Вісник № 24
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48044
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Оцінка фінансової стійкості та інноваційних перспектив туристичного підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Матросова, Вікторія Олександрівна; Косенко, Андрій Васильович; Долина, Ірина Володимирівна; Проскурня, Олена МихайлівнаПерехід до ринкових відносин, жорстка конкуренція в туристичній галузі вимагають вирішення нових завдань, пов’язаних з потребою в адекватному реагуванні держави на значні зміни як зовнішнього, так і внутрішнього середовища функціонування організацій індустрії туризму. Необхідність вирішення цих завдань, що в комплексі становлять важливу народногосподарську проблему, багато в чому зумовлено відсутністю сучасного організаційно-методичного забезпечення. Головною проблемою ефективного функціонування туристичних підприємств України є відсутність комплексної системи оцінки фінансової стійкості, яка б допомагала витщому керівництву туристичного підприємства виявити проблемні ділянки та ухвалити правильні та оптимальні управлінські рішення. Для аналізу та контролю фінансової стійкості туристичних підприємства використовуються системи взаємопов’язаних показники, з допомогою яких і здійснюється оцінка, планування та управління підприємством. Розглядаючи проблему удосконалення розвитку українського туризму, вважаємо за доцільне акцентувати нашу увагу також на положенні про те, що саме туристична фінансова та інноваційна конкурентоспроможність є невід’ємною складовою процесу розвитку та вдосконалення туристичної галузі в цілому по країні. Очевидно, що й туризм варто розглядати як потужний самостійний міжгалузевий господарський комплекс. Найбільш сильні та інноваційні позиції мають посідати провідні місця в самій стратегії розвитку туризму в країні, а слабкі необхідно поступово нейтралізувати з використанням фінансових та інноваційних інструментів. Перш ніж перейти до вирішення поставленої проблеми слід дати визначення фінансової стійкості. Вивчивши різноманітні трактовки цього поняття ми прийшли до висновку, що фінансова стійкість підприємства – це властивість підприємства, котра відображає в процесі взаємодії зовнішніх та внутрішніх факторів впливу: здатність досягнення стану рівноваги його фінансових ресурсів і такий ступінь їхнього використання, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими засобами, здатне забезпечити безперебійний процес виробництва й реалізації продукції; здатність не лише утримувати на відповідному рівні протягом деякого часу основні характеристики діяльності туристичного підприємства, але й функціонувати та розвиватися.Документ Технология эффективного управления временем менеджера(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Матросов, Александр Дмитриевич; Матросова, Виктория Александровна; Доуртмес, Филипп АлександровичРешение нескончаемых управленческих задач стратегического и тактического характера практически полностью наполняют жизнь современного менеджера. Для реализации этих задач менеджеру, как правило, катастрофически не хватает времени. Тем не менее время это управляемый и регулируемый процесс. Управлять временем может тот, кто умеет управлять собой, окружающими и активно воздействовать на обстоятельства. Для эффективного управления временем менеджеру необходимо уметь отделять главное от второстепенного, соизмерять желаемое, возможное и необходимое, окружать себя деловыми людьми. Одним из направлений при формировании эффективной системы управления собственным временем для менеджера является определение целей на разные периоды и организация контроля за ходом их реализации. Важным направлением эффективного использования менеджером своего времени является делегирование. При этом освободившееся время позволяет ему более активно решать стратегические задачи и концентрировать внимание на важнейших аспектах работы. Одновременно делегирование полномочий позволяет развивать и использовать творческий и инновационный потенциал сотрудников, расширять опыт подчиненных и повышать их мотивацию к трудовой деятельности. Роль менеджеров не должна сводиться только к управлению и стимулированию, она должна быть больше направлена на поощрение проявления инициативы. Однако у менеджеров зачастую возникают преграды к делегированию. Это вызвано страхом потери собственной репутации или контроля над ситуацией при делегировании. В целях снижения роли преград к делегированию необходимо сформулировать четкие правила делегирования полномочий. Эти правила должны включать управленческую ответственность за менеджером в части выбора исполнителя и наделения его необходимыми полномочиями, помощь в выполнении задания и контроль за выполнением задания. Передать подчиненному исполнительскую ответственность в виде права на самостоятельные решения и свободу маневра в пределах полномочий.