Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch
Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".
Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Визначення констант стійкості комплексів в цитратно-пірофосфатному електоліті для нанесення тернарних сплавів кобальт- молібден- вольфрам(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2014) Гапон, Юліана Костянтинівна; Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина ВіталіївнаДокумент Електроліти для гальванохімічного осадження потрійних сплавів кобальт – вольфрам – молібден(Сумський державний університет, 2016) Гапон, Юліана Костянтинівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Ненастіна, Тетяна ОлександрівнаДокумент Корозійна стійкість покриттів сплавами Fe–Co в нейтральному середовищі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Проскуріна, Валерія Олегівна; Ведь, Марина Віталіївна; Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Овчаренко, Ольга Олександрівна; Степанова, Ірина ІгорівнаДокумент Особливості електрохімічного осадження композиційних покриттів на основі кобальту(ТОВ "Твори", 2020) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Проскуріна, Валерія ОлегівнаДокумент Електроліт для нанесення покриттів сплавом кобальт-вольфрам-цирконій(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Овчаренко, Ольга Олександрівна; Проскуріна, Валерія ОлегівнаЕлектроліт для нанесення покриттів сплавом кобальт-вольфрам-цирконій містить кобальту(II) сульфат, цирконію(IV) сульфат, калію пірофосфат, натрію цитрат, натрію сульфат, натрію вольфрамат.Документ Спосіб нанесення покриттів сплавом кобальт-вольфрам-цирконій(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Проскуріна, Валерія ОлегівнаСпосіб нанесення покриттів сплавом кобальт-вольфрам-цирконій на метали та сплави шляхом катодного осадження з цитратно-пірофосфатного електроліту, що містить кобальту(ІІ) сульфат, цирконію(ІV) сульфат, натрію вольфрамат, калію пірофосфат, натрію цитрат, натрію сульфат, імпульсним електролізом, імпульсним електролізом у водному розчині. Процес проводять при температурі 20-30 °C імпульсним струмом амплітудою 2-12 А/дм² при тривалості імпульсу 2·10ˉ³-1·10‾¹ с, тривалості паузи 5·10ˉ³-2·10‾¹.Документ Функціональні тернарні сплави кобальту(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Проскуріна, Валерія ОлегівнаОбговорюються функціональні властивості тернарних сплавів Co-Mo-W і Co-Mo-Zr, осаджених у гальваностатичному й імпульсному режимах з пірофосфатно-цитратних електролітів. Електролітичні покриття відрізняються рівномірно розвиненою поверхнею та високим опором корозії. Установлено фізико-механічні властивості покриттів Co-Mo-W.Документ Варіювання режимів електролізу – універсальний метод керування складом гальванічних покривів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Сачанова, Юлія Іванівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Проскуріна, Валерія ОлегівнаДоведено можливість електросинтезу і керування складом гальванічних покривів сплавами на основі металів групи феруму з тугоплавкими металами, зокрема молібденом, з комплексного цитратного електроліту шляхом варіювання режимів електролізу. Встановлено, що постійним струмом формуються покриви з вищим вмістом оксигену, зокрема, в означених покривах фіксується більше оксидів молібдену порівняно з нанесеними уніполярним імпульсним електролізом. В останньому випадку вміст оксигену на виступах і в упадинах значно менший і становить 21 ат.% і 25 ат.%, відповідно. Показано, що при імпульсному електролізі вміст металевої форми молібдену вищий за рахунок відновлення оксидів молібдену проміжних ступенів окиснення ад-атомами водню, що утворюються в парціальній катодній реакції. Відновлення відбувається внаслідок спілловер-ефекту, реалізація якого найбільш ефективна впродовж паузи імпульсного струму. Обґрунтовано формування оксидної фази допанта безпосередньо в процесі електролізу без введення в електроліт як другої фази. Залежно від повноти перебігу цього процесу створюються умови для формування металевого покриву тернарним сплавом або металоксидним композитом, друга фаза якого складається з оксидів молібдену в проміжному ступені окиснення, тобто утворюється безпосередньо в електродному процесі. За результатами атомно-силової мікроскопії встановлено, що покриви, синтезовані в гальваностатичному режимі, можуть бути класифіковані як композитні електролітичні матеріали, тоді як катодний осад, отриманий нестаціонарним електролізом, можна віднести до металевих. Покриви, отримані в імпульсному режимі, характеризуються меншою поруватістю. Визначено вільну енергію поверхні для металевих і композитних покривів, значення якої становлять 127,74 мДж/м2 та 118,10 мДж/м2. Тестуванням електрокаталітичних властивостей тернарних сплавів Fe–Co–Mo в реакції електролітичного виділення водню отримано високі значення густини струму обміну водню як для металевих, так і композитних покривів.Документ Вплив морфології поверхні композиційних електролітичних покривів Сo-W-ZrO2 на функціональні властивості сплавів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Зубанова, Світлана ІванівнаДоведено можливість електросинтезу і керування складом та морфологією поверхні композиційних електролітичних покривів (КЕП) кобальту з тугоплавкими металами варіюванням густини імпульсного струму. Композити на основі кобальту, осаджені на підкладку з міді з білігандних цитратно-пірофосфатних електролітів при густині імпульсного струму 4 А/дм2, відрізняються розгалуженою поверхнею і більш рівномірним розподілом компонентів по поверхні, підвищеним вмістом вольфраму, який майже у 5 разів більш ніж у покривах, осаджених при 10 А/дм2, та зниженням відсотку кисню удвічі (до 5,5 %). Це пояснюється гальмуванням реакції виділення газоподібного водню та участю ад-атомів водню у хімічному відновленні проміжних оксидів вольфраму до металу під час переривання поляризації. Покриви, осаджені із застосуванням імпульсного струму, можна вважати композитами складу Co-W-ZrO2, в яких оксидна фаза утворюється безпосередньо в електродному процесі як інтермедіат неповного відновлення вольфраматів. Топографія плівок відрізняється наявністю зерен еліптичної і сферичної форми з розмірами кристалітів 80 – 180 нм. На основній поверхні зустрічаються виступи (крупні зерна) діаметром 1 – 3 мкм. Фрактальна розмірність поверхні становить 2,77, що свідчить про 3D механізм росту кристалів при формуванні покриву. За параметрами шорсткості поверхні Ra і Rq покриви відносяться до 9 класу шорсткості. Завдяки кількісному складу, морфології й фрактальності поверхні мікротвердість і корозійна стійкість систем Co-W-ZrO2, одержаних за густини струму 4 А/дм2 на 20 % перевищують параметри покривів, одержаних при 10 А/дм2, і у 3 рази перевищує відповідні характеристики підкладки. Показано, що вольфрамвмісним КЕП притаманні каталітична активність у реакції окиснення етанолу і корозійна стійкість у середовищах різної кислотності.Документ Електрохімічне формування композиційних покриттів сплавами кобальту в імпульсному режимі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Проскуріна, Валерія ОлегівнаЕлектроосадження композиційних покриттів тугоплавкими металами та цирконієм з кобальтом дозволяєотримувати покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні іншихметодів нанесення. Варіюванням складу електроліту в гальваностатичному режимі не вдається отримати якіснікомпозиційні покриття с високим вмістом тугоплавких компонентів та виходом за струмом. Як альтернативузапропоновано використання імпульсного режиму електролізу, що дозволяє вдосконалити технологічний процес отриманнякомпозиційних покриттів. Підбір співвідношення тривалості імпульсу та паузи дозволяє уникати введення дорогих добавокі співосаджувати в сплав метали, які в гальваностатичному режимі отримати неможливо. Тому метою роботи буловстановлення параметрів електрохімічного нанесення композиційних покриттів кобальту з тугоплавкими металами іцирконієм з нетоксичних електролітів імпульсним електролізом. Використання імпульсного режиму при співвідношеннітривалості імпульсу 110-3-2010-3с и тривалості паузи 210-3-2010-3с та амплітуді катодної густини струму 2-10 А/дм2надає можливість одержати композиційні сплави на основі кобальту з підвищеним вмістом цирконію, молібдену івольфраму порівняно зі стаціонарним режимам. Підвищення робочих густин струму приводить до збільшення вмістутугоплавких металів в композиційних сплавах, що містять молібден, а також відбувається зменшення розміру зерен уповерхневому шарі сплаву Сo-Mo-WхОy. На підставі аналізу експериментальних досліджень встановлено вплив амплітудиструму і частоти імпульсів на вихід за струмом і склад композиційних покриттів Сo-Mo-WхОy, Co-W-ZrO2 і Co-Mo-ZrO2.Управління складом гальванічних сплавів Сo-Mo-WхОy, Co-Mo-ZrO2 і Co-W-ZrO2 в досить широкому діапазоні концентраційсплавотвірних компонентів досягається варіюванням параметрів імпульсного електролізу, що дозволяє адаптуватитехнологію нанесення до потреб сучасного ринку.