Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Фільтри

2017 - 20182

Налаштування

Автор: search.filters.author.Sakhnenko, N. D.Ключові слова: search.filters.subject.magnetic properties

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Galvanic ternary Fe−Co−W coatings: structure, composition and magnetic properties
    (Науково-технологічний комплекс "Інститут монокристалів", 2018) Yermolenko, I. Yu.; Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Fomina, L. P.; Shipkova, I. G.
    Principles of Fe–Co–W alloys electrodeposition from complex Fe (III) based citrate electrolytes are discussed. The effect of both current density and pulse on/off time on the quality, composition and surface morphology of the electrolytic alloys were determined. The application of pulsed electrolysis provides increasing ungsten content up to 13 at.%, at current efficiency of 70-75 %. Globular surface of Fe–Co–W coatings is caused by refractory metals incorporation, and crystalline and amorphous parts of structure are visualized by X-ray spectroscopy, including inter-metallic phases Co₇W₆, Fe₇W₆ along with α-Fe and Fe₃C. The coherent-scattering region size of the amorphous part is 2-8 nm. Magnetic characteristics of amorphous Fe–Co–W coatings were measured in dependence of deposition ime. The conclusion was made that the content of magnetic phase in upper layers of coating is greater than in the bottom ones due to decreasing W atom concentration.
  • Ескіз
    Документ
    AFM surface analysis of Fe–Co–Mo electrolytic coatings
    (Інститут хімії поверхні ім. О. О. Чуйка НАН України, 2017) Yermolenko, I. Yu.; Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Zubanova, S. I.; Tychyna, O. N.
    The study aims at the investigation of the morphology and topography of the ternary Fe–Co–Mo electrolytic coatings. Compositions and morphology of the alloys are examined by scanning electron microscopy and X-ray analysis. Both topography and surface roughness are studied by an atomic force microscopy AFM using a NT–206 microscope. The Fe–Co–Mo coatings with an iron content of 47 at.%, cobalt 28 at.% and molybdenum 25 at.% are deposited on mild steel substrate by pulse electrolysis mode from citrate bath with the ratio of concentrations с(Fe³⁺):с(Co²⁺):с(MoO₄²⁻) = 2.5:3:1. Atomic force microscope analysis topography of the coatings Fe–Co–Mo at the scanning area 39.9×39.9 μm show that their surface is more developed compared with the substrate material. Moreover the AFM analysis of the coatings morphology and surface topography indicates the parts with a globular structure with an average conglomerates size of 0.2-0.5 μm and singly located sharp grains. Within the same scan area, sites with a developed surface are detected the topography of which is identical to the crystal structure of cobalt with the crystallite size in the range of 0.2-1.75 μm. The parameters Ra and Rq for parts with different morphology as well as average characteristics of coatings demonstrated the low roughness of the surface. Electrolytic deposits Fe–Co–Mo can be attributed to 8-9-th class of roughness. The study tested the magnetic behavior of Fe–Co–Mo coatings. The coercive force of 7-10 Oe confirms the soft magnetic properties of materials which in combination with high microhardness open prospects for usage of Fe–Co–Mo systems in the production of magnetic head elements for recording and reproducing information.