Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2019 - 20202

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.сегментація

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Метод опису явища дифракції за сукупністю топологічних об’єктів та алгоритм розрізняння мінімуму від нуля інтенсивності
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Хорошун, Ганна Миколаївна
    В роботі розроблено метод опису явища дифракції по сукупності топологічних об’єктів за допомогою системного аналізу. Топологічними об'єктамидифракційного поля є максимум, мінімум і нуль інтенсивності, що тотожний фазовій сингулярності або оптичному вихору. Розглянуто математичне представлення топологічних об’єктів, визначення яких у полі проводиться стандартними методами пошуку екстремуму функції. Розроблено алгоритм розрізняння мінімуму та нуля інтенсивності на експериментальних зображеннях, завдяки чому виникла можливість класифікації дифракційних зображень за кількістю оптичних фазових сингулярностей без додаткового інтерференційного аналізу. Для підвищення швидкості аналізу отриманих даних розглянуто метод сегментації зображення. Застосування отриманих результатів та рекомендацій можливе в різних областях медицини і техніки, в яких використовується лазерне випромінювання.
  • Ескіз
    Документ
    Метод виявлення мозаїчних стохастичних маркерів доповненої реальності
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Маковейчук, Олександр Миколайович
    Предметом вивчення в статті є метод виявлення мозаїчних стохастичних маркерів доповненої реальності. Метою є розробка методу виявлення мозаїчних стохастичних маркерів доповненої реальності. Завдання: аналіз існуючих маркерів доповненої реальності, розробка методу виявлення мозаїчних стохастичних маркерів доповненої реальності, практична перевірка роботи методу виявлення мозаїчних стохастичних маркерів доповненої реальності. Використовуваними методами є: методи цифрової обробки зображень, теорії ймовірності, математичної статистики, криптографії та захисту інформації, математичний апарат теорії матриць. Отримані такі результати. Визначені переваги та недоліки основних існуючих типів маркерів доповненої реальності. Наведена структурна схема методу виявлення мозаїчних стохастичних маркерів доповненої реальності. Розглянуто етапи методу виявлення мозаїчних стохастичних маркерів доповненої реальності. Проведені експериментальні дослідження щодо виявлення мозаїчних стохастичних маркерів доповненої реальності. Висновки. Вперше отримано метод виявлення мозаїчного стохастичного маркера доповненої реальності, який на підставі бінаризації локальної дисперсії детектує область маркера на вихідному зображенні та знаходить маски біт-контейнерів шляхом сегментування та подальшої морфологічної фільтрації маскованої області зображення. Напрямками подальших досліджень є розробка методу визначення параметрів проективного перетворення, що необхідно для вирівнювання зображення і визначення положення камери; розробка методу декодування мозаїчного стохастичного маркеру доповненої реальності.