Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Фільтри

2013 - 20203

Налаштування

Містить файли: ТакКлючові слова: search.filters.subject.pulse mode

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Composition, Morphology, and Topography of Galvanic Coatings Fe–Co–W and Fe–Co–Mo
    (2017) Yermolenko, I. Yu.; Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Sachanova, Yu. I.
    Ternary coatings Fe-Co-W with an iron content of 40–55 at.%, cobalt 39–44 at.%, and tungsten 4–12 at.% and Fe-Co-Mo with an iron content of 40–55 at.%, cobalt 39–44 at.%, and tungsten 4–12 at.% were obtained by galvanostatic and pulse electrolysis on the mild steel substrate from iron(III) citrate-based electrolyte. The influence of electrolysis mode and parameters on composition of deposited alloys was studied. The competing reduction of iron and tungsten in Fe-Co-W coatings as well as the competitive deposition of iron and cobalt in Fe-Co-Mo coatings at various current densities were defined. Simultaneously, the alloy enrichment with molybdenum is more marked at a pulse mode. Atomic force microscope analysis of the Fe-Co-W alloy coating morphology and surface topography indicates their globular structure with spherical grains in the range of 2.5–3.5 μm. The surface of Fe-Co-Mo is characterized by parts of a globular structure with an average conglomerate size of 0.3–0.5 μm and singly located cone-shaped hills with a base diameter of 3 μm. Sites with a developed surface were detected within the same scan area which topography is identical to the crystal lattice of cobalt with the crystalline conglomerate sizes in the range of 0.2–1.75 μm.
  • Ескіз
    Документ
    Моделирование и оптимизация процесса электрохимического рециклинга псевдосплавов вольфрама
    (Институт газа НАН Украины, 2013) Ведь, Марина Витальевна; Сахненко, Николай Дмитриевич; Ермоленко, Ирина Юрьевна; Корний, С. А.
    Исследовано влияние энергетических и временных параметров импульсного электролиза на выход по току, скорость и селективность анодного растворения псевдосплава ВК 10. Определено влияние температуры электролита на выход по току и скорость растворения исходного материала. Показано, что варьирование амплитуды тока, длительности импульса и паузы, а также их соотношения позволяют управлять маршрутом растворения и контролировать скорость отдельных стадий и процесса в целом. Определены оптимальные значения параметров импульсного режима, обеспечивающие активное растворение компонентов сплава ВК 10 с выходом по току 80–95 %. Построена имитационная модель процесса, отражающая зависимость между изменением состава обрабатываемого сплава и количеством пропущенного электричества. Использование предложенной модели позволяет определять концентрацию вольфрама на обрабатываемой поверхности и содержание его соединений в электролите в ходе электролиза.
  • Ескіз
    Документ
    Електрохімічне формування композиційних покриттів сплавами кобальту в імпульсному режимі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Проскуріна, Валерія Олегівна
    Електроосадження композиційних покриттів тугоплавкими металами та цирконієм з кобальтом дозволяєотримувати покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні іншихметодів нанесення. Варіюванням складу електроліту в гальваностатичному режимі не вдається отримати якіснікомпозиційні покриття с високим вмістом тугоплавких компонентів та виходом за струмом. Як альтернативузапропоновано використання імпульсного режиму електролізу, що дозволяє вдосконалити технологічний процес отриманнякомпозиційних покриттів. Підбір співвідношення тривалості імпульсу та паузи дозволяє уникати введення дорогих добавокі співосаджувати в сплав метали, які в гальваностатичному режимі отримати неможливо. Тому метою роботи буловстановлення параметрів електрохімічного нанесення композиційних покриттів кобальту з тугоплавкими металами іцирконієм з нетоксичних електролітів імпульсним електролізом. Використання імпульсного режиму при співвідношеннітривалості імпульсу 110-3-2010-3с и тривалості паузи 210-3-2010-3с та амплітуді катодної густини струму 2-10 А/дм2надає можливість одержати композиційні сплави на основі кобальту з підвищеним вмістом цирконію, молібдену івольфраму порівняно зі стаціонарним режимам. Підвищення робочих густин струму приводить до збільшення вмістутугоплавких металів в композиційних сплавах, що містять молібден, а також відбувається зменшення розміру зерен уповерхневому шарі сплаву Сo-Mo-WхОy. На підставі аналізу експериментальних досліджень встановлено вплив амплітудиструму і частоти імпульсів на вихід за струмом і склад композиційних покриттів Сo-Mo-WхОy, Co-W-ZrO2 і Co-Mo-ZrO2.Управління складом гальванічних сплавів Сo-Mo-WхОy, Co-Mo-ZrO2 і Co-W-ZrO2 в досить широкому діапазоні концентраційсплавотвірних компонентів досягається варіюванням параметрів імпульсного електролізу, що дозволяє адаптуватитехнологію нанесення до потреб сучасного ринку.