Кафедра "Двигуни та гібридні енергетичні установки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/54

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/diesel/glavnaya

Від 2022 року кафедра має назву "Двигуни та гібридні енергетичні установки", первісна назва – "Двигуни внутрішнього сгоряння".

Кафедра "Двигуни внутрішнього згоряння" (ДВЗ) заснована 9 липня 1930 року у Харківському Механіко машинобудівному інституті. Читання курсів по ДВЗ розпочали на механічному факультеті ще в 1910 році, дисципліну "ДВЗ" і проєктування ДВЗ протягом 1910-1913 рр. читав граф Сергій Йосипович Доррер. Спеціальність "ДВЗ" у Харківському технологічному інституті була організована в 1918 році. У її джерел, а пізніше й кафедри ДВЗ стояв Василь Трохимович Цвєтков (1887–1954).

Від 1980 року вона є базовою серед українських закладів вищої освіти з моторобудування. За час існування кафедра підготувала понад 4000 випускників. Сьогодні на кафедрі навчається понад 200 студентів. Обсяг ліцензійного набору є одним з найбільших в університеті.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 5 – доцента. Серед викладачів кафедри 3 лауреата Державної премії України, 2 лауреата премії Кабінету міністрів. Від 2001 року по 2016 рік кафедру очолював Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Нагороди Ярослава Мудрого Академії наук Вищої школи України, Лауреат державної премії в галузі науки і техніки 2008 року, професор, доктор технічних наук, проректор університету з наукової роботи – Андрій Петрович Марченко.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Методика визначення порогу повзучості матеріалу поршня для оцінки параметричної надійності його бічної поверхні
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Ліньков, Олег Юрійович; Пильов, Вячеслав Володимирович; Ликов, Сергій Валентинович; Пильов, Володимир Олександрович
Постійне підвищення питомої потужності двигунів призводить до роботи матеріалів, що утворюють камеру згоряння, на межі їх міцності та зменшення надійності конструкцій двигунів. Передбачення надійної роботи елементів конструкції двигуна стає все більш актуальним і вимагає наявності відповідних методик для такої оцінки. За найбільш показовий елемент камери згоряння взято поршень. Він працює при значних термічних навантаженнях і саме його поверхні можуть працювати на межі призначених показників надійності. Аналіз публікацій показав актуальність поставленої задачі через зафіксовані випадки втрати параметричної надійності поршня з цілого ряду причин. Для забезпечення параметричної надійності бічної поверхні поршня під час проектування необхідно застосовувати додатковий критерій, якій повинен враховувати значення порогу повзучості матеріалу в продовж експлуатації. В роботі відмічена специфічність багатьох матеріалів – незначна тривалість першої стадії повзучості – їх зміцнення. В дослідженні розглянуто схему деформування критичної зони юбки поршня при визначенні порогу повзучості матеріалу за традиційною методикою та при врахуванні факту наявності стадії повзучості початкового зміцнення матеріалу. Встановлено відмінності результатів при врахуванні властивостей незміцненого та зміцненого поршневого алюмінієвого сплаву АК12М2МгН внаслідок повзучості. Показано, що результати досліджень щодо порогу повзучості незміцненого алюмінієвого сплаву слід враховувати в оцінках параметричної надійності бокової поверхні поршнів форсованих за потужністю двигунів. Саме для цієї зони межа повзучості матеріалу найбільше відрізняється для зміцненого і незміцненого матеріалу. Наступний напрям робіт пов'язано з визначенням порогу повзучості інших матеріалів та застосування отриманих даних в критерії параметричної надійності.
Концептуальні положення щодо забезпечення надійності поршнів форсованих дизелів протягом заданого ресурсу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Марченко, Андрій Петрович; Ліньков, Олег Юрійович; Пильов, Вячеслав Володимирович; Ликов, Сергій Валентинович; Аріан, Расул; Пильов, Володимир Олександрович
Проектування сучасних енергетичних установок передбачає проведення розрахункових досліджень щодо відповідності конструкції закладеним параметрам надійності та забезпечення ресурсу. Проте трапляються випадки, коли конструкція, яка за розрахунками є працездатною, в експлуатації виходить з ладу навіть не наблизившись до межі свого ресурсу, а інколи – ще безпосередньо на початку експлуатації. Такі випадки трапляються через те, що матеріали, задіяні в конструкції, працюють на межі своєї міцності, а інколи і перетинаючи її. Ці факти пов'язані з постійним підвищенням потужності енергетичних установок. Таким чином, стає необхідним доповнення відомих моделей з врахування комплексу факторів, що впливають на фізичну і параметричну надійність конструкції. В роботі проведено аналіз публікацій та поставлено задачі дослідження, проаналізовано основні проблеми втрати фізичної і параметричної надійності поршня, як одного з найбільш термонавантажених елементів конструкції дизеля, проаналізовано термонапружений стан характерних критичних зон поршня, показано шляхи забезпечення надійності поршнів через корегування температурного стану конструкцій. За результатами аналізу проведено удосконалення моделі прогнозування надійності теплонапружених зон деталей циліндро-поршневої групи, запропоновано відповідну схему інтегрованого програмного комплексу та сформульовано вимоги щодо його застосування. В основу підходу покладено застосування критерію фізичної надійності конструкцій та двох критеріїв їх параметричної надійності – від зношення пар тертя та не перевищення межі повзучості матеріалу. Проведена робота дозволяє отримати конструкцію, що буде гарантовано відповідати вимогам з фізичної та параметричної надійності. Також показано необхідність подальшого напряму робіт в напряму розширення відомостей щодо властивостей матеріалів, які застосовують в конструкціях.
Удосконалення методики прогнозування ресурсної міцності поршнів в САПР
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Аріан, Расул
Експериментальне дослідження температурного стану поршня в перехідних процесах навантаження дизеля
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Мордвінцева, Ірина Олександрівна; Клименко, Олександр Миколайович; Кравченко, Сергій Сергійович; Пильов, Володимир Олександрович
Комплексна оцінка паливно-екологічних показників дизеля при використанні каталітичних покриттів
(НТУ "ХПІ", 2017) Хижняк, Володимир Олександрович; Парсаданов, Ігор Володимирович
Эффективные показатели модернизированного тепловозного дизеля в процессе длительной эксплуатации
(НТУ "ХПИ", 2012) Марченко, Андрей Петрович; Шпаковский, Владимир Васильевич; Линьков, Олег Юрьевич
Приведены результаты исследований реостатной мощности дизелей в процессе длительных эксплуатационных испытаний маневровых тепловозов серии ЧМЭ-3 с поршнями с корундовым поверхностным слоем на днищах поршней. Показано, что установка в дизель маневрового тепловоза поршней с корундовым поверхностным слоем позволила сохранить проектную мощность дизеля после наработки 125 тыс. моточасов в течение 19 лет без замены цилиндропоршневой группы.
Пути повышения эффективности применения ДВС как силовой установки автомобиля ХАДИ-34
(НТУ "ХПИ", 2014) Абрамчук, Федор Иванович; Врублевский, Александр Николаевич; Подлещук, Сергей Олегович
Представлены результаты поиска путей снижения расхода топлива рекордным автомобилем ХАДИ-34 при использовании в качестве силовой установки малолитражного четырехтактного двигателя. Сделан вывод о целесообразности изменения внешней скоростной характеристики при бездроссельном регулировании. Выполнены предварительные расчеты, показывающие эффективность модернизации двигателя увеличением степени сжатия и хода поршня.
Визначення механічних втрат у поршневому двигуні внутрішнього згоряння
(НТУ "ХПІ", 2013) Міщенко, Микола Іванович; Заренбін, Володимир Георгійович; Колеснікова, Тетяна Миколаївна; Юрченко, Юрій Валерійович; Супрун, Володимир Леонідович; Шляхов, Віталій Сергійович
The results of studies of friction loss and gas exchange in two four-stroke internal combustion engines (ICE) – a classic one and conrod-free are offered. It is reported that the mechanical losses in the group crank rocker mechanism conrod-free engine are in 30...40 % larger than the crank mechanism classic engine. However, the overall mechanical losses conrod-free engine is less than 20...35 % in comparison with the classical ICE conrod-free due to the lack of lateral movement of the engine piston. Studies have shown that the higher gas exchange rate loss (per 1...8%) refers to a conrod-free motor.