Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Технологічні характеристики сплавів Fe–Co–Mo
(Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2019) Сачанова, Юлія Іванівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна
Керування складом і властивостями бінарних і тернарних електролітичних вольфрамвмісних покривів
(НТУ "ХПІ", 2019) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Яр-Мухамедова, Гульмира Шарифівна
Встановлено вплив режимів електролізу на склад і морфологію поверхні бінарних Co(Fe)-W і тернарних Fe-Co-W сплавів. Доведено, що нанесені в імпульсному режимі покриви бінарними сплавами відрізняються більш рівномірним розподілом компонентів по поверхні, меншим вмістом оксигену і глобулярною морфологією. Це пояснюється особливостями електрокристалізації сплавів в умовах нестаціонарного електролізу: під час імпульсу відбувається відновлення Fe3+до Fe2+, а оксовольфраматів – до оксидів вольфраму у проміжному ступені окиснення. В період паузи реалізуються процеси адсорбції реагентів, відновлення Fe2+ до металічного стану, хімічного відновлення проміжних оксидів вольфраму ад-атомами гідрогену та хімічна реакція вивільнення лігандів. Застосування імпульсного струму дозволяє осаджувати тернарні Fe-Co-W з більш рівномірною поверхнею і розширити діапазон вмісту тугоплавкого компоненту в сплаві, а вихід за струмом процесу підвищується практично вдвічі до 70 – 75 % порівняно із гальваностатичним. Показано, що за фазовим складом бінарні покриви є твердими розчинами вольфраму в α-Fe або α-Co, тоді як тернарний Fe-Co-W є аморфно-кристалічним і містить фази інтерметалідів Co7W6 і Fe7W6, а також α-Fe та цементиту Fe3C. Доведено можливість керування складом і морфологією поверхні вольфрамвмісних покривів із залізом та/або кобальтом застосуванням різних режимів та параметрів електролізу – постійного та імпульсного струму з варіюванням густини струму, тривалості імпульсу/паузи. Імпульсний електроліз сприяє підвищенню вмісту тугоплавкого компоненту та ефективності електролізу. Електролітичні сплави переважають за мікротвердістю основу зі сталі у 3–4 рази, причому підвищення вмісту вольфраму забезпечує підвищення механічних характеристик, за рахунок утворення інтерметалідів та аморфної структури покривів. За показниками покриви сплавами Co(Fe)-W і Fe-Co-W можуть ефективно використовуватись для зміцнення поверхонь зі сталі та чавуну, а також у ремонтних технологіях для відновлення спрацьованих деталей з наданням поверхні підвищених фізико-механічних властивостей
Функціональні властивості гальванічних сплавів Fe–Mo і Fe–Mo–W
(Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, 2015) Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Фоміна, Лариса Петрівна
Розглянуто вплив режимів електроосадження на морфологію, топографію і структуру гальванічних сплавів заліза з молібденом і вольфрамом. Показано, що підвищення корозійного опору покривів Fe–Mo і Fe–Mo–W у кислому та нейтральному хлоридвмісному середовищах обумовлено як зростанням схильності до пасивації завдяки легувальним компонентам, так і формуванням глобулярної та гомогенної за складом поверхні. Встановлено, що мікротвердість гальванічних сплавів Fe–Mo і Fe–Mo–W у 2-3 рази перевищує показники підкладок з низьколегованої сталі, що пояснюється утворенням аморфної структури. Результати досліджень і трибологічних випробувань свідчать про доцільність використання покривів подвійними і потрійними сплавами заліза для зниження зношування у парах тертя та підвищення корозійного опору і механічної міцності поверхонь, що робить їх перспективними для ремонтних і відновлювальних технологій.
Корозійні та механічні властивості бінарних та тернарних сплавів на основі заліза та кобальту
(Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, 2013) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Глушкова, Марина Олександрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Гапон, Юліана Костянтинівна
Досліджено корозійні властивості електролітичних сплавів Fe-Мо та Co-Ag-Mo, осаджених з цитратного та полілігандного цитратно-пірофосфатного електролітів. Встановлено, що покриття сплавом залізо-молібден відрізняється підвищеною мікротвердістю відносно сплавотвірних металів.
Спосіб нанесення гальванічного покриття сплавами заліза для зміцнення поверхні деталей зі сталі та чавуну
(ДП "Український інститут промислової власності", 2016) Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Зюбанова, Світлана Іванівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна
Винахід стосується гальванотехніки, використовується в хімічній та машинобудівній промисловості. Спосіб полягає в катодному осадженні з комплексного цитратного електроліту, процес проводять при температурі 20-25 °C, імпульсному струмі амплітудою 3,5-6,0 А/дм² при тривалості імпульсу 5·10⁻³-1·10⁻² с та паузи 1·10⁻²-2·10⁻² с з електроліту складу, моль/дм³: сульфат заліза (III) - 0,1 - 0,15; молібдат натрію - 0,06-0,08; вольфрамат натрію - 0,04-0,06; цитрат натрію - 0,2-0,3; сульфат натрію - 0,1-0,15; борна кислота - 0,1. Технічний результат: спосіб, що заявляється, дозволяє наносити покриття з підвищеною мікротвердістю та корозійною тривкістю для деталей зі сталі та чавуну з вмістом молібдену 25-40 % мас. та вольфраму 6-9 % у сплаві при виході за струмом 65-85 %.