Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 19

ANN simulation of nanocomposites Fe(Co)-W corrosion resistance
(Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, 2019) Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Nenastina, T. A.; Volobuyev, M. N.; Yar-Muhamedova, G. H.
Функціональні тернарні сплави кобальту
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Проскуріна, Валерія Олегівна
Обговорюються функціональні властивості тернарних сплавів Co-Mo-W і Co-Mo-Zr, осаджених у гальваностатичному й імпульсному режимах з пірофосфатно-цитратних електролітів. Електролітичні покриття відрізняються рівномірно розвиненою поверхнею та високим опором корозії. Установлено фізико-механічні властивості покриттів Co-Mo-W.
Сorrosion behavior of the electrolytic ternary cobalt alloys with Mo(W) and Zr in alkaline solution
(Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського, 2019) Nenastina, T. A.; Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Yermolenko, I. Yu.; Proskurina, V. A.; Volobuyev, M. M.
The ternary Co–Mo–W(Zr) coatings with total content of refractory metals of 30–40 wt.%, and Co–W–Zr alloys (12–26 wt.%) are deposited from pyrophosphate-citrate electrolytes in pulse regime. The composition of the coatings as well as the surface morphology depends on the current density. The X-ray diffraction patterns reflect the amorphous-and-crystalline ternary alloys structure. Phases of α-Co, Co–Mo intermetallic compounds, and traces of metallic molybdenum were detected in the Co–Mo–Zr coatings. Phase composition of Co–Mo–W deposits differs by emergence of Co₇W₆ phase and traces of metallic tungsten, and there is no metallic W in Co–W–Zr electrolytic alloys. The corrosion behavior of ternary coatings in alkaline medium studied by EIS shows that Co–Mo–Zr alloys are characterized by highest corrosion resistance among deposited coatings due to presence of metallic molybdenum and stoichiometric ZrO₂ with both high electrical resistivity and chemical stability. The coatings Co–Mo–W and Co–Mo–Zr containing phases of Mo or W are characterized by higher corrosion resistance as compared with that without metallic molybdenum and tungsten. The cyclic voltammetry data confirm stability of ternary coatings in alkaline solution under anodic polarization. Such properties as well as the developed globular surface make materials promising for use as anodes in fuel cells in particular based on alkali electrolytes.
Corrosion properties of galvanic Fe–Mo(W), Fe–Mo–W coatings
(Науково-технологічний комплекс "Інститут монокристалів", 2019) Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Karakurkchi, A. V.; Pershina, K. D.; Yermolenko, I. Yu.
The methods of analysis of polarization dependences, the electrode impedance spectroscopy and gravimetry were used for the investigation of the corrosion properties of galvanic binary Fe–Mo(W) and ternary Fe–Mo–W coatings in the media of a different acidity. It was shown that the corrosion rate of Fe–Mo–W and Fe–Mo(W) alloys is decreased with an increase in the pH of the solutions and with the enrichment of the alloys by doping refractory components. The dependence of the control of corrosion process on the composition of electrolytic alloys has been specified. It was established that the corrosion resistance of binary alloys is 1.1 to 1.5 orders of magnitude higher in comparison with the parameters of substrate materials, in particular the mild steel. The corrosion resistance indices for the coatings applied using the ternary Fe–Mo–W alloys substantially prevail over those for mild steel, individual metals and binary Fe–Mo and Fe–W coatings. The corrosion resistance of Fe–Mo–W system is equal to 8300 Ohm·cm² and it is conditioned by the formation of the two-component layer film consisting of molybdenum oxides and tungsten oxides. Using the data of gravimetric investigations we constructed the diagrams "the corrosion depth index kh, mm/year – the composition" for the Fe–Mo–W system that allow us to define the metal content ratio for Fe–Mo(W), Fe–Mo–W alloys in order to provide an appropriate corrosion resistance depending on service conditions.
Influence of alloying elements on corrosion-mechanic properties of multi-component electrolytic alloys
(2018) Ved, M. V.; Yermolenko, I. Yu.; Nenastina, T. O.; Ziubanova, Svitlana
Досліджено кількісний і фазовий склад покривів тернарними сплавами Fe-Co-Mo(W) та Co-Mo-W(Zr), осаджених з моно і білігандних електролітів постійним та імпульсним струмом. Результати рентгеноструктурного аналізу свідчать про аморфно-кристалічну структуру сплавів, наявність фаз інтерметалідів Fe7Мо, Fe7Co, FeCo, Co7W6, Fe7W6, разом із α-Fe та Fe3C, причому розміри кристалітів аморфної частини знаходяться в інтервалі 7–8 нм. Методом сканівної електронної спектроскопії, атомно-силової мікроскопії і рентгеноспектрального мікроаналізу встановлено вплив природи та вмісту тугоплавких і рідкісних металів на морфологію, шорсткість поверхні покривів, а також розміри кристалітів і агломератів. Методом поляризаційного опору встановлено, що корозійна стійкість покривів на 1,3–2,0 порядки величини вища за параметри матеріалу підкладки. Визначено залежність швидкості корозійного процесу у хлоридвмісному середовищі від складу електролітичних сплавів. За даними спектроскопії електродного імпедансу встановлено еквівалентні схеми заміщення, їх параметри і доведено тотожність показників корозійного опору, одержаних різними методами. Проаналізовано вплив складу і морфології поверхні на мікротвердість електролітичних сплавів. Показано, що за фізико-механічними характеристиками тернарні покриви Fe-Co-Mo(W), Co-Mo-W(Zr) не поступаються електролітичним покривам твердим хромом.
Functional coatings by ternary cobalt based alloys for the autumobile industry
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Nenastina, T. O.; Hapon, Yu. K.; Glushkova, M. A.; Sakhnenko, N. D.; Ved, M. V.
The environmentally friendly and resource-saving technologies for producing multifunctional coatings based on cobalt and silver alloys with refractory metals are proposed. The catalytic activity testing results of binary and ternary alloys based on cobalt in the carbon monoxide oxidation reaction in carbon dioxide were analyzed. It was revealed that there is on improvement of functional properties of galvanic alloys when the content of tungsten and molybdenum is within the range of 10–30 wt. %.
Функциональные покрытия сплавами железа с молибденом и вольфрамом
(Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2015) Каракуркчи, Анна Владимировна; Ведь, Марина Витальевна; Ермоленко, Ирина Юрьевна; Фомина, Лариса Петровна
Электролитические покрытия сплавами Fe-Mo (W) и Fe-Mo-W получены из цитратного электролита на основе Fe (III) в гальваностатическом и импульсном режимах на подложках из стали 3 и серого чугуна СЧ 18. Показано, что содержание легирующих компонентов, морфология и топография поверхности покрытий зависят от режима нанесения. Установлено, что функциональные свойства многокомпонентных сплавов железа превышают показатели подложки и предопределяются составом, структурой и шероховатостью покрытий.
Плазмово-електролітичний синтез гетерооксидних покривів на високолегованих сплавах алюмінію
(Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, 2018) Сахненко, Микола Дмитрович; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Ведь, Марина Віталіївна; Ярошок, Тамара Петрівна; Руднєва, Світлана Іванівна; Горохівський, Андрій Сергійович
The scientific principles of control of the composition of heteroxide coatings on aluminum alloys with transition metals are substantiated by varying the formulation of electrolytes, modes and parametersof synthesis by the method of plasma-electrolytic oxidation (PEO). The results of the research aimed to establish a patterns of electrochemical synthesis coatings both mono- and doped oxides in the modes of PEO. The influence of external conditions and internal factors on the structure, element composition, morphology and operating properties of the obtained materials is analyzed. It was established that the composition, surfacemorphology and functional properties of oxide coatings on aluminum alloys depend on the composition of electrolytes andoxidation mode. It is proved the possibility obtaining multicomponent oxide coatings with high adhesionin one-stageusing PEO. It was established that the inclusion of cobalt on the oxide coatings on the aluminumalloy АК12М2МgN leads to formation of a mosaic three–dimensional surface structure, in which the PEO coating contain maximum of cobalt. It is found that mixed oxides coatings systems Al/Al₂O₃, CoOᵧ and Al/Al₂O₃, MnOᵧ, CoOᵧ as promising materials for heterogeneous catalysis can be prepared by electrochemical technology on metal substrates in PEO mode. According to the spectroscopy of the electrode impedance, equivalent schemes of substitution of hetero-oxide systems in different acidity medium have been established. Parameters of multicomponent oxide coatings have been determined, based on which the deep and current corrosion rates have been calculated. It was noted increase of their corrosion resistance in comparison with Al/Al₂O₃ caused by homogenization of the surface layer and the formation of smooth micro globular structure. The system Al/Al₂O₃, MnOᵧ, CoOᵧ identified the highest catalytic properties with the total content of the dopants to 6 at.% in a bench test of the diesel engine in the forced modes reduces fuel consumption.
Электрокаталитическое окисление метанола на тернарных сплавах кобальта
(НТУ "ХПИ", 2018) Ненастина, Татьяна Александровна; Ведь, Марина Витальевна; Сахненко, Николай Дмитриевич; Проскурина, Валерия Олеговна; Ермоленко, Ирина Юрьевна
Электролитические покрытия тернарными сплавами Co-Mo-W и Co-Mo-Zr, нанесенные из комплексных пирофосфатно-цитратных электролитов, отличаются равномерно развитой поверхностью, рельеф и степень развития которой благоприятны для реализации каталитических процессов. Электрокаталитическое окисление метанола, как энергоемкого реагента топливных элементов, на электродах их указанных сплавов характеризуется наличием одной волны с четко выраженным предельным током. Активность электродов с тернарными покрытиями в реакции окисления метанола значительно выше, чем платины, причем для сплава Co-Mo-Zr высота пика в 2-2.5 раза выше, чем для Со-Mo-W. Повышенная каталитическая активность покрытий обусловлена как высокой степенью развития поверхности, так и синергетическим эффектом сплавообразующих металлов. Совокупность кинетических критериев указывает на необратимое электрокаталитическое окисление метанола на исследованных сплавах в режиме смешанной кинетики через стадию адсорбции реактанта. Тернарные покрытия обладают высокой коррозионной стойкостью в щелочных средах и по значению глубинного показателя коррозии относятся к весьма стойким. Высокие каталитическая активность и коррозионная стойкость сплавов Co-Mo-W и Co-Mo-Zr позволяют рассматривать их как перспективные материалы электрохимической энергетики, в том числе для проточных редокс аккумуляторов и топливных элементов.
Функциональные свойства гетерооксидных ситем на основе TiO₂
(НТУ "ХПИ", 2018) Каракуркчи, Анна Владимировна; Ведь, Марина Витальевна; Сахненко, Николай Дмитриевич; Яр-Мухамедова, Гульмира Шариповна
Плазменно-электролитическим оксидированием сплавов титана в щелочных электролитах с введеним соединений тугоплавких металлов получены гетерооксидные покрытия микроглобулярной морфологи с высокой адгезией. В роли допантов использованы диспергированные в электролите наноразмерные оксиды ванадия, циркония и молибдена, а также растворы вольфрамата натрия, что позволило формировать гетерооксидные покрытия как из коллоидных, так и истинных растворов. Установлено влияние допантов на параметры процесса и виявлены интервалы напряжений, соответствующих микродуговому режиму. По результатам сканирующей электронной и атомно-силовой микроскопии показано, что управление химическим составом покрытий, топографией поверхности и размером зерен можно варьированием концентрации электролита и плотности тока плазменно-электролитического оксидирования. Установлено, что сформованные оксидные слои имеют высокую стойкость к абразивному зносу и существенно повышают коррозионную стойкость титана в хлоридсодержащих средах вследствие инкорпорации тугоплавких компонентов и сгладживанию рельефа поверхности.