Кафедра "Двигуни та гібридні енергетичні установки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/54

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/diesel/glavnaya

Від 2022 року кафедра має назву "Двигуни та гібридні енергетичні установки", первісна назва – "Двигуни внутрішнього сгоряння".

Кафедра "Двигуни внутрішнього згоряння" (ДВЗ) заснована 9 липня 1930 року у Харківському Механіко машинобудівному інституті. Читання курсів по ДВЗ розпочали на механічному факультеті ще в 1910 році, дисципліну "ДВЗ" і проєктування ДВЗ протягом 1910-1913 рр. читав граф Сергій Йосипович Доррер. Спеціальність "ДВЗ" у Харківському технологічному інституті була організована в 1918 році. У її джерел, а пізніше й кафедри ДВЗ стояв Василь Трохимович Цвєтков (1887–1954).

Від 1980 року вона є базовою серед українських закладів вищої освіти з моторобудування. За час існування кафедра підготувала понад 4000 випускників. Сьогодні на кафедрі навчається понад 200 студентів. Обсяг ліцензійного набору є одним з найбільших в університеті.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 6 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 5 – доцента. Серед викладачів кафедри 3 лауреата Державної премії України, 2 лауреата премії Кабінету міністрів. Від 2001 року по 2016 рік кафедру очолював Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Нагороди Ярослава Мудрого Академії наук Вищої школи України, Лауреат державної премії в галузі науки і техніки 2008 року, професор, доктор технічних наук, проректор університету з наукової роботи – Андрій Петрович Марченко.

Переглянути

Фільтри

20212

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.vegetable oils

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Влияние на показатели поршневых двигателей биокомпонентов и наноматериалов различного типа
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Левтеров, Антон Михайлович; Левтеров, Александр Антонович
    Очевидность конечности энергетических ресурсов планеты заставляет постоянно заботиться поиском новых источников энергии и рачительного их использования. Основной преобразователь энергии – ДВС вопреки прогнозам продолжает занимать лидирующие позиции, поэтому вопросы совершенствования его рабочих процессов, улучшение показателей токсичности, сокращение потребления минерального топлива и возможность применения альтернативных топлив, повышение качества моторного топлива продолжают рассматриваться во всем энергетическом мире. Широкое развитие получила концепция использования для этих целей наночастиц с повышенными энергетическими свойствами. Улучшение показателей двигателя, работающего на штатном нефтяном и смесевых моторных топливах, диспергированных наноматериалами различного типа, сомнений не вызывает. В статье приводится анализ современных исследований влияния биодизельных топлив на эксплуатационные показатели двигателей и анализ результатов внедрения практики насыщения нефтяного и биотоплива наночастицами в качестве потенциального энергоносителя. Представлены результаты выполненного в лаборатории ИПМаш НАН Украины исследования показателей дизеля 1Ч 8,5/11 при его работе на дизельном топливе, диспергированном углеродными сфероидальными нанодобавками разной концентрации, и некоторые сравнительные результаты исследований показателей дизельных двигателей с прямым впрыском 2Ч 10,5/12 и 4ЧН 7.9/7,5 ALH, работающих на штатном и на смесевых топливах с биокомпонентами, синтезированными из рапсового, подсолнечного, горчичного и кукурузного масел. Теплофизические свойства топлива (теплота сгорания, теплопроводность, теплоемкость, плотность, кинематическая вязкость, конвективная теплопередача, температура воспламенения, цетановое число) в случае введения в него наночастиц претерпевают значительные изменения. Оптимальное количество наночастиц металлов, оксидов металлов, углеродных трубок, графена в минеральном, биодизельном или смесевом топливе способствует более полному сгоранию, значительно улучшает характеристики двигателя и снижает уровень вредных выбросов.
  • Ескіз
    Документ
    Наукові принципи підвищення ефективних показників дизелів при використанні біопалив
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Бганцев, Валерій Микитович
    Використання палив біологічного походження на основі рослинних олій та іншої аналогічної сировини в дизельних двигунах в розвинених країнах дозволяє зменшити витрати мінерального дизельного палива та покращити стан оточуючого середовища. Це питання актуально і для України, у зв'язку с чим керівними органами йому приділяється велика увага. Поглиблення знань у вивченні особливостей протікання робочих циклів дизелів, їх потужнісних та токсичних характеристик при цьому сприяє оптимізації використання цих видів палива. В наведеній роботі розглянуті основні питання, пов'язані з використанням в якості біологічної складової палива рослинних олій, таких як соняшникова, ріпакова, кукурудзяна та їх етилових ефірів як у чистому вигляді так і в суміші з мінеральним дизельним паливом. Розглянуто питання з теоретичних та експериментальних даних, пов'язаних з використанням цих палив в дизельних двигунах. Експериментальні дослідження проводились на дизельних двигунах Д21А та чотирициліндровому – Шкода – аналогу двигуна Volkswagen об'-ємом 1,9 л з турбонаддувом. Економічні і токсичні харктеристики одержували за навантажувальними та швидкісними характеристиками. Спостерігається збільшення витрат сумішевого палива у порівнянні з мінеральним паливом, токсичні характеристики за деякими показниками були кращі, в деяких випадках, наприклад при роботі на підвищених потужностях, погіршувались відносно показників при роботі на мінеральному паливі. Сформульовано основні принципи ефективного використання біопалив в транспортних дизелях з енергетичних, токсичних показників, а також корозійного впливу сумішевих біопалив на паливну апаратуру. На сьогодні автозаправні станції в Україні продають як альтернативні тільки палива для бензинових двигунів. Це суміші в різних пропорціях бензину і біоетанолу з вмістом останнього до 35–40% за об'ємом. Ціна такого палива нижча ніж за бензин. Біодизельних палив в продажу немає, хоча вони також коштували би меньше ніж мінеральне дизпаливо. Верогідно, що застосування біодизельних палив стримується за причин необхідності адаптації дизельного двигуна до цих палив і контролю стану паливної апаратури. Однак ці витрати невеликі і можуть легко компенсуватися різницею в ціні мінерального і біодизельного палива. Можна припустити, що в першу чергу біодизельне паливо буде впроваджуватися в сільскогосподарській техниці.