Кафедра "Двигуни та гібридні енергетичні установки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/54

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/diesel/glavnaya

Від 2022 року кафедра має назву "Двигуни та гібридні енергетичні установки", первісна назва – "Двигуни внутрішнього сгоряння".

Кафедра "Двигуни внутрішнього згоряння" (ДВЗ) заснована 9 липня 1930 року у Харківському Механіко машинобудівному інституті. Читання курсів по ДВЗ розпочали на механічному факультеті ще в 1910 році, дисципліну "ДВЗ" і проєктування ДВЗ протягом 1910-1913 рр. читав граф Сергій Йосипович Доррер. Спеціальність "ДВЗ" у Харківському технологічному інституті була організована в 1918 році. У її джерел, а пізніше й кафедри ДВЗ стояв Василь Трохимович Цвєтков (1887–1954).

Від 1980 року вона є базовою серед українських закладів вищої освіти з моторобудування. За час існування кафедра підготувала понад 4000 випускників. Сьогодні на кафедрі навчається понад 200 студентів. Обсяг ліцензійного набору є одним з найбільших в університеті.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 5 – доцента. Серед викладачів кафедри 3 лауреата Державної премії України, 2 лауреата премії Кабінету міністрів. Від 2001 року по 2016 рік кафедру очолював Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Нагороди Ярослава Мудрого Академії наук Вищої школи України, Лауреат державної премії в галузі науки і техніки 2008 року, професор, доктор технічних наук, проректор університету з наукової роботи – Андрій Петрович Марченко.

Переглянути

Фільтри

20191

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0003-0661-1040

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Моторне дослідження впливу мікродомішок водню на показники токсичності малолітражного дизеля
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Лєвтєров, Антон Михайлович; Бганцев, Валерій Микитович
    В роботі подано аналіз шляхів покращення екологічних характеристик поршневих двигунів внутрішнього згоряння за рахунок застосування альтернативних моторних палив, або за рахунок модифікування штатних нафтових палив мікродомішками. Розглянуто досвід різних дослідників з вивчення механізму взаємодії водню з вуглеводневим нафтовим паливом, його впливу на особливості згоряння паливоповітряої суміші та показники робочого циклу поршневого двигуна внутрішнього згоряння. Запропоновано спосіб покращення характеристик токсичності малолітражного дизеля шляхом додавання до штатного дизельного палива (ДП) мікродомішок атомарного та молекулярного водню, та за рахунок цього зниження рівня емісії шкідливих речовин з відпрацьованими газами (ВГ). Спосіб передбачає отримання суміші атомарного та молекулярного водню шляхом генерування його в малогабаритному економічному електролізері, який живиться від джерела постійного струму з напругою 12 В. Такого типу електролізер може бути інтегрованим в паливну систему транспортного засобу, що позбавить від необхідності створювати додаткову, а саме водневу систему живлення двигуна, з застосуванням громіздкого та пожежонебезпечного обладнання для зберігання бортового запасу водню. Дослідження показників токсичності відпрацьованих газів дизеля виконане на моторному стенді для трьох режимів його навантаження – 0,8; 1,0; 1,2 КВт з використанням штатного дизпалива. На наступному етапі виконані дослідження для тих же режимів навантаження з додаванням до нафтового палива мікродомішок водню у відносній кількості – 0,49; 1,15; 1,83 % по масі. Наведено результати моторного дослідження впливу мікродомішок водню до нафтового дизпалива на показники токсичності дизеля 1Ч8,5/11. Ефект полягає у виключенні зі складу відпрацьованих газів незгорілих вуглеводнів, зниженні концентрації оксиду вуглецю у ВГ практично до 0, а концентрації оксиду азоту на 14–26%.