Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    ANN simulation of nanocomposites Fe(Co)-W corrosion resistance
    (Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, 2019) Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Nenastina, T. A.; Volobuyev, M. N.; Yar-Muhamedova, G. H.
  • Ескіз
    Документ
    Сorrosion behavior of the electrolytic ternary cobalt alloys with Mo(W) and Zr in alkaline solution
    (Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського, 2019) Nenastina, T. A.; Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Yermolenko, I. Yu.; Proskurina, V. A.; Volobuyev, M. M.
    The ternary Co–Mo–W(Zr) coatings with total content of refractory metals of 30–40 wt.%, and Co–W–Zr alloys (12–26 wt.%) are deposited from pyrophosphate-citrate electrolytes in pulse regime. The composition of the coatings as well as the surface morphology depends on the current density. The X-ray diffraction patterns reflect the amorphous-and-crystalline ternary alloys structure. Phases of α-Co, Co–Mo intermetallic compounds, and traces of metallic molybdenum were detected in the Co–Mo–Zr coatings. Phase composition of Co–Mo–W deposits differs by emergence of Co₇W₆ phase and traces of metallic tungsten, and there is no metallic W in Co–W–Zr electrolytic alloys. The corrosion behavior of ternary coatings in alkaline medium studied by EIS shows that Co–Mo–Zr alloys are characterized by highest corrosion resistance among deposited coatings due to presence of metallic molybdenum and stoichiometric ZrO₂ with both high electrical resistivity and chemical stability. The coatings Co–Mo–W and Co–Mo–Zr containing phases of Mo or W are characterized by higher corrosion resistance as compared with that without metallic molybdenum and tungsten. The cyclic voltammetry data confirm stability of ternary coatings in alkaline solution under anodic polarization. Such properties as well as the developed globular surface make materials promising for use as anodes in fuel cells in particular based on alkali electrolytes.
  • Ескіз
    Документ
    Functional coatings of ternary alloys of cobalt with refractory metals
    (Pleiades Publishing, 2015) Sakhnenko, N. D.; Ved, M. V.; Hapon, Yu. K.; Nenastina, T. A.
    Finely crystalline cobalt–molybdenum–tungsten coatings were deposited in the nonsteady-state mode from a polyligand citrate-pyrophosphate electrolyte at a concentration ratio of the alloy-forming components Со²⁺ / (WO₄²⁻ + MoO₄²⁻) = 1 : 1 and citrate/pyrophosphate ligands of 1 : 2. It was found that the quantitative composition and current efficiency by the ternary alloy depends on the current density. The effect of energy and time-related parameters of the pulsed electrolysis on the surface morphology and roughness was studied. It was shown that, as the total content of refractory metals in Co–Mo–W coatings increases, the corrosion rate decreases in the acid medium and increases in the alkaline medium because of the instability of molybdenum and tungsten oxides.