Кафедра "Зварювання"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5280
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/svarka
Кафедра "Зварювання" заснована у 2010 році професором Віталієм Володимировичом Дмитриком. Ініціював створення кафедри особисто академік Борис Євгенович Патон. Її створення зумовлене проханням провідних підприємств – флагманів економіки України: ОАО "Турбоатом", ОАО "Електроважмаш", ОАО Харківський турбінний завод, ГП завод ім. Малишева, ОАО Харківський авіаційний завод та ін.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 3 – доцента.
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Публікація Види інновацій в енергетиці, що розвиваються(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Пантєлєєва, Ірина Вікторівна; Шматько, Наталія Михайлівна; Глушко, Альона ВалеріївнаСвіт стоїть на порозі переломного моменту в області енергетичних технологій. Продуктивність в енергетичному секторі може зрости на масштаби, які раніше були неможливими, подібно до часів промислової революції. Багато з проривних технологій уже відомі, такі як видобуток традиційного газу, електромобілі, сонячна енергія та світлодіодне освітлення. Проте темпи технологічних інновацій в енергетичному секторі стрімко зростають, що означає, що деякі з цих технологій можуть бути впроваджені значно раніше, ніж очікувалося, і досягнуть радикально іншого рівня вартості та ефективності порівняно з тим, що існує зараз. Енергетичний ринок також відчуває схожі зміни. У зв'язку з рекордно високими цінами на ресурси, компанії, що займаються інноваціями в енергетиці, активно шукають нові рішення для радикального покращення методів виробництва та споживання енергії. Ця ситуація стимулює розвиток технологій, які дозволять знизити витрати на енергію та зменшити негативний вплив на навколишнє середовище. У даній роботі досліджується поняття інновацій в енергетичному секторі та запропонована універсальна класифікація типів інновацій. Також проводиться класифікація за ступенем новизни. Кожна з перерахованих нових технологій має конкретну функцію та потенційний ефект, який детально розглядається в статті. Однак перед впровадженням будь-якої з цих технологій необхідно кількісно оцінити їхні ефекти. Стаття також пропонує оцінку впливу від впровадження інновацій. Широке поширення будь-якої з цих технологій призведе до щорічної економії для споживачів і сприятиме економічному зростанню країн без негативного впливу на навколишнє середовище. Такий розвиток також сприятиме національній безпеці країн, забезпечивши зниження їхньої залежності від імпорту таких ресурсів. Загальний висновок полягає в тому, що інновації в енергетичному секторі можуть відіграти ключову роль у створенні стійких економічних та екологічних переваг для країн. Зростання впровадження нових технологій в енергетику може допомогти ефективніше використовувати ресурси та знизити негативний вплив на довкілля, забезпечуючи при цьому зростання національної безпеки.Документ Шляхи обмеження рівнів струмів короткого замикання в електричних мережах(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Пантєлєєва, Ірина Вікторівна; Глушко, Альона ВалеріївнаНа сьогоднішній день перед Україною та світом постають важливі питання стосовно вирішення проблем енергетичної галузі, в тому числі електроенергетики. У мережах різної напруги енергосистем рівень струмів к.з. безперервно зростає, при цьому вимоги до електричних апаратів, струмоведучих частин, силових трансформаторів і конструкцій розподільчих пристроїв стають більш жорсткими. Виникає проблема оптимальної координації у динаміці параметрів електрообладнання та вимог енергосистеми або координації параметрів електрообладнання з існуючими рівнями струмів к.з. Зростання струмів к.з. в електричних мережах усіх класів напруги робить актуальною розробку нових ефективних методів і пристроїв, призначених для їх зниження. У статті розглянуті питання порівняння струму однофазних і трифазних к.з. усередненої регіональної енергосистеми, наведені інтегральні параметри електричних мереж такої системи. Детально проаналізовані обмеження струмів однофазних к.з. в проблемних вузлах, де встановлені автотрансформатори. Проведені дослідження дозволили рекомендувати вдосконалені методики розрахунків електричних апаратів та струмоведучих частин на електродинамічну і термічну стійкість при к.з., в тому числі і при однофазних. Приведені рекомендації до створення математичної моделі розрахунку нелінійної системи при наявності гнучких провідників, тому що, більшість пошкоджень (у вигляді к.з.) на високовольтних повітряних лініях електропередачі та у розподільчих пристроях супроводжується електричною дугою із параметрами, які змінюються у часі. Крім того, значні струми к.з. викликають механічні зміщення гнучких проводів у просторі, що призводить до зміни міжфазних відстаней та індуктивних опорів повітряних ліній прямої і зворотної послідовностей. Всі ці перелічені фактори надають взаємний вплив під час к.з. Крім того, при експлуатації електроустановок важливим фактором є комутаційний ресурс вимикачів, який впливає на надійність роботи установки та її техніко-економічні показники. Критерієм виводу вимикача з експлуатації може бути залишковий ресурс вимикача на рівні одного відключення повного струму відмикання вимикача. Проведений аналіз показав, що необхідно враховувати при розрахунках струмів к.з. додаткову термічну дію різних джерел енергії і енергосистеми в цілому, синхронних генераторів і компенсаторів, синхронних і асинхронних двигунів.Публікація Забезпечення енергозбереження при використанні установок на біопаливі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Пантєлєєва, Ірина Вікторівна; Шматько, Наталія Михайлівна; Глушко, Альона ВалеріївнаУ всьому світі та в Україні, зокрема, все гостріше постає питання нестачі енергоресурсів, їх дорожнечі, а також забруднення навколишнього середовища шкідливими відходами виробництва електроенергії на теплових електростанціях. Екологи серйозно хвилюються за стан нашої планети при подальшому використанні традиційних джерел енергії. У ситуації, що склалася, на перше місце виходить спосіб отримання енергії за допомогою нетрадиційних і поновлюваних джерел, до яких відноситься і біопаливо. Загальна кількість біологічної сировини в світі значно перевищує запаси класичного органічного палива. Тому стратегія розвитку енергокомплексів багатьох країн світу пов'язана з використанням відновлюваних джерел енергії. Сировиною для виробництва біопалива може бути будь-який вид біологічного матеріалу. У статті проаналізовано можливі види біомаси, приведена класифікація цих видів з точки зору отримання біопалива. Сьогодні обсяг енергії споживаної біомаси складає близько 50 ЕДж в світі і становить близько 10-15% світового споживання первинної енергії. Для використання біоенергетичного потенціалу в довгостроковій перспективі зусилля повинні бути спрямовані на підвищення рівня виходу біомаси та модернізацію сільського господарства, пряме збільшення глобального виробництва продуктів харчування, а значить, і ресурсів для біомаси. Існує багато шляхів перетворення вихідної біомаси в кінцевий продукт у вигляді енергії. Кілька технологій були розроблені та адаптовані, виходячи з різної фізичної природи і хімічного складу вихідної сировини і виду енергії (тепло, енергетика, паливо для транспорту). У статті також розглянуто можливі способи виробництва біопалива і деякі установки для отримання теплової та електричної енергій. Для більш ефективного використання енергії з біомаси сучасні великомасштабні теплові рішення часто поєднуються з виробництвом тепла та електроенергії - когенерації. З цієї позиції розглянуті парогазові установки, в яких встановлюються котли з топками з киплячим шаром. Дуже актуально використання газотурбінних установок на біопаливі, які можуть використовуватися для виробництва електроенергії в години пік в енергосистемі, а також як самостійне автономний джерело енергії для окремих споживачів.