Кафедра "Комп'ютерна інженерія та програмування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1095

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/cep

Від 26 листопада 2021 року кафедра має назву – "Комп’ютерна інженерія та програмування"; попередні назви – “Обчислювальна техніка та програмування”, “Електронні обчислювальні машини”, первісна назва – кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої”.

Кафедра “Математичні та лічильно-вирішальні прилади та пристрої” заснована 1 вересня 1961 року. Організатором та її першим завідувачем був професор Віктор Георгійович Васильєв.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перший випуск – 24 інженери, підготовлених кафедрою, відбувся в 1964 році. З тих пір кафедрою підготовлено понад 4 тисячі фахівців, зокрема близько 500 для 50 країн світу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 11 докторів технічних наук, 21 кандидат технічних наук, 1 – економічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 доктор філософії; 9 співробітників мають звання професора, 14 – доцента, 2 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Модифікований спрощений алгоритм методу групового врахування аргументів в імітаційному моделюванні процесами
(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", 2021) Равська, Наталія Сергіївна; Корбут, Євген Валентинович; Івановський, Олексій Анатолійович; Родин, Р. П.; Парненко, Валерія Сергіївна; Заковоротний, Олександр Юрійович; Клочко, Олександр Олександрович; Сапон, Сергій Петрович; Loroch, Rolahd
Існує багато видів и методів імітаційного моделювання, але серед них особливої уваги заслуговують методи засновані на теорії евристичної самоорганізації. Всі алгоритми методу групового врахування аргументів (МГВА) характеризуються структурною спільністю на принципі самоорганізації, які потребують незначних вимог до апріорної інформації, щоб здійснити перебір безкінечно великої кількості варіантів. Перевагою алгоритму методу групового врахування аргументів в порівнянні з іншими алгоритмами цього класу є наявність можливостей розширення вектора вихідних даних та апарату для усунення колінеарності - прийому ортогоналізації. МГВА складається з двох блоків: попередньої обробки спостережень з врахуванням системи вибраних опорних функцій та розрахунку претендентів селекції. В результаті роботи алгоритму одержують моделі здатні управляти процесом з врахуванням явищ, що супроводжують певний процес. Враховуючи спільність основних положень теорії самоорганізації штучних нейронних мереж та МГВА, до змінних мережі додаймо модель в якості змінної Z. В результаті одержимо нейронну мережу, яка описує фізичні явища, що супроводжують процес. Це дозволить значно підвищити ефективність та точність управління процесом.
Імітаційне моделювання процесами спрощеним алгоритмом методу групового врахування аргументів
(Донбаська державна машинобудівна академія, 2022) Равська, Наталія Сергіївна; Корбут, Євген Валентинович; Родин, Р. П.; Парненко, Валерія Сергіївна; Заковоротний, Олександр Юрійович; Клочко, Олександр Олександрович; Сапон, С. П.; Loroch, Rolahd
Розробка математичного апарату генератора псевдовипадкової послідовності без використання регістра зсуву
(ФОП Петров В. В., 2021) Рисований, Олександр Миколайович; Лещенко, Р. В.; Шевченко, А. Г.; Олійник, А. С.; Ярещенко, О. В.
Метод прогнозування оцінки соціального впливу в соціоспільнотах
(Тарасенко В. П., 2022) Мілевський, Станіслав Валерійович; Євсеєв, Сергій Петрович; Мілов, Олександр Володимирович
Multiagent methods of management of distributed computing in hybrid clusters
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Kolumbet, Vadim; Svynchuk, Olha
Modern information technologies include the use of server systems, virtualization technologies, communication tools for distributed computing and development of software and hardware solutions of data processing and storage centers, the most effective of such complexes for managing heterogeneous computing resources are hybrid GRID-distributed computing infrastructure combines resources of different types with collective access to these resources for and sharing shared resources. The article considers a multi-agent system that provides integration of the computational management approach for a cluster Grid system of computational type, the nodes of which have a complex hybrid structure. The hybrid cluster includes computing modules that support different parallel programming technologies and differ in their computational characteristics. The novelty and practical significance of the methods and tools presented in the article are asignificant increase in the functionality of the Grid cluster computing management system for the distribution and division of Grid resources at different levels of tasks, the ability to embed intelligent computing management tools in problem-oriented applications. The use of multi-agent systems for task planning in Grid systems willsolve two main problems - scalability and adaptability. The methods and techniques used today do not sufficiently provide solutions to these complex problems. Thus, the scientific task of improving the effectiveness of methodsand tools for managing problem-oriented distributed computing in a cluster Grid system, integrated with traditional meta-planners and local resource managers of Grid nodes, corresponding to trends in the concept of scalability and adaptability.
Імітаційна модель процесу генерації та реалізації засобів "тесту на проникнення"
(Державний університет телекомунікацій, 2018) Козелков, Сергій Вікторович; Лисиця, Дмитро Олександрович; Семенов, Сергій Геннадійович; Лисиця, Аліна Олександрівна
В результаті моделювання перевірена гіпотеза на можливість використання критерію Хіквадрат Пірсона та проведені дослідження достовірності результатів математичної формалізації. Розглянуті основні шаблони безпечних програм, що можуть використовувати розроблений комплекс математичних моделей. Дано практичні рекомендації щодо використання методів і засобів тестування безпеки програмного забезпечення однорангової комп'ютерної системи.
Технологія автоматизованого проєктування комп'ютерних систем
(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Леонов, Сергій Юрійович; Гейко, Геннадій Вікторович
Наведено теоретичний та практичний матеріал, пов’язаний із забезпеченням систем автоматизованого проєктування (САПР). Подано основні відомості про склад та принципи функціонування САПР обчислювальної техніки. Описано повний цикл проєктування складних ієрархічних обчислювальних пристроїв – від функціонального моделювання та верифікації до конструкторського проєктування й отримання печатних плат. Призначено для студентів спеціальності «Комп’ютерна інженерія» та інших технічних спеціальностей.
Методика оцінки можливості модернізації локальної обчислювальної мережі
(Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, 2014) Клименко, Алла Миколаївна; Шуба, Ірина Володимирівна; Болтова, Ю. В.
У статті розглянута методика оцінки можливості модернізації локальної обчислювальної мережі будь-якого підприємства. На прикладі малого підприємства проведено аналіз існуючої мережі, структурної організації підприємства, отримана статистика роботи основних елементів локальної мережі, та проведене імітаційне моделювання її роботи, що дозволило зробити висновки про доцільність модернізації.
Комп'ютеризація спеціалізованих середовищ
(НТУ "ХПІ", 2013) Бондіна, Ніна Миколаївна; Поворознюк, Анатолій Іванович; Шеін, Олександр Миколайович
Посібник дає системне уявлення про теоретичні основи та інформаційні технології побудови моделей об’єктів спеціалізованих ком’ютерних середовищ та вирішальних правил на вказаних моделях, а також апаратно-програмні засоби реалізації спеціалізованих середовищ. Розглянуто питання синтезу та дослідження моделей складних багаторівневих динамічних об’єктів, включаючи моделі біологічних об’єктів та архітектуру і методи синтезу технічних засобів спеціалізованих середовищ на основі цифрових процесорів обробки сигналів та ПЛІС-пристроїв. Призначено для студентів спеціальностей 7(8).05010201 "Комп’ютерні системи та мережі", 7(8).05010202 "Системне програмування" і 7(8).05010203 "Спеціалізовані комп’ютерні системи" бакалаврату 6.050102 "Комп’ютерна інженерія", а також для фахівців у галузі проектування та експлуатуції спеціалізованих ком’ютерних середовищ