Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Фільтри

2015 - 20174

Налаштування

Автор: search.filters.author.Karakurkchi, A. V.Ключові слова: search.filters.subject.citrate electrolyte

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    The electrochemical behavior of Fe³⁺ – WO₄²⁻ – Cit³⁻ and Fe³⁺ – MoO₄²⁻ – WO₄²⁻ – Cit³ systems
    (Украинский государственный химико-технологический университет, 2017) Yermolenko, I. Yu.; Ved, M. V.; Karakurkchi, A. V.; Sakhnenko, N. D.; Kolupayeva, Z. I.
    The kinetic parameters of electrochemical behavior of tungsten at the deposition of Fe–W and Fe–Mo–W alloys were determined using linear voltammetry and analyzing polarization relationships. In the presence of citrate ions the cathode process was shown to proceed with the participation of [FeHCitWO₄]⁻ clusters. An optimal concentration ratio of the components in electrolyte required for the Fe—W alloy deposition was defined as c(Fe³⁺):c(Cit³⁻):c(WO₄²⁻) = 1:1.5:0.3. The deviation from this ratio by an increase in the concentration of tungstate ions results in the formation of dimer forms W₂O₇²⁻ and [FeW₂O₇HCit]⁻ clusters; as a result the concentration of electrode active particles [FeWO₄HCit]⁻ diminishes and the cathode process is inhibited. A peculiar feature of the formation of electrolytic alloy Fe–Mo–W is a competitive reduction of molybdates and tungstates. Based on the analysis of the kinetic parameters and characteristic criteria of electrochemical reactions, we proposed the mechanism for the co-deposition of alloy containing iron with molybdenum and tungsten; this mechanism is a sequence of coupled reactions of irreversible reduction of intermediates with slow charge transfer stage and previous chemical step of the ligands release. The data of X-ray phase analysis show that the binary alloys Fe–W are solid solutions of tungsten in iron and ternary alloys Fe-Mo- W are X-ray amorphous.
  • Ескіз
    Документ
    Electrochemical deposition of Fe–Mo–W alloy coatings from citrate electrolyte
    (Allerton Press, 2016) Karakurkchi, A. V.; Ved, M. V.; Yermolenko, I. Yu.; Sakhnenko, N. D.
    Peculiarities of the electrochemical deposition of Fe–Mo–W coatings from citrate electrolyte containing iron (III) on the substrates of mild steel and gray cast iron are investigated. The effect of the salt concentration of alloying components and electrolysis modes on the quality, composition, and properties of the alloys is determined. It is shown that the alloys formed via nonstationary electrolysis exhibit a more uniform surface and lower content of impurities. The improved physical and mechanical properties as well as corrosion resistance of Fe–Mo–W coatings in comparison with the base metal can be considered as promising technologies for surface hardening and repair of worn items.
  • Ескіз
    Документ
    Electrodeposition of iron-molybdenum-tungsten coatings from citrate electrolytes
    (Pleiades Publishing, 2015) Karakurkchi, A. V.; Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Yermolenko, I. Yu.
    Specific features of the electrodeposition of iron–molybdenum–tungsten coatings from citrate electrolytes based on iron(III) sulfate in the dc mode and with a unipolar pulsed current were studied. It was shown that varying the relative concentrations of salts of alloy-forming metals and the solution pH makes it possible to obtain lustrous compact coatings with low porosity and various contents of high-melting components. The effect of temperature on the coating composition and current efficiency was examined. The current density ranges providing high electrolysis efficiency were found and it was demonstrated that using a pulsed current favors formation of more compositionally homogeneous surface layers at a smaller amount of adsorbed nonmetallic impurities in the coatings. The iron–molybdenum–tungsten coatings are X-ray-amorphous and have better physicomechanical properties and corrosion resistance as compared with the base, which makes it possible to recommend these coatings for application in techniques for surface reinforcement and restoration of worn-out articles.
  • Ескіз
    Документ
    Functional properties of multicomponent galvanic alloys of iron with molybdenum and tungsten
    (Institute for Single Crystals, 2015) Karakurkchi, A. V.; Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Yermolenko, I. Yu.; Zyubanova, S. I.; Kolupayeva, Z. I.
    Galvanic alloy coatings Fe-Mo (W) and Fe-Mo-W were deposited from citrate bath based on Fe (III) using both direct and pulsed current on substrates steel 3 and grey cast iron GC 18. It was shown that the alloying components content, their distribution on the surface, morphology and topography of the coatings are depended on the electrolysis mode. It was established that the functional properties of the binary and ternary alloys of iron (corrosion resistance, microhardness, antifriction et al.) exceed parameters of the substrate and are predetermined by the composition, structure, material and surface roughness.