Кафедра "Двигуни та гібридні енергетичні установки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/54

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/diesel/glavnaya

Від 2022 року кафедра має назву "Двигуни та гібридні енергетичні установки", первісна назва – "Двигуни внутрішнього сгоряння".

Кафедра "Двигуни внутрішнього згоряння" (ДВЗ) заснована 9 липня 1930 року у Харківському Механіко машинобудівному інституті. Читання курсів по ДВЗ розпочали на механічному факультеті ще в 1910 році, дисципліну "ДВЗ" і проєктування ДВЗ протягом 1910-1913 рр. читав граф Сергій Йосипович Доррер. Спеціальність "ДВЗ" у Харківському технологічному інституті була організована в 1918 році. У її джерел, а пізніше й кафедри ДВЗ стояв Василь Трохимович Цвєтков (1887–1954).

Від 1980 року вона є базовою серед українських закладів вищої освіти з моторобудування. За час існування кафедра підготувала понад 4000 випускників. Сьогодні на кафедрі навчається понад 200 студентів. Обсяг ліцензійного набору є одним з найбільших в університеті.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 5 – доцента. Серед викладачів кафедри 3 лауреата Державної премії України, 2 лауреата премії Кабінету міністрів. Від 2001 року по 2016 рік кафедру очолював Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Нагороди Ярослава Мудрого Академії наук Вищої школи України, Лауреат державної премії в галузі науки і техніки 2008 року, професор, доктор технічних наук, проректор університету з наукової роботи – Андрій Петрович Марченко.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз методів та способів діагностування двигунів внутрішнього згоряння методами нерозбірного контролю
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Білик, Сергій Юрійович; Божко, Едуард Валерійович
    Розглянуто питання взаємодії схем діагностування двигунів методами нерозбірного контролю, виконано аналіз існуючих методів, та запропоновано використання комплексних підходів, що підвищують надійність роботи двигунів. Проаналізовано методи нерозбірного діагностування з моделюванням розрегулювання систем двигуна під час експлуатації та діагностування початкових етапів несправностей конструктивного та функціонального характеру. Проведений аналіз дозволив визначити прямі діагностичні параметри, які однозначно характеризують стан об’єкта та непрямі, що пов’язані з прямими функціональними залежностями, та виділити найбільш ефективні, з точки зору визначення кореляційних залежностей - прямі методи діагностування, серед яких можна виділити, наприклад, індиціювання робочого процесу у циліндрі двигуна. Запропонована відносно проста схема організації вимірювання та визначення сигналів з декількох елементів діагностування одночасно, звідси можна зробити висновок, що інформація з одного каналу вимірювання здатна комплексно охарактеризувати технічний стан декількох елементів механізмів або систем двигуна: вібраційний метод, акустичний метод, методи газової хроматографії, непряме індиціювання за допомогою визначення напруження у шпильках кришки циліндрів, оцінка рівня зносу деталей за вмістом металу у моторному маслі, а також діагностування параметрів за нерівномірністю частоти обертання колінчастого валу. Аналіз методів та способів діагностування двигунів внутрішнього згоряння дозволив дійти висновку, що метод діагностування за нерівномірністю частоти обертання колінчастого валу двигуна являє собою перспективний напрям в розвитку методів нерозбірного діагностування двигунів внутрішнього згоряння, використання якого дозволить виконувати оцінку технічного стану двигуна, виявляти і локалізувати несправності, прогнозувати залишковий ресурс та виконувати моніторинг технічного стану двигуна.