Кафедра "Загальна електротехніка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2838

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ze

Кафедра "Загальна електротехніка" заснована в 1931 році на базі електротехнічного факультету.

Курс електротехніки як самостійної дисципліни першим почав читати Клобуков Микола Петрович ще в 1892 році. Першим завідувачем кафедри був професор Копняєв Павло Петрович.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" .

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 5 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2018 - 20202

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.gravimeter

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз впливів сейсмічних завад на результати вимірювання прискорення вільного падіння балістичними лазерними гравіметрами
    (Національний науковий центр "Інститут метрології", 2020) Вінніченко, Олександр Іванович; Неєжмаков, П. І.; Омельченко, Олександр Володимирович; Федоров, О. В.; Болюх, Володимир Федорович
    Статтю присвячено аналізу впливу сейсмічних завад на невизначеність вимірювання прискорення вільного падіння (ПВП) балістичними лазерними гравіметрами (БЛГ), що реалізують як симетричний, так і несиметричний методи вимірювання. Проведення такого аналізу є наразі актуальним метрологічним завданням, спрямованим на вдосконалення конструкцій БЛГ та методів обробки сигналів у них. Використано модель механічної системи БЛГ, що враховує пружність ґрунтової основи, на якій встановлено фундамент БЛГ, а також пружність підвісу референтного відбивача (РВ) інтерферометра відносно фундаменту. Основними видами сейсмічних завад є зовнішня завада, що зумовлена мікроколиваннями ґрунту, і автосейсмічна завада, обумовлена коливаннями в механічній частині БЛГ внаслідок поштовху або відпускання пробного тіла (ПТ). Ці завади мають різні причини, різні характеристики і призводять до різних невизначеностей вимірювання ПВП: зовнішня сейсмічна завада обумовлює невизначеність типу А, а автосейсмічна завада – невизначеність типу B. Однією з найважливіших характеристик БЛГ стосовно зовнішніх сейсмічних завад є його ефективна шумова смуга. У статті вперше проаналізовано залежність ефективної шумової смуги як від способу обробки даних у БЛГ, так і від періоду власних коливань системи підвісу РВ. Встановлено, що коли період власних коливань системи підвісу РВ значно перевищує час спостереження, то ефективна шумова смуга БЛГ визначається системою підвісу РВ. Методом моделювання показано, що гравіметри, які реалізують несиметричний метод, забезпечують значно меншу (на порядок і більше) автосейсмічну невизначеність (АСН) вимірювання ПВП, ніж гравіметри симетричного типу. За рахунок пружного підвісу РВ інтерферометра можна суттєво зменшити АСН вимірювання ПВП для всіх типів балістичних гравіметрів. Зроблено висновок, що застосування зваженого методу найменших квадратів (ЗМНК) для обробки даних у балістичних гравіметрах здатне забезпечити кращі показники завадостійкості, ніж використання традиційного МНК.
  • Ескіз
    Документ
    Магнитные поля рассеяния электромеханической катапульты электромагнитного и индукционно-динамического типа баллистического лазерного гравиметра
    (Національний науковий центр "Інститут метрології", 2018) Болюх, Владимир Федорович; Неежмаков, П. И.; Винниченко, Александр Иванович
    Статья посвящена исследованию магнитных полей рассеяния, создаваемых электромеханическими катапультами электромагнитного и индукционно-динамического типов. В баллистическом лазерном гравиметре (БЛГ) с катапультой электромагнитного типа происходит опосредованное преобразование электромеханической энергии. В БЛГ с катапультой индукционно-динамического типа происходит прямое преобразование электромеханической энергии, причем она позволяет легко регулировать высоту подбрасывания пробного тела. При возбуждении индуктора от емкостного накопителя энергии на ферромагнитный якорь катапульты электромагнитного типа действуют электромагнитные силы притяжения, а на электропроводящий якорь в катапульте индукционно-динамического типа электродинамические силы отталкивания. При помощи математической модели установлен характер распределения магнитных полей рассеяния в рассматриваемых катапультах. В катапульте электромагнитного типа наибольшие значения индукции магнитного поля наблюдаются в ферромагнитном якоре, причем значительные магнитные поля рассеивания наблюдаются в верхней части катапульты, где находится рабочая вакуумная камера. Для уменьшения указанных магнитных полей рекомендуется установить массивный ферромагнитный экран над катапультой электромагнитного типа. В катапульте индукционно-динамического типа характер магнитных полей во многом определяется ферромагнитным экраном, охватывающим индуктор. При выполнении указанного экрана с низкой электропроводностью, например из магнитодиэлектрика, магнитное поле рассеяния многократно уменьшается как сверху, так и снизу индуктора, что позволяет расположить катапульту вблизи рабочей камеры БЛГ.