Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Фільтри

2016 - 201932020 - 20211

Налаштування

Містить файли: ТакORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-5496-9621

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Особливості технології КЕП для еко- та енерготехнологій
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Сахненко, Микола Дмитрович; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Корогодська, Алла Миколаївна
    На підставі аналізу особливостей формування КЕП показано, що їх одержання та застосування є одним із світових трендів функціональної гальванотехніки та дозволяє вирішити низку практичних задач, зокрема в галузі еко- та енерготехнологій. Осадження поліфункціональних КЕП кобальту з тугоплавкими металами здійснювали із цитратно-пірофосфатних електролітів у гальваностатичному та імпульсному режимах. Одержанні композиційні покриття володіють комплексом підвищених механічних та протикорозійних властивостей, каталітичною та фотокаталітичною активністю, що обумовлює перспективу застосування одержаних тонкоплівкових матеріалів у багатьох галузях промисловості. Показано, що процеси формування таких багатокомпонентних систем є вельми складними, окремим проблемним питанням, що потребує вирішення, є організація технологічного процесу КЕП адаптованого під виробничі потреби. Розроблена схема організації технологічного процесу на основі модульного підходу, що ґрунтується на результатах комплексних досліджень впливу кількісних характеристик робочих електролітів та режимів електролізу на склад та властивості синтезованих покриттів. Узагальнена схема технології КЕП відображає послідовність загальноприйнятих у гальванохімічних виробництвах процесів та операцій з можливістю застосування модульного принципу організації гальванічних ділянок і цехів. Варіативність технологічних схем передбачає гнучке керування складом і властивостями покриттів за рахунок зміни часових та енергетичних характеристик електроосадження при несуттєвому коригуванні кількісного та якісного складу електролітів. Розроблений модульний підхід в організації технологічного процесу може бути використаний як основа для інших електрохімічних технологій синтезу функціональних матеріалів.
  • Ескіз
    Документ
    Функціональні гальванічні покриви багатокомпонентними сплавами – проектування, синтез, діагностика
    (Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка, 2016) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Гапон, Юліана Костянтинівна; Козяр, Марина Олексіївна
    На прикладі бінарних і тернарних сплавів проаналізовані методологічні підходи до селекції легувальних компонентів, оптимізації параметрів електросинтезу і прогнозування властивостей. Встановлено вплив енергетичних параметрів електролізу на фазовий склад і морфологію поверхні гальванічних сплавів тріади заліза (залізо, нікель, кобальт) з тугоплавкими металами – вольфрамом, молібденом і цирконієм. Подано результати тестування синтезованих покривів залежно від їх призначення, а також оцінено чинники синергізму, обумовлені взаємною дією легувальних елементів. Проаналізовано вплив складу покривів на їх корозійну тривкість у середовищах різної кислотності та виокремлено роль кожного легувального елемента і морфології поверхні. Обґрунтовано рекомендації до використання вказаних матеріалів у різних галузях промисловості.
  • Ескіз
    Документ
    Determining features of application of functional electrochemical coatings in technologies of surface treatment
    (Технологический центр, 2019) Karakurkchi, A.; Sakhnenko, M.; Ved, M.; Yermolenko, I. Yu.; Pavlenko, S.; Yevsieiev, V.; Pavlov, Y.; Yemanov, V.
    Approaches to the use of electrochemical coatings in surface treatment technologies are analyzed. It is shown that directed surface modification allows expanding the functional properties of the treated material, in particular, increasing the strength, wear resistance, corrosion resistance, catalytic activity. The method for treating non-alloy steel and cast irons by forming thin-film coatings of ternary alloys of iron and cobalt with molybdenum and tungsten is proposed. It is shown that the incorporation of refractory metals up to 37 at. % into the surface layer leads to a change in the phase structure of the coating. This is found to provide an increase in wear resistance by 40 %, microhardness by 2.5–3.5 times, as well as a decrease in friction coefficient by 3–4 times in comparison with the substrate material. The resulting materials can be used for hardening and protection of surfaces in various industries. To modify the surface of piston silumins, it is proposed to use the method of plasma electrolytic oxidizing with the formation of ceramic-like coatings. It is shown that in the galvanostatic mode, from alkaline electrolyte solutions containing manganese and cobalt salts, it is possible to obtain uniform, dense, highly adhesive to the base metal, oxide coatings, doped with catalytic components whose content varies within 25–35 at. %. It is shown that the morphology and phase structure of the surface layers changes with the incorporation of dopant metals. The formed coatings have a high degree of surface development, which is a prerequisite for enhancing their functional properties. The proposed approach is used to modify the surface of the KamAZ-740 piston. It is found that the use of ceramic-like coatings of the engine piston leads to a decrease in hourly fuel consumption and amount of toxic substances with exhaust gases, which makes them promising for use in in-cylinder catalysis.
  • Ескіз
    Документ
    Технологічні характеристики сплавів Fe–Co–Mo
    (Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2019) Сачанова, Юлія Іванівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна