Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 167
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб формування фотокаталітичних покриттів змішаними оксидами цинку та кобальту на цинковій платформі
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2024) Сахненко, Микола Дмитрович; Степанова, Ірина Ігорівна; Маркова, Наталя Борисівна; Зюбанова, Світлана Іванівна
    У способі формування фотокаталітичних покриттів на цинковій платформі з водних розчинів лужних електролітів водні розчини лужних електролітів містять сполуки кобальту (II). Оксидне покриття формують на матриці основного металу - монокристалічного цинку - у гальваностатичному режимі при робочій напрузі 2-4 В та густині струму 0,20-0,50 А/дм2, при рН електроліту 9-11 з постійним перемішуванням за температури 40-60 °C впродовж 10-20 хвилин.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб нанесення гетерооксидного фотокаталітичного покриття на титан та його сплави
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Степанова, Ірина Ігорівна; Маркова, Наталя Борисівна; Матикін, Олексій Володимирович; Меньшов, Сергій Миколайович; Галак, Олександр Валентинович
    Спосіб нанесення гетерооксидного фотокаталітичного покриття на титан та його сплави анодним окисненням металу в лужному електроліті. Процес проводять в одну стадію плазмо електролітним оксидуванням у гальваностатичному режимі струмом густиною 4,0-10 А/дм2 при робочій напрузі 100-150 В і постійному охолодженні до температури 20-30 °C з перемішуванням впродовж 10-30 хвилин за співвідношення компонентів електроліту, моль/дм3: дифосфат лужного металу 0,5-1,0, сполука цинку(ІІ) 0,1-0,4; сполука міді(II) 0,4-0,8.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб нанесення цинквмісного фотокаталітичного покриття на титан та його сплави
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2021) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Степанова, Ірина Ігорівна; Матикін, Олексій Володимирович; Меньшов, Сергій Миколайович; Степанова-Камчатна, Катерина Валеріївна
    Винахід стосується способу нанесення цинквмісного фотокаталітичного покриття на титан та його сплави з водних розчинів лужних електролітів, які містять сполуки цинку (ІІ). Спосіб проводять шляхом плазмо-електролітичне оксидування при відповідних параметрах у гальваностатичному режимі з постійним перемішуванням і охолодженням в межах 20-30 °C впродовж 10-30 хвилин, при наступному співвідношенні компонентів: дифосфат лужного металу 50-250 г/дм3, оксид цинку 5-15 г/дм3. Одержане покриття має високу фотокаталітичну активність.
  • Ескіз
    Документ
    Новітні тренди хімічного дизайну функціональних покривів – синтез, властивості, застосування
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023) Сахненко, Микола Дмитрович; Маркова, Наталя Борисівна; Степанова, Ірина Ігорівна; Поспєлов, Олександр Петрович; Яр-Мухамедова, Гульміра Шарифівна
  • Ескіз
    Документ
    Каталітична активність Fe-Mo-W, Fe-Co-W(Mo)-електродів в реакції електрохімічного виділення водню
    (МПБП "Гордон", 2021) Єрмоленко, Ірина Юріївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Тур, Ю. І.; Степанова, Ірина Ігорівна; Желавська, Юлія Анатоліївна; Сарай, В. В.
  • Ескіз
    Документ
    Корозійні та фізико-механічні властивості покривів на сплаві AK12M2MgN, сформованих плазмово-електролітичним оксидуванням
    (2019) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Зюбанова, Світлана Іванівна; Степанова, Ірина Ігорівна
    Запропоновано ефективні режими формування конверсійних покривів змішаними оксидами плазмово-електролітичним оксидуванням (ПЕО) алюмінієвих сплавів у пірофосфатних і лужних електролітах. Встановлено, що зі зміною концентрації компонентів електроліту та параметрів ПЕО (густини струму та часу обробки) формуються оксидні покриви, що складаються з матеріалу металевої матриці та оксидів перехідних металів різних складу та морфології, які очікувано впливають на їх функціональні властивості. Змішані оксидні покриви, сформовані в режимі ПEO, мають мікроглобулярну структуру й зменшений розмір конгломератів, підвищену мікротвердість, корозійно та зносотривкі. Враховуючи мікроглобулярну структуру поверхні та склад оксидних покривів Al│Al2O3·MnOx і Al│Al2O3·CoOx, можна очікувати, що отримані матеріали виявлятимуть каталітичну активність в окисно-відновних реакціях за участю кисню, зокрема, у робочих процесах у двигунах внутрішнього згоряння.
  • Ескіз
    Документ
    Корозійна стійкість комозиційних покриттів на основі міді, модифікованих наночастинками Al₂O₃
    (ТОВ "Нілан-ЛТД", 2017) Овчаренко, Ольга Олександрівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна
  • Ескіз
    Документ
    Плазмо-електролітний синтез каталітичних гетерооксидних покриттів на сплавах титану
    (Видавець О. О. Євенок, 2021) Сахненко, Микола Дмитрович; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Маркова, Наталя Борисівна; Степанова, Ірина Ігорівна
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження впливу параметрів плазмо-електролітного оксидування на функціональні властивості гетерооксидних покривів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Степанова, Ірина Ігорівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Маркова, Наталя Борисівна; Корогодська, Алла Миколаївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Індиков, Сергій Миколайович
    Наведено результати досліджень впливу параметрів плазмо-електролітного оксидування в розчинах дифосфатного електроліту металевих платформ зі сплавів титану, як основи для формування гетерооксидних покривів з фотокаталітичною активністю, на рівень їх функціональних властивостей. Встановлено, що отримані в режимах ПЕО на платформах зі сплавів титану гетерооксидні покриви, до складу яких було інкорпоровано в ролі допантів сполуки цинку та вольфраму, демонструють фотокаталітичну активність в процесах деградації азобарвника під дією УФ опромінення. Підвищення концентрації оксигенвмісних сполук допантів в розчинах електролітівпозитивно впливає на їх інкорпорацію до складу монооксидної матриці композиту та морфологію і каталітичні властивості отриманих покривів. За результатами визначення морфологічних особливостей структури покривів доведено, що порівняно з монооксидом титану, як матеріалу фотокаталітичної платформи, гетерооксидні покриви мають більш розвинену глобулярну мікроструктуру поверхні, що позитивно впливає на рівень їх функціональних показників. Доведено симбатну залежність між вмістом інкорпорованих допантів і питомою площею поверхні покривів та їх фотокаталітичною активністю. Зазначено, що зміна фазової структури поверхневих шарів в процесі плазмо-електролітного формування покриву ТіО/ZnO-WO3 на поверхні металу-носія обумовлює і підвищення механічних характеристик отриманих покривів, зокрема мікротвердості майже вдвічі. Отримані результати можуть стати підґрунтям створення функціональних матеріалів для каталітичного знешкодження природних, синтетичних і техногенних токсикантів, що призведе до вирішення низки екологічних проблем як під час воєнної кризи, так і у період поствоєнного відновлення країни.
  • Ескіз
    Документ
    Кінетичні закономірності електросадження композиційних систем
    (Дослідно-видавничий центр Наукового товариства ім. Т. Шевченка, 2018) Овчаренко, Ольга Олександрівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Руднєва, Світлана Іванівна; Матикін, Олексій Володимирович; Волобуєв, Максим Миколайович