Кафедра "Двигуни та гібридні енергетичні установки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/54

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/diesel/glavnaya

Від 2022 року кафедра має назву "Двигуни та гібридні енергетичні установки", первісна назва – "Двигуни внутрішнього сгоряння".

Кафедра "Двигуни внутрішнього згоряння" (ДВЗ) заснована 9 липня 1930 року у Харківському Механіко машинобудівному інституті. Читання курсів по ДВЗ розпочали на механічному факультеті ще в 1910 році, дисципліну "ДВЗ" і проєктування ДВЗ протягом 1910-1913 рр. читав граф Сергій Йосипович Доррер. Спеціальність "ДВЗ" у Харківському технологічному інституті була організована в 1918 році. У її джерел, а пізніше й кафедри ДВЗ стояв Василь Трохимович Цвєтков (1887–1954).

Від 1980 року вона є базовою серед українських закладів вищої освіти з моторобудування. За час існування кафедра підготувала понад 4000 випускників. Сьогодні на кафедрі навчається понад 200 студентів. Обсяг ліцензійного набору є одним з найбільших в університеті.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 5 – доцента. Серед викладачів кафедри 3 лауреата Державної премії України, 2 лауреата премії Кабінету міністрів. Від 2001 року по 2016 рік кафедру очолював Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Нагороди Ярослава Мудрого Академії наук Вищої школи України, Лауреат державної премії в галузі науки і техніки 2008 року, професор, доктор технічних наук, проректор університету з наукової роботи – Андрій Петрович Марченко.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб організації двостадійного впорскування палива в циліндр дизеля за допомогою гідромеханічної паливної апаратури
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Прохоренко, Андрій Олексійович; Кравченко, Сергій Сергійович; Солодкий, Євген Ігорович
    Застосування багатофазного впорскування дозволяє зменшити рівні емісії з відпрацьованими газами та шумність роботи дизелів. В даній роботі запропоновано вдосконалення гідромеханічної системи паливоподачі дизелів транспортних засобів шляхом забезпечення можливості двостадійної подачі палива. Ця задача вирішується обладнанням паливного насосу високого тиску додатково секціями високого тиску, які працюють на нагнітання палива для пілотного впорскування. Кулачки валу приводу цих секцій випереджають кулачки валу основних секцій на 2-10 град. п.кул.в. Для перевірки працездатності запропонованої системи двостадійної подачі палива та підтвердження можливості досягнення нею заявлених параметрів було виконано розрахункові дослідження на основі математичного моделювання гідромеханічних процесів у цій системі. Розрахункові дослідження проведені за допомогою математичної моделі паливної системи високого тиску дослідницького одноциліндрового дизеля Ч12/14. Математична модель реалізована у середовищі програмування MATLAB. Тестові результати розрахунків за даною математичною моделлю для режиму роботи системи при частоті обертання кулачкового валу 650 хв⁻¹ та повній подачі палива система високого тиску забезпечує двостадійне впорскування з такими показниками: загальна циклова подача палива 67 мм3/цикл, пілотна доза – 12 мм³/цикл (що складає 18% від загальної циклової подачі); максимальний тиск впорскування 49 МПа при мак-симальному тиску 58 МПа у надплунжерній порожнині; максимальний тиск впорскування пілотної дози (в кармані форсунки) – 14,7 МПа при тиску, досягнутому у надплунжерній порожнині – 26,5 МПа; тривалість впорскування пілотної дози близько 2 град. п.кул.в., основної – 4,7 град. п.кул.в. На режимах за навантажувальними (та швидкісними) характеристиками система також забезпечує двостадійне впорскування. При зменшенні навантаження від максимального на 35-40% не впливає на максимальний тиск впорскування основної частини палива на всіх швидкісних режимах роботи системи, після чого має місце різке падіння цього параметра до величини максимального тиску впорскування пілотної. Максимальний тиск впорскування пілотної дози практично не залежить від швидкісного режиму та лежить в межах 13,5-15 МПа. Оскільки величина пілотної дози не регулюється, тому вона не залежить від переміщення рейки ПНВТ й складає 4 мм³/цикл при частоті обертання 450 хв⁻¹, 8 мм³/цикл при частоті обертання 550 хв⁻¹ та 12 мм³/цикл при частоті обертання 650 хв⁻¹.
  • Ескіз
    Документ
    IoT solutions for Internal Combustion Engine Test Bench
    (Publishing House "Technologija", Kaunas, Lithuania, 2018) Prokhorenko, A. O.; Samoilenko, D. Ye.; Kravchenko, S. S.; Karyagin, I. M.
  • Ескіз
    Документ
    Шляхи зменшення впливу поздовжніх коливань транспортного засобу з агрегатами перемінної маси
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Кожушко, Андрій Павлович; Кравченко, Сергій Сергійович; Мамонтов, Анатолій Геннадійович; Болжаларський, Олександр Олександрович
    Матеріали даної статті містять практичні рекомендації щодо експлуатації колісних тракторів з агрегатами перемінної маси (причіпних та/або напівпричіпних цистерн) без конструктивної модернізації самого агрегату. Оскільки при виконанні транспортної роботи на колісний трактор діють поздовжні коливання, що виникають при коливанні рідини в цистерні, то постає необхідність боротьби з ними. В роботі розглянуті найбільш популярні тягово-зчіпні пристрої, які використовуються при зчіпці сільськогосподарських агрегатів. Відокремлено, що більш пріоритетним є гідрофікований гак, який конструктивно складається з демпферного механізму. Також відмічено, що серед найбільш бажаних трансмісій, якими можуть оснащуватися сучасні колісні трактори, є безступінчасті двопотокові гідрооб’ємно-механічні. Основною їх перевагою, на відміну від трансмісій аналогів, є присутність гідравлічної ланки, за допомогою якої відбувається зменшення механічних коливань агрегата перемінної маси, що надходять через трансмісійну установку. Оскільки до цього часу для тракторобудування основним рушійним енергетичним агрегатом залишається дизельний двигун внутрішнього згоряння, в роботі представлено електронну систему мікроконтролерного регулювання частоти обертання колінчастого вала за допомогою керування подачею палива. Основною відмінністю електронної системи мікроконтролерного регулювання частоти обертання колінчастого вала є алгоритм, який базується на тому, що для досягнення рівноважного (сталого) режиму роботи задається необхідне положення паливної рейки, яке позитивно залежить від положення органу керування паливоподачею та негативно – від поточної частоти обертання колінчастого вала, та без внесення значних конструктивних змін у паливну апаратуру дозволяє покращити експлуатаційні характеристики дизеля.