Кафедра "Загальна електротехніка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2838

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ze

Кафедра "Загальна електротехніка" заснована в 1931 році на базі електротехнічного факультету.

Курс електротехніки як самостійної дисципліни першим почав читати Клобуков Микола Петрович ще в 1892 році. Першим завідувачем кафедри був професор Копняєв Павло Петрович.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" .

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 5 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Імпульсний аксіальний індуктивний прискорювач плазмового кільця в повітряному середовищі атмосферного тиску
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2022) Сокол, Євген Іванович; Коритченко, Костянтин Володимирович; Болюх, Володимир Федорович; Буряковський, Сергій Геннадійович; Резинкін, Олег Лук'янович
Винахід належить до плазмової техніки і до плазмових технологій, а більш конкретно стосується плазмових прискорювачів. Імпульсний аксіальний індуктивний прискорювач плазмового кільця в повітряному середовищі атмосферного тиску складається з коаксіально розташованих циліндричної напрямної труби, зовнішнього циліндричного магніту і системи термічної іонізації речовини до плазмового стану. Один з відкритих торців циліндричної напрямної труби знаходиться в повітряному середовищі, а на іншому її торці розташована система формування газового потоку. Усередині напрямної труби коаксіально розташовано внутрішній циліндричний магніт, який утворює з зовнішнім циліндричним магнітом магнітну систему, яка формує поперечну відносно осі напрямної труби компоненту індукції магнітного поля. Система термічної іонізації речовини складається з розташованого в зазорі між напрямною трубою і внутрішнім циліндричним магнітом електропровідного кільця, що переходить в плазмовий стан в результаті електричного вибуху. Система формування газового потоку складається з газодетонаційної труби, що закрита з одного з торців, і системи подачі газодетонаційного газу. Електропровідне кільце виконано у вигляді дроту, що складається з двох однакових частин, кінці яких з'єднані між собою і підключені за допомогою комутатора до високовольтного імпульсного накопичувача енергії, або у вигляді фольги у формі плоского диска, що обмежує вихід газодетонаційного газу з напрямної труби. Циліндричні електромагніти за допомогою комутатора підключені до імпульсного накопичувача енергії, а напрямна труба виконана з ізоляційного матеріалу. Технічним результатом винаходу є підвищення питомої потужності, простота в управлінні роботою, підвищення надійності, зменшення витрат під час виготовлення і експлуатації, зменшення габаритних розмірів.
Спосіб резонансного посилення електричної потужності за допомогою двох активно-реактивних послідовних контурів із загальним ємнісним накопичувачем енергії
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2021) Батигін, Юрій Вікторович; Чаплигін, Євген Олександрович; Шиндерук, Світлана Олександрівна; Болюх, Володимир Федорович; Кочерга, Олександр Іванович
Спосіб резонансного посилення електричної потужності за допомогою двох активно-реактивних послідовних контурів, при якому застосовують загальний ємнісний накопичувач енергії, заряд якого здійснюють в ланцюзі першого послідовного контуру з джерелом гармонічної напруги, а розряд зарядженого накопичувача здійснюють на активне навантаження ланцюга другого послідовного контуру.
Пристрій резонансного посилення електричної потужності на базі двох активно-реактивних послідовних контурів із загальним ємнісним накопичувачем енергії
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2021) Батигін, Юрій Вікторович; Чаплигін, Євген Олександрович; Шиндерук, Світлана Олександрівна; Болюх, Володимир Федорович; Кочерга, Олександр Іванович
Пристрій резонансного посилення електричної потужності складається з двох активно-реактивних контурів, включених послідовно в електричне коло джерела збудження. До схеми пристрою введено загальний ємнісний накопичувач енергії, який поєднує перший послідовний R1L1C1 контур, що містить джерело сигналу та другий послідовний R2L2C2 контур, що містить активне навантаження посилювача.
Розвиток, конструювання та використання безпілотних літальних апаратів для ліній електропередач
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гончаров, Євген Вікторович; Крюкова, Наталія Валеріївна; Вєтвицька, Соф'я Олександрівна; Марков, Владислав Сергійович; Поляков, Ігор Володимирович
У статті проведено огляд методів із вдосконалення технологій моніторингу та обстеження стану електромереж. Проаналізовано стан розвитку з конструювання та методів використання безпілотних літальних апаратів, які призначені до обслуговування ліній електропередачі. Розглянуто низку питань зі створення концепції безпілотних літальних апаратів з високою підйомною здатністю, що дозволяє їх застосувати для різних засобів призначення з обслуговування ліній електромереж, а це в свою чергу зменшує капітальні витрати. Безпілотні літальні апарати набувають все більшого використання комунальними підприємствами, що знижує ризики та вартість обслуговування у порівнянні з іншими системами моніторингу ліній електропередачі. Визначено, що в галузі електроенергетики найбільш перспективним з методів контролю ліній електропередачі є застосування безпілотних літальних апаратів сумісно з використанням сучасного вимірювального обладнання і цифрових технологій. Зроблено висновки, що вагомою перевагою використання безпілотних літальних апаратів є їх транспортна прохідність, яка зменшує витрати та підвищує ефективність їх використання, як засіб з визначення перспективних місць для розташування вітроелектростанцій. Відзначено, що з переходом світової електроенергетичної галузі на використання безпілотних літальних апаратів буде забезпечено ресурсозбереження і зменшені витрати. Більш того, визначено, що використання безпілотних літальних апаратів з високою підйомною здатністю дозволяє мінімізувати витрати на використання додаткової підйомної техніки та технічного персоналу. Зокрема, безпілотні літальні апарати з високою підйомною здатністю, що використовують вогнемети, можуть ефективно усувати такі перешкоди, як засмічення на лініях електропередачі. Відмічається, що за рахунок використання безпілотних літальних апаратів підвищиться безпека праці співробітників з обслуговування електроенергетичних об’єктів та ліній електромережі. Отримані результати з аналізу технічного стану використання безпілотних літальних апаратів вказують на перспективність впровадження систем віддаленого контролю та моніторингу експлуатаційного стану ліній електропередачі.
Перспективи сучасних методів дистанційного контролю ліній електропередачі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гончаров, Євген Вікторович; Поляков, Ігор Володимирович; Марков, Владислав Сергійович; Крюкова, Наталія Валеріївна; Бойков, Дмитро Олександрович; Скрєбцов, Микита Костянтинович
У статті проведено аналіз існуючих технічних рішень щодо контактних та безконтактних методів контролю електромережі. З аналізу глобального ринку рішень визначено, що у енергогалузі запит на системи контролю із застосуванням безпілотних літальних апаратів має стійкі перспективи зростання. Визначено, що одним з найбільш перспективних безконтактних методів контролю ліній електропередачі є метод застосування безпілотних літальних апаратів в галузі використання сучасних методів контролю ліній електропередачі. Зроблено висновки, що вагомою перевагою безпілотних літальних апаратів є їх транспортна прохідність, що зменшує витрати та підвищує ефективність використання. У зв’язку з переходом світової електроенергетичної галузі на енергоефективні технології, використання безпілотних літальних апаратів формує значний сегмент глобального енергетичного ринку. Виробники електроенергії щорічно відшкодовують втрати в енергогалузі, пов’язані з ремонтними роботами і виплатами компенсацій. Відзначено, що використання безпілотних літальних апаратів дозволяє мінімізувати капітальні витрати. Зокрема, безпілотні літальні апарати з вбудованим вогнеметом ефективно використовують в усуненні “засмічень”, що обтяжують лінії електропостачання. В статті зазначено, що безпілотні літальні апарати забезпечують здійснення моніторингу рівня рослинності на ділянках енергомереж, що спрощує проведення розрахунків для реалізації інвестицій у нові електроенергетичні об’єкти. Відмічається, що за рахунок використання безпілотних літальних апаратів підвищиться безпека праці співробітників з обслуговування атомних електростанцій, зокрема з проведення висотних інспекцій роботи об’єктів та ліній електромережі. Отримані результати аналізу технічного стану використання безпілотних літальних апаратів доводять перспективність при впровадженні систем безконтактного контролю та моніторингу експлуатаційного стану ліній електропередачі.