Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Морфология и свойства покрытий, полученных плазменно-электролитическим оксидированием сплавов титана в пирофосфатных электролитах
    (Российская академия наук, 2017) Сахненко, Николай Дмитриевич; Ведь, Марина Витальевна; Каракуркчи, Анна Владимировна
    Методами сканирующей электронной и атомно-силовой микроскопии, рентгенофлуоресцентного анализа и рентгеноспектрального микроанализа показано, что в условиях плазменно-электролитического оксидирования сплавов титана в пирофосфатных электролитах формируются оксидные покрытия микроглобулярной морфологии с высокой адгезией. Показано, что управлять химическим и фазовым составом покрытий, а также топографией поверхности и размером зерен можно путем изменения концентрации пирофосфатного электролита и плотности тока ПЭО. Установлено, что сформированный оксидный слой обладает высокой стойкостью к абразивному износу и существенно увеличивает коррозионную стойкость титана в модельных средах (растворе Ринджера), что указывает на перспективы использования покрытий для биоприложений.