Кафедра "Загальна та неорганічна хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7445

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/onch

Від 1948 року, коли кафедра неорганічної хімії злилася з кафедрою загальної хімії, кафедра має назву "Загальна та неорганічна хімія".

Від дня заснування Харківського Технологічного інституту в 1885 році загальноосвітні відділи хімії були представлені однією кафедрою хімії, в яку входили лабораторії неорганічної, органічної і аналітичної хімії. Прикладні хімічні науки читали професор Валерій Олександрович Геміліан, Олександр Павлович Лідов та ін. До 1912 року кафедру очолював професор Іван Павлович Осипов (1855-1918). У 1918 році кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії. Від 1925 року кафедри неорганічної та аналітичної хімії об’єдналися в одну кафедру. У 1930 році, при організації Хіміко-технологічного інституту, кафедра неорганічної та аналітичної хімії продовжувала свою роботу в тому ж складі аж до 1948 року.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів наук: 4 – технічних, 2 – хімічних, 1– історичних; 6 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Электрохимическое осаждение Co-Mo-W и Co-Mo-Zr покрытий из комплексных электролитов
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2019) Ненастина, Татьяна Александровна; Ведь, Марина Витальевна; Проскурина, Валерия Олеговна; Зюбанова, Светлана Ивановна
Galvanochemical formation of functional coatings by the cobalt-tungsten-zirconium alloys
(Institute for Single Crystals, 2020) Nenastina, T. A.; Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Proskurina, V. O.; Fomina, L. P.
The functional properties of ternary Co-W-Zr(ZrO₂) alloys obtained in a pulsed mode from pyrophosphate-citrate electrolytes are discussed. The obtained coatings are characterized by a uniformly developed surface without cracks and a sufficiently high and reproducible microhardness. It was determined that the size of the globules on the alloy surface decreases with increasing of the current density to 10 A/dm². It was found that increase of temperature favorably affects the current efficiency of the alloy and the microhardness of the Co-W-Zr(ZrO₂) coating. The modes of electrosynthesis of the coatings by cobalt-tungsten-zirconium alloys are substantiated, an their influence on the functional properties of the alloy and current efficiency is investigated.
Функціональні тернарні сплави кобальту
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Проскуріна, Валерія Олегівна
Обговорюються функціональні властивості тернарних сплавів Co-Mo-W і Co-Mo-Zr, осаджених у гальваностатичному й імпульсному режимах з пірофосфатно-цитратних електролітів. Електролітичні покриття відрізняються рівномірно розвиненою поверхнею та високим опором корозії. Установлено фізико-механічні властивості покриттів Co-Mo-W.
Influence of alloying elements on corrosion-mechanic properties of multi-component electrolytic alloys
(2018) Ved, M. V.; Yermolenko, I. Yu.; Nenastina, T. O.; Ziubanova, Svitlana
Досліджено кількісний і фазовий склад покривів тернарними сплавами Fe-Co-Mo(W) та Co-Mo-W(Zr), осаджених з моно і білігандних електролітів постійним та імпульсним струмом. Результати рентгеноструктурного аналізу свідчать про аморфно-кристалічну структуру сплавів, наявність фаз інтерметалідів Fe7Мо, Fe7Co, FeCo, Co7W6, Fe7W6, разом із α-Fe та Fe3C, причому розміри кристалітів аморфної частини знаходяться в інтервалі 7–8 нм. Методом сканівної електронної спектроскопії, атомно-силової мікроскопії і рентгеноспектрального мікроаналізу встановлено вплив природи та вмісту тугоплавких і рідкісних металів на морфологію, шорсткість поверхні покривів, а також розміри кристалітів і агломератів. Методом поляризаційного опору встановлено, що корозійна стійкість покривів на 1,3–2,0 порядки величини вища за параметри матеріалу підкладки. Визначено залежність швидкості корозійного процесу у хлоридвмісному середовищі від складу електролітичних сплавів. За даними спектроскопії електродного імпедансу встановлено еквівалентні схеми заміщення, їх параметри і доведено тотожність показників корозійного опору, одержаних різними методами. Проаналізовано вплив складу і морфології поверхні на мікротвердість електролітичних сплавів. Показано, що за фізико-механічними характеристиками тернарні покриви Fe-Co-Mo(W), Co-Mo-W(Zr) не поступаються електролітичним покривам твердим хромом.
AFM surface analysis of Fe–Co–Mo electrolytic coatings
(Інститут хімії поверхні ім. О. О. Чуйка НАН України, 2017) Yermolenko, I. Yu.; Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Zubanova, S. I.; Tychyna, O. N.
The study aims at the investigation of the morphology and topography of the ternary Fe–Co–Mo electrolytic coatings. Compositions and morphology of the alloys are examined by scanning electron microscopy and X-ray analysis. Both topography and surface roughness are studied by an atomic force microscopy AFM using a NT–206 microscope. The Fe–Co–Mo coatings with an iron content of 47 at.%, cobalt 28 at.% and molybdenum 25 at.% are deposited on mild steel substrate by pulse electrolysis mode from citrate bath with the ratio of concentrations с(Fe³⁺):с(Co²⁺):с(MoO₄²⁻) = 2.5:3:1. Atomic force microscope analysis topography of the coatings Fe–Co–Mo at the scanning area 39.9×39.9 μm show that their surface is more developed compared with the substrate material. Moreover the AFM analysis of the coatings morphology and surface topography indicates the parts with a globular structure with an average conglomerates size of 0.2-0.5 μm and singly located sharp grains. Within the same scan area, sites with a developed surface are detected the topography of which is identical to the crystal structure of cobalt with the crystallite size in the range of 0.2-1.75 μm. The parameters Ra and Rq for parts with different morphology as well as average characteristics of coatings demonstrated the low roughness of the surface. Electrolytic deposits Fe–Co–Mo can be attributed to 8-9-th class of roughness. The study tested the magnetic behavior of Fe–Co–Mo coatings. The coercive force of 7-10 Oe confirms the soft magnetic properties of materials which in combination with high microhardness open prospects for usage of Fe–Co–Mo systems in the production of magnetic head elements for recording and reproducing information.
Електрохімічне формування композиційних покриттів сплавами кобальту в імпульсному режимі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Проскуріна, Валерія Олегівна
Електроосадження композиційних покриттів тугоплавкими металами та цирконієм з кобальтом дозволяєотримувати покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні іншихметодів нанесення. Варіюванням складу електроліту в гальваностатичному режимі не вдається отримати якіснікомпозиційні покриття с високим вмістом тугоплавких компонентів та виходом за струмом. Як альтернативузапропоновано використання імпульсного режиму електролізу, що дозволяє вдосконалити технологічний процес отриманнякомпозиційних покриттів. Підбір співвідношення тривалості імпульсу та паузи дозволяє уникати введення дорогих добавокі співосаджувати в сплав метали, які в гальваностатичному режимі отримати неможливо. Тому метою роботи буловстановлення параметрів електрохімічного нанесення композиційних покриттів кобальту з тугоплавкими металами іцирконієм з нетоксичних електролітів імпульсним електролізом. Використання імпульсного режиму при співвідношеннітривалості імпульсу 110-3-2010-3с и тривалості паузи 210-3-2010-3с та амплітуді катодної густини струму 2-10 А/дм2надає можливість одержати композиційні сплави на основі кобальту з підвищеним вмістом цирконію, молібдену івольфраму порівняно зі стаціонарним режимам. Підвищення робочих густин струму приводить до збільшення вмістутугоплавких металів в композиційних сплавах, що містять молібден, а також відбувається зменшення розміру зерен уповерхневому шарі сплаву Сo-Mo-WхОy. На підставі аналізу експериментальних досліджень встановлено вплив амплітудиструму і частоти імпульсів на вихід за струмом і склад композиційних покриттів Сo-Mo-WхОy, Co-W-ZrO2 і Co-Mo-ZrO2.Управління складом гальванічних сплавів Сo-Mo-WхОy, Co-Mo-ZrO2 і Co-W-ZrO2 в досить широкому діапазоні концентраційсплавотвірних компонентів досягається варіюванням параметрів імпульсного електролізу, що дозволяє адаптуватитехнологію нанесення до потреб сучасного ринку.
Електроосадження тернарних покриттів Fe-Co-W з цитратного електроліту
(НТУ "ХПІ", 2017) Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович
Досліджено вплив концентрації компонентів цитратних електролітів на основі Fe (ІІІ) та режимів електролізу на склад і морфологію Fe-Co-W покриттів. Показано, що при формуванні тернарного сплаву Fe-Co-W відбувається конкурентне відновлення кобальту і вольфраму з залізом. Встановлено, що зі збільшенням концентрації ліганду покриття збагачується вольфрамом, однак, з підвищенням густини струму спостерігається тенденція до зменшення вмісту тугоплавкого компоненту. Застосування імпульсного електролізу сприяє підвищенню ефективності процесу і виходу за струмом до 70 - 75 %. Варіювання енергетичних параметрів електролізу надає можливість розширити діапазон вмісту металів у сплаві та одержувати покриття різної морфології. Обґрунтовано доцільність застосування розчинних анодів при електроосадженні сплавів Fe-Со-W. Проаналізовано вплив складу покриттів Fe-Со-W на корозійну стійкість у середовищах різної кислотності та каталітичну активність одержаних матеріалів в електрохімічній реакції виділення водню.