Кафедра "Двигуни та гібридні енергетичні установки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/54

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/diesel/glavnaya

Від 2022 року кафедра має назву "Двигуни та гібридні енергетичні установки", первісна назва – "Двигуни внутрішнього сгоряння".

Кафедра "Двигуни внутрішнього згоряння" (ДВЗ) заснована 9 липня 1930 року у Харківському Механіко машинобудівному інституті. Читання курсів по ДВЗ розпочали на механічному факультеті ще в 1910 році, дисципліну "ДВЗ" і проєктування ДВЗ протягом 1910-1913 рр. читав граф Сергій Йосипович Доррер. Спеціальність "ДВЗ" у Харківському технологічному інституті була організована в 1918 році. У її джерел, а пізніше й кафедри ДВЗ стояв Василь Трохимович Цвєтков (1887–1954).

Від 1980 року вона є базовою серед українських закладів вищої освіти з моторобудування. За час існування кафедра підготувала понад 4000 випускників. Сьогодні на кафедрі навчається понад 200 студентів. Обсяг ліцензійного набору є одним з найбільших в університеті.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 5 – доцента. Серед викладачів кафедри 3 лауреата Державної премії України, 2 лауреата премії Кабінету міністрів. Від 2001 року по 2016 рік кафедру очолював Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Нагороди Ярослава Мудрого Академії наук Вищої школи України, Лауреат державної премії в галузі науки і техніки 2008 року, професор, доктор технічних наук, проректор університету з наукової роботи – Андрій Петрович Марченко.

Переглянути

Фільтри

20211

Налаштування

Автор: search.filters.author.Kravchenko, SerhiiDOI: search.filters.doi.doi.org/10.20998/0419-8719.2021.2.09

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Digital twin of gas reciprocating compressor unit: concept, architecture & pilot implementation
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Prokhorenko, Andriy; Kravchenko, Serhii; Solodkii, E.
    Combination of information and operational technologies has led to a new way of production, to a new technological revolution, known as Industry 4.0. The Digital Twin plays a central role in this technology. The Digital Twin is a predictive maintenance tool, and allows you to simulate various options for device failures taking into account their operation modes, environmental influences and various degrees of wear. The concept of creating a digital twin of a real physical object of research is proposed - an AJAX DPS-180 internal combustion engine with a gas piston com-pressor, which is designed to pump gas from gas wells. A feature of its work is autonomous long-term operation in the field with the remoteness of the service personnel, direct enviro nmental impact and ensuring the reliability and stability of work. Therefore, monitoring the parameters of the engine with the subsequent prediction of its failures is especially important. The work on creating a digital twin for AJAX DPS-180 is being carried out in cooperation and with the support of Armco-Engineering, the operator of this equipment. Six stages of the process of creating a digital twin of a given object are shown: collection and preliminary processing of data on the technical state of a real object; early detection of malfunctions, predicting the time of failure; service planning; optimization of financial and time resources for service. Equipping a real object with various sensors made it possible to continuously collect data on its technical condition, and technologies of the industrial Internet of things, such as Big Data and the predictive statistical model, predict failure times with high accuracy. The developed and implemented schemes for equipping an object with data collection equipment and a diagram of the flow of this data in the Internet of Things are presented. The basis of the data collection system is a microcontroller, a set of a crankshaft speed sensor and thermocouples, a multiplexer and 16-bit analog-to-digital converters that convert thermo-EMF of thermocouples. At the moment, channels for measuring the speed, coolant and exhaust gas temperatures have been implemented. It is proposed to use the ThingSpeak server as a remote resource as a cloud aggregator and carrier of this data. The MATLAB mathematical package integrated into the resource is used as a data analyzer.