Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

20211

Налаштування

Автор: search.filters.author.Колумбет, Вадим ПетровичORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-0871-9402

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Розрахунковий апарат моделювання поширення електромагнітних полів різнорідних джерел
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Ходаковський, Олексій Володимирович; Левченко, Лариса Олексіївна; Колумбет, Вадим Петрович; Козачук, Анна Дмитрівна; Кужавський, Дмитро Сергійович
    Запропоновано прийнятний за припущеннями та спрощеннями і достатній за похибками кінцевих результатів розрахунковий апарат для моделювання поширення на визначеній площі електричних, магнітних та електромагнітних полів. Показано, що для моделювання поширення електричних та магнітних полів наднизьких частот (монітори, джерела безперебійного живлення, трансформатори, електродвигуни та генератори) треба розглядати ці джерела як джерела дипольного та дипольно-квадрупольного типу. Тобто, поле локального джерела можна розглядати як комбінацію електричних та магнітних диполів. Це надає змогу з достатньою точністю окреслити зони перевищення гранично-допустимих напруженостей полів. Для моделювання поширення електромагнітних полів дуже високих та ультрависоких частот адаптовано розрахунковий апарат, що використовувався для визначення інтенсивностей випромінювання радіолокаційного обладнання цивільної авіації. Надано розрахунки коефіцієнтів, які враховують параметри діаграм спрямованості випромінювань у горизонтальній та вертикальній площинах для найбільш розповсюджених джерел випромінювань. Наведені співвідношення і відповідні коефіцієнти можуть бути застосовані для визначення електромагнітної обстановки за наявності багатьох високочастотних джерел (базових станцій мобільного зв’язку, навігаційного обладнання, радіорелейних станцій тощо). Запропонований підхід дозволяє автоматизувати процеси проектування розміщення електромагнітного, електронного та радіотехнічного обладнання на виробничих площах та територіях, а також здійснювати оцінювання впливу на довкілля на стадіях проектних робіт. Це надасть змогу окреслити ізолінії меж перевищення граничнодопустимих рівнів електричних магнітних та електромагнітних полів для різних частотних діапазонів та категорій обладнання і визначити у автоматичному режимі електромагнітне навантаження у кожній точці контрольованого простору.