Кафедра "Загальна електротехніка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2838

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ze

Кафедра "Загальна електротехніка" заснована в 1931 році на базі електротехнічного факультету.

Курс електротехніки як самостійної дисципліни першим почав читати Клобуков Микола Петрович ще в 1892 році. Першим завідувачем кафедри був професор Копняєв Павло Петрович.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" .

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 5 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2019 - 20202

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.weight function

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз впливів сейсмічних завад на результати вимірювання прискорення вільного падіння балістичними лазерними гравіметрами
    (Національний науковий центр "Інститут метрології", 2020) Вінніченко, Олександр Іванович; Неєжмаков, П. І.; Омельченко, Олександр Володимирович; Федоров, О. В.; Болюх, Володимир Федорович
    Статтю присвячено аналізу впливу сейсмічних завад на невизначеність вимірювання прискорення вільного падіння (ПВП) балістичними лазерними гравіметрами (БЛГ), що реалізують як симетричний, так і несиметричний методи вимірювання. Проведення такого аналізу є наразі актуальним метрологічним завданням, спрямованим на вдосконалення конструкцій БЛГ та методів обробки сигналів у них. Використано модель механічної системи БЛГ, що враховує пружність ґрунтової основи, на якій встановлено фундамент БЛГ, а також пружність підвісу референтного відбивача (РВ) інтерферометра відносно фундаменту. Основними видами сейсмічних завад є зовнішня завада, що зумовлена мікроколиваннями ґрунту, і автосейсмічна завада, обумовлена коливаннями в механічній частині БЛГ внаслідок поштовху або відпускання пробного тіла (ПТ). Ці завади мають різні причини, різні характеристики і призводять до різних невизначеностей вимірювання ПВП: зовнішня сейсмічна завада обумовлює невизначеність типу А, а автосейсмічна завада – невизначеність типу B. Однією з найважливіших характеристик БЛГ стосовно зовнішніх сейсмічних завад є його ефективна шумова смуга. У статті вперше проаналізовано залежність ефективної шумової смуги як від способу обробки даних у БЛГ, так і від періоду власних коливань системи підвісу РВ. Встановлено, що коли період власних коливань системи підвісу РВ значно перевищує час спостереження, то ефективна шумова смуга БЛГ визначається системою підвісу РВ. Методом моделювання показано, що гравіметри, які реалізують несиметричний метод, забезпечують значно меншу (на порядок і більше) автосейсмічну невизначеність (АСН) вимірювання ПВП, ніж гравіметри симетричного типу. За рахунок пружного підвісу РВ інтерферометра можна суттєво зменшити АСН вимірювання ПВП для всіх типів балістичних гравіметрів. Зроблено висновок, що застосування зваженого методу найменших квадратів (ЗМНК) для обробки даних у балістичних гравіметрах здатне забезпечити кращі показники завадостійкості, ніж використання традиційного МНК.
  • Ескіз
    Документ
    Помехоустойчивая обработка сигналов в баллистическом лазерном гравиметре с симметричным способом измерения ускорения свободного падения
    (Національний науковий центр "Інститут метрології", 2019) Омельченко, Александр Владимирович; Болюх, Владимир Федорович; Винниченко, Александр Иванович; Купко, В. С.
    Рассмотрены методы помехоустойчивой обработки сигналов в баллистическом лазерном гравиметре (БЛГ) с симметричным способом измерения ускорения свободного падения (УСП). Основным источником ошибок при измерениях УСП с помощью БЛГ являются сейсмические колебания земной поверхности. В гравиметрах с симметричным способом измерения сравнительно короткий толчок катапульты порождает колебания фундамента, которые называются автосейсмическими и вызывают систематическую погрешность измерения УСП. Традиционно используемый в баллистических гравиметрах метод наименьших квадратов (МНК) является оптимальным в условиях воздействия некоррелированных аддитивных помех при соблюдении гомоскедастичности. Указанные условия не соблюдаются в баллистической гравиметрии. Поэтому актуальна задача развития новых методов обработки сигналов в БЛГ. Основное внимание уделено синтезу весовых функций гравиметров, минимизирующих влияние следующих видов аддитивных помех: 1) внешней сейсмической помехи; 2) автосейсмической помехи; 3) помехи дискретизации. Для комплексного учета различных помех в работе использована совокупность показателей помехоустойчивости. Для нахождения весов наблюдений использован взвешенный метод наименьших квадратов (ВМНК), который предполагает использование весовых окон, в частности окон Хана. В отличие от известных методов регрессионного анализа, форма таких окон определяется не изменением дисперсии помехи, а выбирается таким образом, чтобы максимально ослабить влияние помехи на результат измерения УСП. Приведены свойства весовых функций гравиметров. Выполнен анализ влияния формы весовых окон Хана на показатели помехоустойчивости БЛГ. Показано, что увеличение скорости спадания весового окна от центра к краям приводит к существенному уменьшению автосейсмической составляющей погрешности измерения УСП при незначительном увеличении остальных показателей помехоустойчивости. Исследовано влияние пропусков наблюдений в окрестности вершины траектории движения пробного тела на результаты измерения УСП. Показано, что выполнение условия Найквиста для весовой функции гравиметра приводит к уменьшению смещения автосейсмической составляющей погрешности измерения УСП.