Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Mechanical properties of galvanic metaloxide Fe-Co-MoOₓ coating
    (ТОВ "Твори", 2021) Tur, Yu. I.; Sakhnenko, M. D.; Ved', M. V.; Yermolenko, I. Yu.; Karakurkchi, G. V.
  • Ескіз
    Документ
    Influence of alloying elements on corrosion-mechanic properties of multi-component electrolytic alloys
    (2018) Ved, M. V.; Yermolenko, I. Yu.; Nenastina, T. O.; Ziubanova, Svitlana
    Досліджено кількісний і фазовий склад покривів тернарними сплавами Fe-Co-Mo(W) та Co-Mo-W(Zr), осаджених з моно і білігандних електролітів постійним та імпульсним струмом. Результати рентгеноструктурного аналізу свідчать про аморфно-кристалічну структуру сплавів, наявність фаз інтерметалідів Fe7Мо, Fe7Co, FeCo, Co7W6, Fe7W6, разом із α-Fe та Fe3C, причому розміри кристалітів аморфної частини знаходяться в інтервалі 7–8 нм. Методом сканівної електронної спектроскопії, атомно-силової мікроскопії і рентгеноспектрального мікроаналізу встановлено вплив природи та вмісту тугоплавких і рідкісних металів на морфологію, шорсткість поверхні покривів, а також розміри кристалітів і агломератів. Методом поляризаційного опору встановлено, що корозійна стійкість покривів на 1,3–2,0 порядки величини вища за параметри матеріалу підкладки. Визначено залежність швидкості корозійного процесу у хлоридвмісному середовищі від складу електролітичних сплавів. За даними спектроскопії електродного імпедансу встановлено еквівалентні схеми заміщення, їх параметри і доведено тотожність показників корозійного опору, одержаних різними методами. Проаналізовано вплив складу і морфології поверхні на мікротвердість електролітичних сплавів. Показано, що за фізико-механічними характеристиками тернарні покриви Fe-Co-Mo(W), Co-Mo-W(Zr) не поступаються електролітичним покривам твердим хромом.
  • Ескіз
    Документ
    Functional Properties of Fe−Mo and Fe−Mo−W Galvanic Alloys
    (Springer, Heidelberg, Allemagne, 2016) Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Karakurkchi, G. V.; Yermolenko, I. Yu.; Fomina, L. P.
    The influence of the modes of electrodeposition on the morphology, topography, and structure of the galvanic alloys of iron with molybdenum and tungsten is discussed. It is shown that the increase in the corrosion resistance of Fe–Mo and Fe–Mo–W coatings in acid and neutral chloride-containing media is caused both by the elevation of their passivating ability caused by the process of alloying components and by the formation of globular surfaces with homogeneous chemical composition. The microhardnesses of Fe–Mo and Fe–Mo–W galvanic alloys prove to be 2–3 times higher than the microhardnesses of the substrates made of low-alloy steel, which can be explained by the formation of amorphous structures. The results of investigations and tribological tests show that it is reasonable to apply the coatings of double and triple iron alloys in order to reduce wear in friction couples and to increase the corrosion resistance and mechanical strength of the surfaces, which makes them promising for the repair and restoration technologies.