Кафедра "Двигуни та гібридні енергетичні установки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/54

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/diesel/glavnaya

Від 2022 року кафедра має назву "Двигуни та гібридні енергетичні установки", первісна назва – "Двигуни внутрішнього сгоряння".

Кафедра "Двигуни внутрішнього згоряння" (ДВЗ) заснована 9 липня 1930 року у Харківському Механіко машинобудівному інституті. Читання курсів по ДВЗ розпочали на механічному факультеті ще в 1910 році, дисципліну "ДВЗ" і проєктування ДВЗ протягом 1910-1913 рр. читав граф Сергій Йосипович Доррер. Спеціальність "ДВЗ" у Харківському технологічному інституті була організована в 1918 році. У її джерел, а пізніше й кафедри ДВЗ стояв Василь Трохимович Цвєтков (1887–1954).

Від 1980 року вона є базовою серед українських закладів вищої освіти з моторобудування. За час існування кафедра підготувала понад 4000 випускників. Сьогодні на кафедрі навчається понад 200 студентів. Обсяг ліцензійного набору є одним з найбільших в університеті.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 5 – доцента. Серед викладачів кафедри 3 лауреата Державної премії України, 2 лауреата премії Кабінету міністрів. Від 2001 року по 2016 рік кафедру очолював Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Нагороди Ярослава Мудрого Академії наук Вищої школи України, Лауреат державної премії в галузі науки і техніки 2008 року, професор, доктор технічних наук, проректор університету з наукової роботи – Андрій Петрович Марченко.

Переглянути

Фільтри

20211

Налаштування

Містить файли: ТакORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0001-5926-7146

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Влияние на показатели поршневых двигателей биокомпонентов и наноматериалов различного типа
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Левтеров, Антон Михайлович; Левтеров, Александр Антонович
    Очевидность конечности энергетических ресурсов планеты заставляет постоянно заботиться поиском новых источников энергии и рачительного их использования. Основной преобразователь энергии – ДВС вопреки прогнозам продолжает занимать лидирующие позиции, поэтому вопросы совершенствования его рабочих процессов, улучшение показателей токсичности, сокращение потребления минерального топлива и возможность применения альтернативных топлив, повышение качества моторного топлива продолжают рассматриваться во всем энергетическом мире. Широкое развитие получила концепция использования для этих целей наночастиц с повышенными энергетическими свойствами. Улучшение показателей двигателя, работающего на штатном нефтяном и смесевых моторных топливах, диспергированных наноматериалами различного типа, сомнений не вызывает. В статье приводится анализ современных исследований влияния биодизельных топлив на эксплуатационные показатели двигателей и анализ результатов внедрения практики насыщения нефтяного и биотоплива наночастицами в качестве потенциального энергоносителя. Представлены результаты выполненного в лаборатории ИПМаш НАН Украины исследования показателей дизеля 1Ч 8,5/11 при его работе на дизельном топливе, диспергированном углеродными сфероидальными нанодобавками разной концентрации, и некоторые сравнительные результаты исследований показателей дизельных двигателей с прямым впрыском 2Ч 10,5/12 и 4ЧН 7.9/7,5 ALH, работающих на штатном и на смесевых топливах с биокомпонентами, синтезированными из рапсового, подсолнечного, горчичного и кукурузного масел. Теплофизические свойства топлива (теплота сгорания, теплопроводность, теплоемкость, плотность, кинематическая вязкость, конвективная теплопередача, температура воспламенения, цетановое число) в случае введения в него наночастиц претерпевают значительные изменения. Оптимальное количество наночастиц металлов, оксидов металлов, углеродных трубок, графена в минеральном, биодизельном или смесевом топливе способствует более полному сгоранию, значительно улучшает характеристики двигателя и снижает уровень вредных выбросов.