Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Фільтри

2017 - 20193

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.morphology

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Морфологія та структура кераміко-подібних пео-покривів на сплавах Al
    (Київський національний університет технологій та дизайну, 2019) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Горохівський, Андрій Сергійович; Богданова, Катерина Борисівна
    The results of studies the PEO of Al alloys in alkaline electrolytes are presented. It is established that the presence of alloying components in the alloys composition complicates the formation of the surface ceramic-like layer. To homogenize the surface and obtain oxide coatings, doped with Co and Mn, electrolytes based on KOH and K4P2O7 with the addition of manganate- and cobalt(II) ions were used. PEO in these electrolytes allows to obtain mixed oxide coating Al2O3·MnOx and Al2O3·CoOy. The rational modes of PEO aluminum alloys were substantiated to obtain coatings with high transition metals oxides contents. It is shown that the incorporation of MnOx and CoOy changes the morphology and structure of oxide layers.
  • Ескіз
    Документ
    Пути управления составом и морфологией гальванических покрытий Fe-Mo и Fe-Co-Mo
    (Институт прикладной физики, Республика Молдова, 2017) Ведь, Марина Витальевна; Ермоленко, Ирина Юрьевна; Сахненко, Николай Дмитриевич; Зюбанова, Светлана Ивановна; Сачанова, Юлия Ивановна
    Исследовано влияние состава электролита и параметров стационарного электролиза на состав и морфологию покрытий Fe-Mo и Fe-Co-Mo, полученных из комплексных цитратных электролитов на основе Fe(III). Показано, что с увеличением концентрации электролита при постоянном соотношении компонентов с(Fe³⁺):с(Co²⁺):с(MoO₄²⁻):с(Cit³⁻) = 2:2:1:4 показатель рН раствора снижается в пределах 4,85–4,30, а содержание молибдена в покрытии уменьшается. Повышение плотности тока способствует обогащению гальванического сплава молибденом во всем интервале концентраций электролита. Покрытия сплавом Fe-Mo отличаются шероховатой микропористой поверхностью, a повышение плотности тока не приводит к существенным изменениям топографии. Установлено, что при формировании тернарных покрытий происходит конкурентное восстановление железа и кобальта в сплав, а содержание молибдена зависит от плотности тока. При соотношении металлов 3:2:1 в сплаве Fe-Co-Mo и содержании молибдена до 17 ат.% поверхность имеет типичную для кобальта мелкокристаллическую игольчатую структуру. С повышением iк атомная доля молибдена растет, а поверхность становится микроглобулярной. Гальванические осадки с соотношением металлов 2,5:1,5:1,0 в Fe-Co-Mo и содержанием 19–20 ат.% молибдена отличаются более развитой поверхностью с большой плотностью сфероидов.
  • Ескіз
    Документ
    AFM surface analysis of Fe–Co–Mo electrolytic coatings
    (Інститут хімії поверхні ім. О. О. Чуйка НАН України, 2017) Yermolenko, I. Yu.; Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Zubanova, S. I.; Tychyna, O. N.
    The study aims at the investigation of the morphology and topography of the ternary Fe–Co–Mo electrolytic coatings. Compositions and morphology of the alloys are examined by scanning electron microscopy and X-ray analysis. Both topography and surface roughness are studied by an atomic force microscopy AFM using a NT–206 microscope. The Fe–Co–Mo coatings with an iron content of 47 at.%, cobalt 28 at.% and molybdenum 25 at.% are deposited on mild steel substrate by pulse electrolysis mode from citrate bath with the ratio of concentrations с(Fe³⁺):с(Co²⁺):с(MoO₄²⁻) = 2.5:3:1. Atomic force microscope analysis topography of the coatings Fe–Co–Mo at the scanning area 39.9×39.9 μm show that their surface is more developed compared with the substrate material. Moreover the AFM analysis of the coatings morphology and surface topography indicates the parts with a globular structure with an average conglomerates size of 0.2-0.5 μm and singly located sharp grains. Within the same scan area, sites with a developed surface are detected the topography of which is identical to the crystal structure of cobalt with the crystallite size in the range of 0.2-1.75 μm. The parameters Ra and Rq for parts with different morphology as well as average characteristics of coatings demonstrated the low roughness of the surface. Electrolytic deposits Fe–Co–Mo can be attributed to 8-9-th class of roughness. The study tested the magnetic behavior of Fe–Co–Mo coatings. The coercive force of 7-10 Oe confirms the soft magnetic properties of materials which in combination with high microhardness open prospects for usage of Fe–Co–Mo systems in the production of magnetic head elements for recording and reproducing information.