Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 171
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб нанесення гетерооксидного фотокаталітичного покриття на титан та його сплави
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Степанова, Ірина Ігорівна; Маркова, Наталя Борисівна; Матикін, Олексій Володимирович; Меньшов, Сергій Миколайович; Галак, Олександр Валентинович
    Спосіб нанесення гетерооксидного фотокаталітичного покриття на титан та його сплави анодним окисненням металу в лужному електроліті. Процес проводять в одну стадію плазмо електролітним оксидуванням у гальваностатичному режимі струмом густиною 4,0-10 А/дм2 при робочій напрузі 100-150 В і постійному охолодженні до температури 20-30 °C з перемішуванням впродовж 10-30 хвилин за співвідношення компонентів електроліту, моль/дм3: дифосфат лужного металу 0,5-1,0, сполука цинку(ІІ) 0,1-0,4; сполука міді(II) 0,4-0,8.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб нанесення цинквмісного фотокаталітичного покриття на титан та його сплави
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2021) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Степанова, Ірина Ігорівна; Матикін, Олексій Володимирович; Меньшов, Сергій Миколайович; Степанова-Камчатна, Катерина Валеріївна
    Винахід стосується способу нанесення цинквмісного фотокаталітичного покриття на титан та його сплави з водних розчинів лужних електролітів, які містять сполуки цинку (ІІ). Спосіб проводять шляхом плазмо-електролітичне оксидування при відповідних параметрах у гальваностатичному режимі з постійним перемішуванням і охолодженням в межах 20-30 °C впродовж 10-30 хвилин, при наступному співвідношенні компонентів: дифосфат лужного металу 50-250 г/дм3, оксид цинку 5-15 г/дм3. Одержане покриття має високу фотокаталітичну активність.
  • Ескіз
    Документ
    Корозійні та фізико-механічні властивості покривів на сплаві AK12M2MgN, сформованих плазмово-електролітичним оксидуванням
    (2019) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Зюбанова, Світлана Іванівна; Степанова, Ірина Ігорівна
    Запропоновано ефективні режими формування конверсійних покривів змішаними оксидами плазмово-електролітичним оксидуванням (ПЕО) алюмінієвих сплавів у пірофосфатних і лужних електролітах. Встановлено, що зі зміною концентрації компонентів електроліту та параметрів ПЕО (густини струму та часу обробки) формуються оксидні покриви, що складаються з матеріалу металевої матриці та оксидів перехідних металів різних складу та морфології, які очікувано впливають на їх функціональні властивості. Змішані оксидні покриви, сформовані в режимі ПEO, мають мікроглобулярну структуру й зменшений розмір конгломератів, підвищену мікротвердість, корозійно та зносотривкі. Враховуючи мікроглобулярну структуру поверхні та склад оксидних покривів Al│Al2O3·MnOx і Al│Al2O3·CoOx, можна очікувати, що отримані матеріали виявлятимуть каталітичну активність в окисно-відновних реакціях за участю кисню, зокрема, у робочих процесах у двигунах внутрішнього згоряння.
  • Ескіз
    Документ
    Корозійна стійкість комозиційних покриттів на основі міді, модифікованих наночастинками Al₂O₃
    (ТОВ "Нілан-ЛТД", 2017) Овчаренко, Ольга Олександрівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна
  • Ескіз
    Документ
    Електрохiмiчнi процеси та системи
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Волобуєв, Максим Миколайович; Ведь, Марина Віталіївна ; Корогодська, Алла Миколаївна; Степанова, Ірина Ігорівна; Проскуріна, Валерія Олегівна; Крамаренко, Андрій Вікторович; Школьнікова, Тетяна Василівна
    У навчально-методичному посiбнику викладено теоретичнi вiдомостi щодо одного з базових роздiлiв загальної хiмiї: електрохiмiчних процесiв та систем, в яких такi процеси вiдбуваються. Надано основнi поняття та визначення, висвiтлено питання щодо електродних рiвноваг, хiмiчних джерел струму та електрохiмiчних реакторiв, наведено приклади використання електрохiмiчних процесiв у технiцi. Для полегшення розумiння складних питань докладно розiбрано приклади розв’язання завдань. Особливу увагу придiлено проведенню дослiдiв в експериментальнiй частинi. Для закрiплення матерiалу наводяться завдання для самостiйного виконання. Призначено для викладачiв, аспiрантiв i студентiв вищих навчальних закладiв спецiальностей 161 – Хiмiчнi технологiї та iнженерiя, 162 – Бiотехнологiї та бiоiнженерiя, 181 – Харчовi технологiї, 185 – Нафтогазова iнженерiя та технологiї, також може бути корисним при вивченнi дисциплiни студентами нехiмiчних спецiальностей.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості формування електролітичних покриттів на основі сплавів кобальту
    (Київський національний університет технологій та дизайну, 2020) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Проскуріна, Валерія Олегівна; Ведь, Марина Віталіївна; Горохівська, Наталя Валентинівна
    The possibility of electrosynthesis and composition / surface morphology control of electrolytic coatings based on cobalt alloys with refractory metals by varying the electrolysis parameters is proved. The scattering capacity characteristics and specific conductivity of deposition electrolytes of Co-Mo-WOx and Co-Mo-ZrO2 coatings are established. The composition and morphology of Co-Mo-WOx, Co-Mo-ZrO2, Co-Mo-W-V and Co-Mo-Zr-V coatings were determined. It is established that incompletely reduced oxides of the refractory metals are included into the coatings composition, which allows to position them as composite.
  • Ескіз
    Документ
    Морфологія та структура кераміко-подібних пео-покривів на сплавах Al
    (Київський національний університет технологій та дизайну, 2019) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Горохівський, Андрій Сергійович; Богданова, Катерина Борисівна
    The results of studies the PEO of Al alloys in alkaline electrolytes are presented. It is established that the presence of alloying components in the alloys composition complicates the formation of the surface ceramic-like layer. To homogenize the surface and obtain oxide coatings, doped with Co and Mn, electrolytes based on KOH and K4P2O7 with the addition of manganate- and cobalt(II) ions were used. PEO in these electrolytes allows to obtain mixed oxide coating Al2O3·MnOx and Al2O3·CoOy. The rational modes of PEO aluminum alloys were substantiated to obtain coatings with high transition metals oxides contents. It is shown that the incorporation of MnOx and CoOy changes the morphology and structure of oxide layers.
  • Ескіз
    Документ
    Тернарні сплави Fe-Co-Mo як каталітичні матеріали в реакціях окиснення низькомолекулярних спиртів
    (Київський національний університет технологій та дизайну, 2019) Сачанова, Юлія Іванівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Волобуєв, Максим Миколайович
    The electrocatalytic properties of ternary Fe–Co–Mo alloys synthesized from complex Fe(III) –citrate electrolytes are discussed. The relationship between the composition and surface morphology of electrolytic alloys is considered. It was found that the optimal content of molybdenum in the alloy ranges from 12 to 18 at.%. The increase in the content of this component is not possible, since it can lead to cracking and wear of the surface due to the occurrence of internal stresses. The formation of the globular structure of the alloy Fe-Co-Mo is due to the presence of a refractory metal. The resulting alloys exhibit electrocatalytic activity in the oxidation reactions of methanol and ethanol, as evidenced by the high values of currents in the anodic and cathodic regions of cyclic voltammetric dependencies with maximum values at 0.56 V and 0.6 V, respectively. The course of adsorption of methanol and ethanol on the surface of the alloy Fe-Co-Mo has been established.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості плазмово-електролітичної обробки силумінів у лужних електролітах
    (Дослідно-видавничий центр Наукового товариства ім. Шевченка, 2018) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Горохівський, А. С.
    The features of silumin AK12M2MgN plasma-electrolytic treatment in alkaline electrolytes were studied. Using PEO allows homogenize the surface layer, reduce the content of alloying components and create conditions for the formation of uniform oxide coatings and incorporation of dopants. It is shown that PEO silumin in alkaline solutions of electrolytes with additives of salts cobalt and / or manganese allows to obtain ceramic-like coatings Al₂O₃ ▪ CoOx and Al₂O₃ ▪ MnOy. It is defined the technological parameters of PEO-treatment of silumin to form oxide coatings with a high content of dopants. The morphology and composition of oxide coatings depend of the electrolyte type. The proposed systems can find application in the technologies of intra-cylindra catalysis to reduce the toxicity of gas emissions of engines and increase their fuel efficiency.
  • Ескіз
    Документ
    Визначення констант стійкості комплексів в цитратно-пірофосфатному електоліті для нанесення тернарних сплавів кобальт- молібден- вольфрам
    (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2014) Гапон, Юліана Костянтинівна; Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна