктор технічних наук, проректор університету з наукової роботи – Андрій Петрович Марченко.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Применение методов компьютерно-интегрированного ресурсного проектирования к литым деталям ДВС по критерию эксплуатационных характеристик на примере колеса турбины турбокомпрессора
    (НТУ "ХПИ", 2008) Акимов, Олег Викторович; Солошенко, В. А.; Марченко, Андрей Петрович; Петросянц, В. А.
    Розглядаються проблеми впливу технологічних відхилень на міцнісні та динамічні характеристики турбокомпресора. Знайдена щільність розподілу перевантаження для системи з 11 лезами і дисперсією для "параметра розладу" 0.5-3.0 під дією 5-ї, 6-ї збуджуючих гармонік. Розглядається деформація воскової моделі турбіни при охолоджуванні (третя стадія виробництва). Таке пошкодження приводить до скорочення нахилу лез в зовнішньому діаметрі біля отвору турбіни до 4±0.5 градусів. Виконаний перехідний тепловий і термопружній аналіз для одного сектора моделі з використанням методу скінченних елементів. Сформульована і розв’язана зворотна задача отримання заданого кінцевого профілю леза турбіни.
  • Ескіз
    Документ
    Влияние регулирования турбокомпрессора с безлопаточным направляющим аппаратом на показатели дизеля 4ЧН 12/14
    (НТУ "ХПИ", 2005) Марченко, Андрей Петрович; Петросянц, В. А.; Самойленко, Дмитрий Евгеньевич
    Представлены основные результаты компьютерного моделирования рабочих процессов двгателя и регулируемого турбокомпрессора с целью определения влияния регулирования турбокомпрессора с безлопаточным направляющим аппаратом на показатели рабочего процесса и экологичность дизеля 4ЧН 12/14. Сделаны выводы о возможности выполнения исследуемым двигателем норм, предусмотренных Правилами ЕЭК ООН№24.
  • Ескіз
    Документ
    Улучшение технико-экономических показателей транспортного дизеля путем регулирования турбокомпрессора с безлопаточным направляющим аппаратом
    (НТУ "ХПИ", 2004) Марченко, Андрей Петрович; Петросянц, В. А.; Самойленко, Дмитрий Евгеньевич; Минак, А. Ф.; Обозный, Сергей Владимирович; Косулин, Анатолий Григорьевич
    Рассмотрены основные способы регулирования турбокомпрессоров, среди которых выбран наиболее эффективный для применения на современных автотранспортных двигателях украинского производства. Представлены основные результаты экспериментального исследования по влиянию регулирования в турбокомпрессорах с безлопаточным направляющим аппаратом на показатели экономичности, приемистости, мощности 6-ти цилиндрового V – образного двигателя. Сделаны выводы об эффективности указанного способа регулирования турбины.
  • Ескіз
    Документ
    Оценка эффективности различных способов внутреннего регулирования турбины ТКР автотракторного дизеля
    (НТУ "ХПИ", 2009) Марченко, Андрей Петрович; Петросянц, В. А.; Прохоренко, Андрей Алексеевич; Самойленко, Дмитрий Евгеньевич; Мешков, Денис Викторович
    В статье проведена сравнительная оценка 2-х способов регулирования турбонаддува: традиционного - соплового и нового - путем изменения площади проходного сечения конца разгонного участка безлопаточного направляющего аппарата (БНА) улитки турбины. Сравнение проводилось по 2-м параметрам: исходя из максимально достижимой глубины регулирования и по углу наклона кривой, описывающей алгоритм регулирования турбины ТКР. Исходя из величины угла наклона прямой, описывающей алгоритм регулирования показано, что сопловое регулирование имеет незначительное преимущество в сравнении с регулированием БНА.
  • Ескіз
    Документ
    Регулирование турбины ТКР с БНА: эффективность, надежность, низкая себестоимость
    (НТУ "ХПИ", 2010) Марченко, Андрей Петрович; Петросянц, В. А.; Самойленко, Дмитрий Евгеньевич; Прохоренко, Андрей Алексеевич; Зинченко, Елена Ивановна; Косулин, Анатолий Григорьевич; Мешков, Денис Викторович
    Разработаны мероприятия для обеспечения эффективного и надежного регулирования в ТКР с БНА, которые были учтены при создании конструкции регулируемой турбины. Установлено, что для обеспечения высокого КПД турбины во всем диапазоне регулирования необходимо спрофилировать специальным образом элемент регулирования(ЭР), а закон его движения должен обеспечивать максимальную глубину регулирования при минимальном угловом перемещении ЭР. Для обеспечения надежной работы конструкции регулируемой турбины, выполненной на базе ТКР-7, в регулировочном диске были выполнены 3 отверстия, равномерно расположенные на одной окружности, что обеспечило его разгрузку от осевого усилия, создаваемого газом со стороны улитки.