2022 № 05-06 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/65921
Переглянути
Документ Місце технологічного реінжинірингу в методології системного опису інновацій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Попов, Олександр Вікторович; Мехович, Сергій АнатолійовичВ статті надано характеристику технологічному реінжинірингу та визначено його місце в методології опису інновацій – технічних, технологічних, організаційних, логістичних, тощо. У вітчизняній практиці інноваційних перетворень відомі такі інструменти, як санація, реорганізація та реструктуризація. Ефективність їх застосування значною мірою залежить від рівня інтегрованості, досконалості і методології застосування. Технологічний реінжиніринг представляє собою похідний інструмент інноваційних перетворень, тому його фундаментальні аспекти розглянуто разом з поняттями "технологічні інновації", "управління" та "інжиніринг". Надано характеристику цим інструментам. Ґрунтуючись на виконаному аналізі існуючих трактувань понять "інновації", "технологія", "інжиніринг" та "реінжиніринг бізнес-процесів" надано авторське визначення поняття "технологічний реінжиніринг", яке по своїй природі втілює елементи усіх цих дефініцій. Поняття "технологічний реінжиніринг" конкретизує елементи складових організаційно-економічного механізму діяльності підприємства, в рамках якого здійснюються корінні перетворення. Структурно-логічна сутність поняття "технологічний реінжиніринг" розглядається як системне перетворення на принципово новій технологічній основі виробничо-технічної бази й відповідних організаційно-виробничих відносин. На відміну від представлених у науковій літературі підходів, останній представляє собою формалізовані процедури радикального, комплексного та системного перетворення виробничої основи з метою забезпечення конкурентоспроможності підприємств та регіонів та змісту є виробничо-технічні заходи, які пов'язані, насамперед, з принциповим оновленням виробничих фондів, поліпшенням якості продукції та зниженням її собівартості, вдосконаленням асортименту продукції, що випускається. Це дозволяє деталізувати сутність цього поняття та відокремити інтелектуально-технічні інструменти її реалізації, такі, як санація, реструктуризація, реінжиніринг бізнес-процесів. Обґрунтовано, що дане визначення більш комплексно охоплює сфери реінжинірингу та передбачає перепроектування бізнес-процесів разом з усіма складовими діяльності підприємства. Наведене визначення також дозволяє сформувати теоретичні та методологічні положення щодо визначення дефініції "технологічний реінжиніринг".Документ Підходи до аналізу факторів ризику при проведенні інноваційних перетворень(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Попов, Олександр Вікторович; Мехович, Сергій Анатолійович; Кобєлєва, Тетяна МиколаївнаУ статті розглянуто підходи щодо аналізу факторів ризику при проведенні інноваційних перетворень. Зазначено, що при реалізації інноваційних проектів число факторів ризику досить велике, через що ступінь впливу їх носить випадковий характер. При будь-якій спробі врахувати вплив усіх факторів фахівцям доводиться стикатись з виключно важкою проблемою врахування ступеня їх впливу на декількох рівнях управління, адже навіть у разі нескладної ієрархічної структури число комбінацій впливу факторів різко зростає. Тому основним завданням при проведеному аналізі факторного впливу повинна бути реалізована, перш за все, спроба обмеження кількості можливих комбінацій факторів, які слід проаналізувати або врахувати при знаходженні цільової функції прийнятого рішення. Наведено класифікацію ризиків, що виникають при проведенні технологічної санації. Окремо розглянуто методи оцінки ефективності інноваційного технологічного проекту при врахуванні ризику. Коректна оцінка ймовірності факторів ризику дозволяє ще на етапі прогнозування результатів інноваційних перетворень об'єктивно представляти обсяги можливих витрат і збитків, пов'язаних з проведенням технологічної санації, та намітити шляхи до їх запобігання або зменшення, а у випадку неможливості запобігання – забезпечити їх повернення. Наведено фактори, які загрожують ризиками. Проаналізовано шляхи прийняття рішень з вибору певних проектів на основі моделювання процесу вибору. Розглянуто типи моделей, що використовуються, в основному, керівниками-практиками для вирішення пріоритетності виконання завдань з проведення технологічної санації виробництва на основі сформованого портфеля інновацій.