Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб отримання нанокомпозиційних електрохімічних покриттів на алюмінії та його сплавах
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2018) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Овчаренко, Ольга Олександрівна; Проскуріна, Валерія Олегівна
    Спосіб отримання нанокомпозиційних електрохімічних покриттів Ni на алюмінії та його сплавах включає: попередню підготовку поверхні металу і наступне електроосадження покриття з сульфаматного електроліту нікелювання при густині струму 0,3-9 А/дм², рН електроліту 2,5-3,5. Попередньо проводять термообробку матеріалу, електроосадження покриття відбувається при температурі 25-30 °C, а до складу електроліту додатково додають гідрозоль оксиду алюмінію.
  • Ескіз
    Документ
    Електроліт для нанесення покриттів сплавом залізо-кобальт-ванадій
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Зюбанова, Світлана Іванівна; Проскуріна, Валерія Олегівна
    Електроліт для нанесення покриттів сплавом залізо-кобальт-ванадій, містить солі кобальту і заліза, борну кислоту, сульфат заліза (III), сульфат кобальту, цитрат натрію, сульфат натрію, оксид ванадію.
  • Ескіз
    Документ
    Електроліт для нанесення покриттів сплавом кобальт-вольфрам-цирконій
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Овчаренко, Ольга Олександрівна; Проскуріна, Валерія Олегівна
    Електроліт для нанесення покриттів сплавом кобальт-вольфрам-цирконій містить кобальту(II) сульфат, цирконію(IV) сульфат, калію пірофосфат, натрію цитрат, натрію сульфат, натрію вольфрамат.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб одержання гальванічних ванадійвмісних кобальтових покриттів
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Зюбанова, Світлана Іванівна; Проскуріна, Валерія Олегівна; Волобуєв, Максим Миколайович
    Спосіб одержання гальванічних ванадійвмісних покриттів кобальтом шляхом електроосадження. Процес проводять постійним струмом густиною 8-14 А/дм² у комплексному цитратному електроліті, що містить сульфат кобальту, цитрат натрію, оксид ванадію (V), рН 2,8-3,3, при температурі 35-40 °C.