Кафедра "Зварювання"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5280
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/svarka
Кафедра "Зварювання" заснована у 2010 році професором Віталієм Володимировичом Дмитриком. Ініціював створення кафедри особисто академік Борис Євгенович Патон. Її створення зумовлене проханням провідних підприємств – флагманів економіки України: ОАО "Турбоатом", ОАО "Електроважмаш", ОАО Харківський турбінний завод, ГП завод ім. Малишева, ОАО Харківський авіаційний завод та ін.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Теоретичні основи подрібнення і механоактивації матеріалів для наплавлення і газотермічного напилення(2019) Лузан, Сергій Олексійович; Сідашенко, Олександр Іванович; Лузан, Аліса Сергіївна; Петренко, Д. М.Одним з нових напрямків в отриманні композиційних матеріалів є застосування механічної активації компонентів суміші перед СВС-процесом. Дана операція дозволяє зробити взаємоподрібнення вихідних порошків і сформувати композиційні частинки з рівномірним розподілом вихідних реагентів за обсягом, а також знижує тепловтрати при синтезі, підвищує активність системи і гомогенність продукту горіння, сприяє утворенню нанорозмірних синтезованих включень в обсязі матриці. Процес подрібнення розглядається у фізиці руйнувань, як руйнування твердих тіл послідовною серією механічних впливів. Завданням теорії подрібнення є встановлення взаємозв'язку між дисперстністю порошку, фізико-хімічними і механічними властивостями частинок, витратами енергії і параметрами млинів. Кінцева мета досліджень в області тонкого подрібнення – пророкування результату диспергування матеріалів різних властивостей, тобто створення тонкодисперсних частинок з високою питомою поверхнею при мінімальній кількості експериментальних робіт по їх подрібненню. Проаналізована кінетична концепція міцності твердих тіл, яка довела, що руйнування – це термодинамічний процес, і дозволила прогнозувати руйнування на мікро- та макрорівні, а також двостадійна модель руйнування гетерогенних матеріалів, що базується на кінетичній моделі міцності. Розглянуто питання подрібнення – процесу руйнування шматків твердого матеріалу при критичних внутрішніх напруженнях, створюваних в результаті якого-небудь навантаження і які перевищують відповідну межу міцності. Подрібнення ділять на дроблення і помел, а машини, які застосовуються для цих цілей, називаються дробарками і млинами. Основною характеристикою процесу подрібнення є ступінь подрібнення. Проаналізовано фізику процесу механоактивації неорганічних матеріалів. Механоактивація – процес утворення хімічно активної речовини шляхом механічного подрібнення. Механохімічна активація твердих тіл вивчає комплекс взаємопов'язаних явищ і процесів, що протікають при механічному впливі на тверде тіло, як в момент механічної обробки, так і в ії результаті. Боуден і Тейбор запропонували модель "гарячих точок" для пояснення механічного ініціювання хімічних реакцій. Аморфізація поверхні, в першу чергу, спостерігається для матеріалів з високою твердістю і крихкістю, таких як корунд, кварц і т.д. Енергія, яка до них підводиться, не встигає розсіюватися. Система змушена значну її частину акумулювати в собі на створення внутрішніх дефектів.Для механоактивації матеріалів для наплавлення і напилення найбільше застосування отримали кульові млини, що представляють собою циліндричний барабан, закритий з торців, усередині якого містяться кулі і оброблюваний матеріал. В даний час активно розвивається метод механоактивованого високотемпературного синтезу при якому на першому етапі реакційну суміш обробляють протягом порівняно короткого часу в апараті-активаторі і потім використовують як прекурсор для СВС.Встановлено, що механоактивація розширює можливості проведення реакцій в саморозповсюджуваному режимі в концентраційних областях, де традиційний СВС не вдавалося реалізувати ні за яких умов. Процес механоактивації необхідний для ініціювання реакцій горіння низькокалорійних систем, в яких він може використовуватися замість попереднього підігріву. На основі аналізу сучасних уявлень про механізм руйнування твердих матеріалів, закономірностей подрібнення сумішей різноміцних матеріалів, процесу механоактивації матеріалів обгрунтовано актуальність проведення досліджень по створенню композиційних матеріалів із застосуванням СВС-процесу.Документ Обґрунтування та вдосконалення технологій відновлення деталей(Діса плюс, 2020) Лузан, Сергій Олексійович; Сідашенко, Олександр Іванович; Лузан, Аліса СергіївнаЗапропановано курс лекцій, що містить у собі базовий матеріал з дисципліни "Обґрунтування та вдосконалення технологій відновлення деталей". Мета дисципліни навчити магістрів застосовувати на практиці комплексний підхід при виборі найбільш раціонального способу вдосконалення методу відновлення деталей машин. Розглянуто характерні види зносу деталей машин, наведені класифікації відновлюваних деталей, СВС-процеси в технологіях зміцнення і відновлення деталей машин. Розглянута методологія вибору способу відновлення деталей з урахуванням їх ресурсу та оцінка витрат по нанесенню покриття. В курсі лекцій представлений внесок ХНТУСГ у розвиток технологій відновлення деталей. Для студентів, магістрів, аспірантів і викладачів інженерних спеціальностей закладів вищої освіти 3-4 рівнів акредитації, які навчаються за спеціальністю 133 - "Галузеве машинобудування".Документ Спосіб одержання композиційного матеріалу на основі сплаву системи Ni-Cr-B-Si(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Лузан, Сергій Олексійович; Сідашенко, Олександр Іванович; Лузан, Аліса СергіївнаСпосіб отримання композиційного матеріалу на основі металевого сплаву включає попереднє перемішування вихідних порошкових компонентів, формування циліндричної заготовки та ініціювання реакції високотемпературного синтезу, причому отримання композиційного матеріалу здійснюють в два етапи: 1 етап - змішування і механоактивація порошків при такому їх співвідношенні, мас. %: титан - 66,5, алюміній - 2,3, оксид заліза (Fе2О3) - 6,6, вуглець - 8,6, бор - 15,3, порошок марки ПТ-НА- 01-0,7 протягом 5-15 хвилин, додавання 10-12 мас. % зв'язуючого - клею марки "Метилан", формування циліндра і його сушка, здійснення СВС-процесу модифікуючого матеріалу; 2 етап - дроблення отриманого спіку і подрібнення на кульовому млині до величини частинок менш 40 мкм, змішування і механоактивація порошків в кількості 5-20 мас. % модифікуючого матеріалу і 95-80 мас. % ПГ-10Н-01, додавання 10-12 мас. % зв'язуючого (клей марки "Метилан").Документ Шихта для отримання композиційного зносостійкого матеріалу з використанням СВС-процесу(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Лузан, Сергій Олексійович; Сідашенко, Олександр Іванович; Лузан, Аліса СергіївнаШихта для отримання зносостійкого композиційного матеріалу з використанням саморозповсюджувального високотемпературного синтезу містить титан, алюміній, оксид заліза та вуглець. Додатково шихта містить бор і порошок марки ПТ-НА-01.Документ Технологія ремонту машин та обладнання(ООО "ПромАрт", 2017) Сідашенко, Олександр Іванович; Тіхонов, Олександр Всеволодович; Лузан, Сергій Олексійович; Скобло, Тамара Семенівна; Пільгуй, Наталія Миколаївна; Аветісян, Віктор Казарович; Сайчук, Олександр Васильович; Маніло, Вадим ЛеонідовичПід час підготовки даного курсу лекцій використано вітчизняний і закордонний досвід у ремонті техніки, відповідні наукові розробки, а також результати фундаментальних наукових досліджень, виконаних та впроваджених в навчальний процес за участю авторів. Курс лекцій надруковано на українській та англійській мовах окремими книгами. Запропонований курс лекцій може бути корисним не тільки для студентів і викладачів інженерних спеціальностей вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, магістрів, аспірантів, а також для широкого кола інженерних та технічних працівників машинобудівних і ремонтних підприємств та майстерень технічного сервісу різних форм власності, як в Україні так і в закордонних англомовних державах.