Кафедра "Зварювання"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5280
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/svarka
Кафедра "Зварювання" заснована у 2010 році професором Віталієм Володимировичом Дмитриком. Ініціював створення кафедри особисто академік Борис Євгенович Патон. Її створення зумовлене проханням провідних підприємств – флагманів економіки України: ОАО "Турбоатом", ОАО "Електроважмаш", ОАО Харківський турбінний завод, ГП завод ім. Малишева, ОАО Харківський авіаційний завод та ін.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Дослідження з аналітичної механіки в Харкові(Донбаська державна машинобудівна академія, 2022) Крахмальов, Олександр ВікторовичДокумент Спосіб дугового зварювання з електромагнітним перемішуванням(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2022) Сітніков, Борис Валентинович; Маршуба, В'ячеслав Павлович; Ситников, Павло Андрійович; Крахмальов, Олександр ВікторовичВинахід належить до галузі дугового зварювання з електромагнітним перемішуванням розплаву ванни і може бути використаний при виготовленні зварних конструкцій зі сталі, кольорових металів і їх сплавів. В заявленому способі дугового зварювання неплавким електродом з електромагнітним перемішуванням розплаву зварювальної ванни в період пауз між різнополярними імпульсами аксіального магнітного поля дугу розвертають кутом вперед поперечним магнітним полем, а присадний матеріал подають в хвостову частину зварювальної ванни. Винахід дозволяє підвищити продуктивність, якість формування та стійкість металу швів проти утворення гарячих тріщин.Документ Науковий семінар "Патонівська школа та науково-технічний прогрес"(Інститут електрозварювання ім. Євгена Патона НАН України, 2022) Крахмальов, Олександр Вікторович; Латинін, Юрій Михайлович; Ситников, Павло Андрійович9 грудня 2021 р. у Науково-технічній бібліотеці Національного технічного університету «Харківській політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ») відбувся науковий семінар «Патонівська школа та науково-технічний прогрес», присвячений пам’яті Бориса Євгеновича Патона.Документ Наукові семінари пам'яті Бориса Євгеновича Патона(Інститут електрозварювання ім. Євгена Патона НАН України, 2021) Крахмальов, Олександр Вікторович; Латинін, Юрій Михайлович; Ситников, Павло АндрійовичНаприкінці 2020 р. в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» відбулася серія наукових семінарів «Патонівська школа та науково-технічний прогрес», присвячених пам’яті видатного вченого в галузі зварювання та матеріалознавства, відомого організатора науки, багаторічного президента Національної академії наук України, директора Інституту електрозварювання НАН України – Бориса Євгеновича Патона.Документ Електронна інформація як докази(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Сємко, Михайло Олександрович; Крахмальов, Олександр ВікторовичШироке використання цифрової техніки як у повсякденному житті, так і у правоохоронній діяльності, ставить питання про використання цифрової інформації у доведенні у кримінальному упровадженні. Проте, єдиного визначення до цього часу не існує. Так, досить часто термін «цифрова інформація» визначається як інформація у вигляді сигналів будь-якої фізичної природи, що зафіксована на машинних носіях, зміст та/або властивості якої встановлюють наявність або відсутність обставин, що підлягають доведенню у кримінальному упровадженні. Важливо розуміти, що така інформація може створюватися, передаватися, зберігатися тощо не лише за допомогою комп’ютерної техніки, а й з використанням іншої апаратури (диктофони, цифрові фотоапарати, відеокамери, смартфони тощо). Цифрова інформація має об’єктивний характер. Це обумовлено тим, що її фіксування на цифровому носії відбувається без перероблення свідомістю людини – у тій формі, в якій вона об’єктивно існувала незалежно від сприйняття особи, яка її закріплює. Найчастіше ця інформація створюється поза рамками кримінального упровадження не для доведення її до відома органів досудового розслідування або суду, а зовсім з іншою метою. Наприклад, камери відеоспостереження можуть встановлюватися з охоронною метою або з метою профілактики і боротьби з правопорушеннями. Здійснення відеозапису виключає участь людського чинника, оскільки фіксація події відбувається в автоматичному режимі. Як наслідок, інформація, отримана подібним чином, має об’єктивний характер. Чинний КПК поняття «електронні докази» не містить, проте аналіз інших процесуальний кодексів (зокрема, КАС, ГПК та ЦПК) дозволяє встановити, що під цим поняттям розуміється інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі.Документ Підвищення якості кольорових сплавів(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Крахмальов, Олександр ВікторовичДокумент Тенденції розвитку зварювальних матеріалів(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Крахмальов, Олександр ВікторовичДокумент Вплив розміру паяльного проміжку на механічні властивості паяного з'єднання(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Крахмальов, Олександр ВікторовичДокумент Прогресивні технології ливарного виробництва складних деталей(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Крахмальов, Олександр Вікторович; Зінченко, Олена Іванівна; Краснокутський, Володимир Миколайович; Разарьонов, Леонід ВолодимировичАвторами представлені результати розгляду прогресивних технологій ливарного виробництва складних деталей. У машинобудуванні близько 50 % маси машин та механізмів складають виливки, у верстатобудуванні – біля 80 %. Це пояснюється рядом переваг ливарного виробництва порівняно з іншими способами отримання заготовок або готових виробів. Литтям отримують заготовки як простої, так і дуже складної форми з внутрішніми порожнинами, які неможливо або дуже важко отримати іншими способами. Деякі спеціальні способи лиття дозволяють отримати виливки з високою чистотою поверхні та точністю за розмірами, що зменшує або зовсім виключає їх наступну механічну обробку. Спеціальні способи лиття дозволяють частково, а іноді й повністю відмовитись від використання формовочних та стрижневих сумішей, провести комплексну механізацію та автоматизацію усього процесу. У ливарному виробництві прогресивними є такі технологічні процеси: лиття в оболонкові форми та по виплавлюваних моделях в умовах вакууму, що запобігає окисленню металу; лиття монокристалічних робочих деталей з жароміцних сплавів методом вакуумного всмоктування; лиття за газифікованими моделями; спрейне лиття; безмодельне лиття.