Кафедра "Двигуни та гібридні енергетичні установки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/54

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/diesel/glavnaya

Від 2022 року кафедра має назву "Двигуни та гібридні енергетичні установки", первісна назва – "Двигуни внутрішнього сгоряння".

Кафедра "Двигуни внутрішнього згоряння" (ДВЗ) заснована 9 липня 1930 року у Харківському Механіко машинобудівному інституті. Читання курсів по ДВЗ розпочали на механічному факультеті ще в 1910 році, дисципліну "ДВЗ" і проєктування ДВЗ протягом 1910-1913 рр. читав граф Сергій Йосипович Доррер. Спеціальність "ДВЗ" у Харківському технологічному інституті була організована в 1918 році. У її джерел, а пізніше й кафедри ДВЗ стояв Василь Трохимович Цвєтков (1887–1954).

Від 1980 року вона є базовою серед українських закладів вищої освіти з моторобудування. За час існування кафедра підготувала понад 4000 випускників. Сьогодні на кафедрі навчається понад 200 студентів. Обсяг ліцензійного набору є одним з найбільших в університеті.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 5 – доцента. Серед викладачів кафедри 3 лауреата Державної премії України, 2 лауреата премії Кабінету міністрів. Від 2001 року по 2016 рік кафедру очолював Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Нагороди Ярослава Мудрого Академії наук Вищої школи України, Лауреат державної премії в галузі науки і техніки 2008 року, професор, доктор технічних наук, проректор університету з наукової роботи – Андрій Петрович Марченко.

Переглянути

Фільтри

2014 - 201922020 - 20232

Налаштування

Автор: search.filters.author.Рикова, Інна Віталіївна

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Відбудова критичних галузей економіки україни використанням в енергетичних установках зеленого водню
    (Одеський державний екологічний університет, 2023) Марченко, Андрій Петрович; Парсаданов, Ігор Володимирович; Кравченко, Сергій Сергійович; Рикова, Інна Віталіївна; Савченко, Анатолій Вікторович
  • Ескіз
    Документ
    Урахування шкідливої дії діоксиду вуглецю при комплексній оцінці витрати палива і токсичності відпрацьованих газів дизельних двигунів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Парсаданов, Ігор Володимирович; Рикова, Інна Віталіївна
    За останні десятиріччя дослідження процесів згоряння в двигунах внутрішнього згоряння, додаткова обробка відпрацьованих газів привели до скорочення шкідливих викидів (оксиду азоту NOx, незгорілих вуглеводнів СnНm, оксиду вуглецю СО і твердих частинок ТЧ). Однак особисту занепокоєність у науковців і міжнародної спільноти викликає збільшення при експлуатації енергетичних установок викиду в навколишнє середовище діоксиду вуглецю СО₂, що сприяє підвищенню "парникового ефекту". Для визначення ефективних технічних рішень із удосконалення дизельних двигунів з метою зниження витрати палива та викидів шкідливих речовин з відпрацьованими на кафедрі двигунів внутрішнього згоряння Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" запропонований безрозмірний комплексний критерій паливної економічності і токсичності відпрацьованих газів, який надає інформацію щодо економічної і екологічної досконалості дизельних двигунів. Проте цей критерій не враховує дію на навколишнє середовище викидів СО₂. В роботі розглянуті умови урахування шкідливої дії СО₂ з використанням методу комплексної оцінки витрати палива і токсичності відпрацьованих газів. Масовий викид СО₂ для кожного режиму роботи дизельного визначається, якщо відомі елементарний склад палива, його молекулярна маса, теплота згоряння і витрата, склад і витрата повітря, а також параметри навколишнього середовища. Для забезпечення об'єктивної оцінки дії СО₂, що викидається із ВГ дизелів, на людину і навколишнє середовище необхідно впроваджувати відповідні поправки, які характеризують його показник відносної агресивності. В першу чергу, це поправка, що враховує дію СО₂ на різні реципієнти, крім людини, та поправка, що враховує можливість накопичення речовини в компонентах навколишнього середовища та в ланцюгах живлення, а також надходження його в організм людини неінгаляційним шляхом. Для обґрунтуванням і впровадження введення таких поправок необхідний об’єктивний науковий підхід, що враховує усі складові щодо визначення негативного впливу СО₂ на людину і навколишнє середовище: парниковий ефект, зміна клімату як при безпосередньому впливі, так і довгостроковій перспективі.
  • Ескіз
    Документ
    Обґрунтування вибору форми камери згоряння при застосуванні каталітичного покриття на поверхні поршня
    (НТУ "ХПІ", 2017) Парсаданов, Ігор Володимирович; Хижняк, Володимир Олександрович; Рикова, Інна Віталіївна
    Проведений аналіз форм камер згоряння дизелів з безпосереднім впорскуванням палива для рівнів максимального тиску впорскування палива від 100 МПа до 180 МПа. Розглянуті основні вимоги та особливості впливу форми камери згоряння на процеси сумішоутворення та кінетики протікання хімічних реакцій при нанесенні шару каталітичного покриття на поверхню камери згоряння в поршні. Проаналізовані найпоширеніші форми камер згоряння та дані рекомендації зі збільшення утворення активних частинок, зниження енергії активації палива, а також зменшення неоднорідності горіння палива в пристінкових зонах. Для двох рівнів максимального тиску впорскування палива запропоновані варіанти конструкцій форм камер згоряння, що дозволяють збільшити поверхню камери при використанні каталітичного покриття на поверхні поршня.
  • Ескіз
    Документ
    Комплексна оцінка ефективності рециркуляції відпрацьованих газів дизеля
    (НТУ "ХПІ", 2014) Парсаданов, Ігор Володимирович; Рикова, Інна Віталіївна; Маклаков, Олександр Миколайович
    Визначена і дана оцінка паливної і екологічної ефективності провадження рециркуляції по зовнішній характеристиці автомобільного дизеля. Об’єктом дослідження обрано вітчизняний рядний чотирьох циліндровий автомобільній дизель із безпосереднім впорскуванням палива і газотурбінним наддувом, робочим об'ємом 2,0 дм³, номінальною потужністю 73,5 кВт. Актуальність роботи пов’язана із зменшенням негативного впливу відпрацьованих газів ДВЗ міського автомобільного транспорту на навколишнє середовище.