Публікації співробітників (ВІТВ НТУ "ХПІ")

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21692

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Електроосадження тернарних покриттів Fe-Co-W з цитратного електроліту
(НТУ "ХПІ", 2017) Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович
Досліджено вплив концентрації компонентів цитратних електролітів на основі Fe (ІІІ) та режимів електролізу на склад і морфологію Fe-Co-W покриттів. Показано, що при формуванні тернарного сплаву Fe-Co-W відбувається конкурентне відновлення кобальту і вольфраму з залізом. Встановлено, що зі збільшенням концентрації ліганду покриття збагачується вольфрамом, однак, з підвищенням густини струму спостерігається тенденція до зменшення вмісту тугоплавкого компоненту. Застосування імпульсного електролізу сприяє підвищенню ефективності процесу і виходу за струмом до 70 - 75 %. Варіювання енергетичних параметрів електролізу надає можливість розширити діапазон вмісту металів у сплаві та одержувати покриття різної морфології. Обґрунтовано доцільність застосування розчинних анодів при електроосадженні сплавів Fe-Со-W. Проаналізовано вплив складу покриттів Fe-Со-W на корозійну стійкість у середовищах різної кислотності та каталітичну активність одержаних матеріалів в електрохімічній реакції виділення водню.
The electrochemical behavior of Fe³⁺ – WO₄²⁻ – Cit³⁻ and Fe³⁺ – MoO₄²⁻ – WO₄²⁻ – Cit³ systems
(Украинский государственный химико-технологический университет, 2017) Yermolenko, I. Yu.; Ved, M. V.; Karakurkchi, A. V.; Sakhnenko, N. D.; Kolupayeva, Z. I.
The kinetic parameters of electrochemical behavior of tungsten at the deposition of Fe–W and Fe–Mo–W alloys were determined using linear voltammetry and analyzing polarization relationships. In the presence of citrate ions the cathode process was shown to proceed with the participation of [FeHCitWO₄]⁻ clusters. An optimal concentration ratio of the components in electrolyte required for the Fe—W alloy deposition was defined as c(Fe³⁺):c(Cit³⁻):c(WO₄²⁻) = 1:1.5:0.3. The deviation from this ratio by an increase in the concentration of tungstate ions results in the formation of dimer forms W₂O₇²⁻ and [FeW₂O₇HCit]⁻ clusters; as a result the concentration of electrode active particles [FeWO₄HCit]⁻ diminishes and the cathode process is inhibited. A peculiar feature of the formation of electrolytic alloy Fe–Mo–W is a competitive reduction of molybdates and tungstates. Based on the analysis of the kinetic parameters and characteristic criteria of electrochemical reactions, we proposed the mechanism for the co-deposition of alloy containing iron with molybdenum and tungsten; this mechanism is a sequence of coupled reactions of irreversible reduction of intermediates with slow charge transfer stage and previous chemical step of the ligands release. The data of X-ray phase analysis show that the binary alloys Fe–W are solid solutions of tungsten in iron and ternary alloys Fe-Mo- W are X-ray amorphous.
Electrochemical deposition of Fe–Mo–W alloy coatings from citrate electrolyte
(Allerton Press, 2016) Karakurkchi, A. V.; Ved, M. V.; Yermolenko, I. Yu.; Sakhnenko, N. D.
Peculiarities of the electrochemical deposition of Fe–Mo–W coatings from citrate electrolyte containing iron (III) on the substrates of mild steel and gray cast iron are investigated. The effect of the salt concentration of alloying components and electrolysis modes on the quality, composition, and properties of the alloys is determined. It is shown that the alloys formed via nonstationary electrolysis exhibit a more uniform surface and lower content of impurities. The improved physical and mechanical properties as well as corrosion resistance of Fe–Mo–W coatings in comparison with the base metal can be considered as promising technologies for surface hardening and repair of worn items.
Electrodeposition of iron-molybdenum-tungsten coatings from citrate electrolytes
(Pleiades Publishing, 2015) Karakurkchi, A. V.; Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Yermolenko, I. Yu.
Specific features of the electrodeposition of iron–molybdenum–tungsten coatings from citrate electrolytes based on iron(III) sulfate in the dc mode and with a unipolar pulsed current were studied. It was shown that varying the relative concentrations of salts of alloy-forming metals and the solution pH makes it possible to obtain lustrous compact coatings with low porosity and various contents of high-melting components. The effect of temperature on the coating composition and current efficiency was examined. The current density ranges providing high electrolysis efficiency were found and it was demonstrated that using a pulsed current favors formation of more compositionally homogeneous surface layers at a smaller amount of adsorbed nonmetallic impurities in the coatings. The iron–molybdenum–tungsten coatings are X-ray-amorphous and have better physicomechanical properties and corrosion resistance as compared with the base, which makes it possible to recommend these coatings for application in techniques for surface reinforcement and restoration of worn-out articles.
Functional properties of multicomponent galvanic alloys of iron with molybdenum and tungsten
(Institute for Single Crystals, 2015) Karakurkchi, A. V.; Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Yermolenko, I. Yu.; Zyubanova, S. I.; Kolupayeva, Z. I.
Galvanic alloy coatings Fe-Mo (W) and Fe-Mo-W were deposited from citrate bath based on Fe (III) using both direct and pulsed current on substrates steel 3 and grey cast iron GC 18. It was shown that the alloying components content, their distribution on the surface, morphology and topography of the coatings are depended on the electrolysis mode. It was established that the functional properties of the binary and ternary alloys of iron (corrosion resistance, microhardness, antifriction et al.) exceed parameters of the substrate and are predetermined by the composition, structure, material and surface roughness.
Iron binary and ternary coatings with molybdenum and tungsten
(Elsevier Inc., 2016) Ved, M.; Sakhnenko, N. D.; Karakurkchi, A.; Yermolenko, I. Yu.; Yar-Mukhamedova, G.
Electrodeposition of Fe-Mo-W and Fe-Mo layers from a citrate solution containing iron(III) on steel and iron substrates is compared. The utilization of iron(III) compounds significantly improved the electrolyte stability eliminating side anodic redox reactions. The influence of concentration ratios and electrodeposition mode on quality, chemical composition, and functional properties of the alloys is determined. It has been found that alloys deposited in pulse mode have more uniform surface morphology and chemical composition and contain less impurities. Improvement in physical and mechanical properties as well as corrosion resistance of Fe-Mo and Fe-Mo-W deposits when compared with main alloy forming metals is driven by alloying components chemical passivity as well as by alloys amorphous structure. Indicated deposits can be considered promising materials in surface hardening technologies and repair of worn out items.
Електрохімічне формування функціональних покриттів сплавами заліза з молібденом і вольфрамом
(НТУ "ХПІ", 2015) Каракуркчі, Ганна Володимирівна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, Харків, 2015 р. Дисертацію присвячено розробці технології електрохімічного формування функціональних покриттів сплавами заліза з молібденом і вольфрамом із цитратних електролітів для одержання матеріалів з високою корозійною стійкістю, фізико-механічними та трибологічними характеристиками. На підставі аналізу кінетичних закономірностей встановлено механізм електрохімічного одержання сплавів Fe-Mo і Fe-Mo-W, за яким співосадження заліза з молібденом і вольфрамом із цитратного електроліту в інтервалі pH 3,0–4,0 відбувається за двома маршрутами: перший – стадійне відновлення металів із гетероядерних комплексів складу [FeHCitMO₄]⁻, (М = Mo, W), розряд яких супроводжується хімічною реакцією вивільнення ліганду, а другий – стадійне відновлення феруму (ІІІ) із цитратних електролітів переважно з адсорбованих комплексів складу [FeHCit]⁺, й частково – з FeOH²⁺, та супроводжується хімічною стадією вивільнення ліганду. Експериментальні дослідження функціональних властивостей електролітичних сплавів довели, що покриття Fe-Mo і Fe-Mo-W володіють підвищеною корозійною стійкістю у кислому середовищі, що зумовлене кислотним характером оксидів тугоплавких компонентів, у нейтральному – опором пітинговій корозії, що загалом перевищує хімічний опір сталі та чавуна. Запропоновані електролітичні сплави переважають за мікротвердістю основу зі сталі у 2–3 рази, а чавуну – у 4–5 рази, причому вміст вольфраму забезпечує зростання механічних та триботехнічних характеристик. Мікротвердість, антифрикційні властивості та зносостійкість електролітичних сплавів Fe-Mo і Fe-Mo-W зростають за рахунок утворення аморфної структури. Запропоновано технологічну схему електрохімічного формування функціональних покриттів сплавами заліза з молібденом і вольфрамом та розроблено технологічні інструкції для процесів їх осадження.