Кафедра "Двигуни та гібридні енергетичні установки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/54

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/diesel/glavnaya

Від 2022 року кафедра має назву "Двигуни та гібридні енергетичні установки", первісна назва – "Двигуни внутрішнього сгоряння".

Кафедра "Двигуни внутрішнього згоряння" (ДВЗ) заснована 9 липня 1930 року у Харківському Механіко машинобудівному інституті. Читання курсів по ДВЗ розпочали на механічному факультеті ще в 1910 році, дисципліну "ДВЗ" і проєктування ДВЗ протягом 1910-1913 рр. читав граф Сергій Йосипович Доррер. Спеціальність "ДВЗ" у Харківському технологічному інституті була організована в 1918 році. У її джерел, а пізніше й кафедри ДВЗ стояв Василь Трохимович Цвєтков (1887–1954).

Від 1980 року вона є базовою серед українських закладів вищої освіти з моторобудування. За час існування кафедра підготувала понад 4000 випускників. Сьогодні на кафедрі навчається понад 200 студентів. Обсяг ліцензійного набору є одним з найбільших в університеті.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 5 – доцента. Серед викладачів кафедри 3 лауреата Державної премії України, 2 лауреата премії Кабінету міністрів. Від 2001 року по 2016 рік кафедру очолював Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Нагороди Ярослава Мудрого Академії наук Вищої школи України, Лауреат державної премії в галузі науки і техніки 2008 року, професор, доктор технічних наук, проректор університету з наукової роботи – Андрій Петрович Марченко.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Метод экспериментально-расчетного определения жесткости кривошипа коленчатого вала
    (НТУ "ХПИ", 2017) Грицюк, Александр Васильевич; Ревелюк, Иван Сергеевич; Левченко, Денис Вадимович
    Разработан метод экспериментально-расчетного определения жесткости кривошипа коленчатого вала. Спроектирован и изготовлен специальный стенд для отработки данного метода. Проведена апробация данного метода на примере определения жесткости кривошипа коленчатого вала рядного четырехцилиндрового автомобильного дизеля ДА10. Даны рекомендации по упрощению разработанного метода до инженерного способа экспериментального определения жесткости кривошипа коленчатого вала.
  • Ескіз
    Документ
    Новые поршни для семейства двигателей МеМЗ
    (НТУ "ХПИ", 2006) Белогуб, Александр Витальевич; Стрибуль, А. С.; Зотов, Александр Александрович; Сапич, Н. Л.; Щербина, А. Г.
  • Ескіз
    Документ
    Феноменологический подход к оценке трибологического состояния сопряжений ЦПГ ДВС
    (НТУ "ХПИ", 2016) Кубич, Вадим Иванович; Юдиценко, Артем Викторович; Блощинская, Наталия Викторовна
    Рассмотрены подходы к оценке обозначенных параметров трибологического состояния контакта поверхностей в сопряжениях «поршневое кольцо - гильза цилиндра», «поршень - гильза цилиндра» в начальный момент движения и малых перемещениях с использованием эксплуатационных натурных элементов конструк- ции на оборудовании машины СМЦ-2. При этом микропроцессы, происходящие на границе приповерхностных слоев материалов трибологических систем, рассматриваются как феномен. Представлены расширенные возможности разработанного программного продукта по моделированию тепломеханического нагружения контакта «гильза цилиндра - поршневое кольцо», позволяющие выполнять оценку диаметрального износа гильзы цилиндра на прогнозной наработке ДВС.
  • Ескіз
    Документ
    Разработка конструкции «легкого» поршня для дизелей типа Д100
    (НТУ "ХПИ", 2016) Белогуб, Александр Витальевич; Нгуен, Ван Зионг; Линьков, Олег Юрьевич; Кравченко, Сергей Александрович
    В работе рассмотрен вариант замены серийного составного поршня тепловозного дизеля типа 10Д100 массой 20 кг на новый – массой 13 кг. Приведены результаты оптимизации формы внутренней поверхности стальной верхней части поршня. Показано, что расчетные максимальные температуры на поверхности камеры сгорания предлагаемой конструкции несколько ниже, чем у серийного, а запасы прочности в напряженных местах конструкции не ниже чем у серийного. Озвучена техническая проблема, связанная с внедрением предлагаемого поршня и пути ее решения.