051 "Економіка"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/49026
Переглянути
1 результатів
Результати пошуку
Документ Формування інструментів управління сталим розвитком промислових підприємств(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Подрез, Ольга ІванівнаДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка (05 – Соціальні та поведінкові науки). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2020. Роботу виконано на кафедрі Менеджменту інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" за адресою: 61002, м. Харків, вул. Кирпичова, 2. У дисертаційній роботі удосконалено та проведено подальший розвиток теоретичних та методичних положень, науково-методичних рекомендацій з формування інструментів управління сталим розвитком промислових підприємств. Об’єктами дослідження є процес управління сталим розвитком промислових підприємств. Предметом дослідження – удосконалення теоретико-методичних та науково-практичних засад формування інструментів управління сталим розвитком промислових підприємств. Теоретико-методичну базу дисертаційної роботи склали загальнонаукові положення економічної теорії, теорії управління підприємством, наукові праці провідних вчених. У роботі використано загальнонаукові методи: абстрактно-логічний і діалектичний – для уточнення категоріального апарату управління сталим розвитком підприємств; аналізу й синтезу – для розробки методичних положень щодо оцінки якості управління розвитком на прикладі коксохімічних підприємств; спеціальні методи (статистичний, індексний, регресійний аналіз, економіко-математичне моделювання) – для формування інструментів управління капіталізацією доходів, змішаного бюджетування витрат, оцінки соціальної відповідальності підприємства. У першому розділі проаналізовано наукові джерела з проблем теорії управління підприємствами та сталим розвитком, що дозволило сформувати науково-теоретичну основу дисертаційного дослідження. Запропоновано класифікацію інструментів управління сталим розвитком, яка базується на чотирьох складових (економічній, соціальній, екологічній й енергетичній) та враховує функції підприємства (інформаційно-правова, виробнича, соціальна, маркетинг-менеджмент). Доведено, що інструменти управління базуються на теоретичному та функціональному підходах. Теоретичний підхід дозволяє чітко встановлювати суб’єкт, об’єкт, мету дослідження, а функціональний – завдання, функції підприємства та його взаємодію з рівнями управління (мезо- та макро-) через відповідні інституції. На основі зарубіжного досвіду щодо інструментів управління підприємствами (Bain & Company), здійснено їх систематизацію за функціями та напрямами розвитку. Інструменти умовно розподілено на дві групи – інформаційно-технічні та аналітико-розрахункові. Перша група фіксує зміни у нормативно-законодавчих аспектах управління суб’єктами господарювання, а друга зосереджує увагу на методичних особливостях їх практичного застосування. Такий підхід дозволяє побудувати управління підприємством на чітко визначеній системній основі. У другому розділі дисертаційній роботі уточнено поняття "процес управління розвитком підприємств", що здійснюється за чотирма складовими – економічною, соціальною, екологічною та енергетичною. Встановлено, що на складові впливають фактори зовнішнього середовища та сфери діяльності. При цьому до загальновідомих (економічна, соціальна та екологічна) додано енергетичну складову. Економічна складова охоплює виробничо-технологічну, інвестиційну та організаційно-управлінську сфери діяльності. До соціальної складової, окрім організаційно-кадрової сфери діяльності, додано економіко-енергетичну забезпеченість та екологічну захищеність персоналу. Екологічна складова базується на кількісно-якісних показниках, що характеризують дії підприємства за видами охорони навколишнього середовища та поводження з відходами, а також фінансово-інноваційну діяльність. Енергетична складова показує забезпеченість підприємства первинними джерелами енергії й водними ресурсами та використання вторинних джерел енергії й оборотного водопостачання. На всі визначені складові через відповідні індикатори зовнішнього середовища впливають макро- та мезо- рівні управління. За допомогою системи індикаторних оцінок, інтегрального показника та шкали оцінювання, визначено рівні управління розвитком промислових підприємств (на прикладі коксохімічних підприємств). Індикатори є відносними показниками, оскільки показують зміни у якості управління розвитком підприємств. Новизна полягає у комплексному вирішенні проблеми встановлення показників за чотирма складовими та сферами діяльності, які враховують вплив зовнішнього середовища (макро- та мезорівень) на кожну складову. У третьому розділі дисертаційної роботи уточнено сутність поняття «капіталізація доходів промислового підприємства», яка характеризує процес покращення стану фондів (виробничих, природоохоронних), нематеріальних активів, матеріалів (сировини, палива, енергії), умов праці, витрат, доходів, прибутків з метою збільшення доходів. Побудовано логічну модель та інструмент управління сталим розвитком підприємств за рахунок капіталізації доходів, який базується на покращенні стану виробничих та природоохоронних фондів, що призводе до зростання середньорічної виробничої потужності та обсягів реалізації продукції. Прогнозування доходів від проведення капіталізації засновано на визначені груп факторів та показників, що впливають на величину доходів. За допомогою Парето відсіювання обрано найбільш важливі показники та складено багатофакторну регресійну модель. Апробацію моделі зроблено на прикладі ПрАТ "Авдіївський КХЗ", ПрАТ "Запоріжкокс" та ПрАТ "Южкокс". Розрахунки свідчать про те, що параметри регресійних моделей мають високий рівень коефіцієнту детермінації та значимості за критерієм Фішера. Запропоновано методичні рекомендації щодо формування інструменту управління сталим розвитком за методом змішаного бюджетування, яке полягає у поєднанні бюджетного (непрямі витрати) та безбюджетного управління (прямі витрати) промисловими підприємствами. При цьому вони одержують резерви економії, за рахунок яких знижується собівартість продукції. У роботі наведено процедуру узгодження бюджетування і безбюджетного управління витратами та схему їх взаємодії. Розроблено економіко-математичну модель лінійного програмування мінімізації собівартості продукції на прикладі коксохімічних підприємств. Модель сформовано за допомогою теорії міжгалузевого балансу, яка враховує зниження витрат на: матеріальні ресурси (вугілля за марками та шахтами), паливно-енергетичні (природний газ, електроенергія, теплоенергія) та водні (зворотне водопостачання) ресурси. Визначено економію прямих витрат за рахунок використання вторинних ресурсів. Уточнено поняття «соціальна відповідальність підприємства» (СВП), відмінністю якого від раніше існуючих є управління соціальною відповідальністю конкретного підприємства та не є внутрішньою соціальною відповідальністю, оскільки вирішує питання забезпечення не тільки працівників підприємства, а й мешканців регіону, де працює суб’єкт господарювання. Оцінка СВП в рамках сталого розвитку здійснюється шляхом розрахунку загального інтегрального показника, який складається з показників впливу зовнішніх стейкхолдерів на економічну складову (перший рівень оцінки) та економічної на екологічну, енергетичну та соціальну складові (другий рівень оцінки). При цьому враховуються показники, які характеризують діяльність підприємства щодо покращення умов життя мешканців регіону, де працює підприємство. Методичний підхід базується на використанні індексного методу, відрізняється від існуючих тим, що визначено показники за стейкхолдерами, та за складовими (економічна, соціальна, екологічна та енергетична) сталого розвитку. Апробацію здійснено на прикладі ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод", ПрАТ "Запоріжкокс" та ПрАТ "Южкокс" та встановлено шкалу оцінки рівня СВП для коксохімічних підприємств. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні, та методичні положення, висновки і рекомендації дисертаційної роботи доведені до рівня практичних розробок та впроваджені в діяльність підприємств та організацій: ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" (АКТ від 17.06.2018 р.), ДП "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут (УХІН)" (АКТ від 3.03.2020 р.), НТУ "ХПІ" (Акт від 25.06.2020 р.).