Вісник № 02. Актуальні проблеми розвитку українського суспільства
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/57105
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Публікація Комунікативний компонент лідерського потенціалу державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування: шляхи формування(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Грень, Лариса Миколаївна; Грибко, Ольга ВладиславівнаСтаття присвячена пошуку шляхів формування комунікативного компоненту лідерського потенціалу державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування; розглянуто такі поняття, як: «державна служба», «державні службовці», «посадові особи місцевого самоврядування», «лідерський потенціал», «комунікативна компетентність», «комунікативний компонент»; доведено, що спілкування державних службовців й посадових осіб місцевого самоврядування з громадянами повинно сприяти встановленню контакту, взаємодії, бути націленим на конструктивний діалог, що надасть позитивний результат у вирішення будь-яких питань; обґрунтовано, що проведення тренінгів з формування комунікативного компоненту лідерського потенціалу державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування сприятиме підвищенню ефективності їх професійної діяльності; розкрито доцільність проведення із слухачами анкетування на виявлення рівня сформованості у них знань щодо ділового спілкування; розглянуто особисті якості державних службовців й посадових осіб місцевого самоврядування (емпатія, доброзичливість, автентичність, конкретність, ініціативність, безпосередність, відкритість, участь), що сприяють розвитку комунікативного компонента лідерського потенціалу; наведено шляхи підвищення комунікативної компетентності державних службовців, які можна розвинути на курсах підвищення кваліфікації. Запропоновано розробити для цих курсів Програму «Інструментальні аспекти демократичного лідерства: відповідь на виклики сучасності», цільову групу якої складатимуть: категорії посад державної служби: Б, В; категорії посад в органах місцевого самоврядування: II, III, IV, V, VI, VII; категорії керівників місцевих державних адміністрацій: голови, заступника, першого заступника, до складу якої обов’язково повинен входити Модуль «Формування комунікативної компетентності публічного службовця-лідера», що має висвітлювати такі питання: 1) Технології формування комунікативного компоненту лідерського потенціалу державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. 2) Діловий протокол та етикет у діяльності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. 3) Комунікації та комунікативні бар’єри в діяльності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.Документ Роль психології екстремальних ситуацій у мінімізації психосоціальних наслідків на персонал ДСНС та цівільне населення(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Черкашин, Андрій Іванович; Грень, Лариса Миколаївна; Костиря, Ірина ВалентинівнаСтаття присвячена розкриттю ролі психології екстремальних ситуацій у мінімізації психосоціальних наслідків на персонал ДСНС та цивільне населення. Проаналізовано результати сучасних наукових досліджень вітчизняних вчених щодо узагальнення практичного досвіду, пов’язаного з психологічними особливостями поведінки людини в екстремальних умовах діяльності, у тому числі, при виконанні службово-бойових завдань військовослужбовців Національної гвардії України; розкрито складність і різноманітність завдань, які повинна розв’язувати екстремальна психологія, та складність теоретичних та практичних проблем, що входять до сфери діяльності органів та підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій; визначено поняття «екстремальна ситуація», «кризова ситуація»; наведено стан психічного та фізичного виснаження (стан тривоги, випадки бойової втоми, бойового шоку, асоціальна поведінка), а також комплекси факторів перетворення більш-менш організованої групи в панічний натовп (соціальні фактори, фізіологічні чинники, загально психологічні фактори, соціально-психологічні та ідеологічні фактори); розглянуто комплекс заходів, що дозволяють запобігти розгортанню масових заворушень: своєчасне проведення заходів з ослаблення психологічної напруженості, організацію інформування людей про обстановку в зоні надзвичайної ситуації, характер та обсяг проведених аварійно-рятувальних робіт, заходи з надання само- та взаємодопомоги, місця розташування медичних та евакуаційних пунктів; своєчасна організація не тільки інформаційної, а й екстреної психологічної допомоги постраждалим; забезпечення населення засобами індивідуального захисту, необхідними медичними препаратами, а також роз’яснення правил їх застосування.Документ Methodological foundations of intercultural communication(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Karlyuk, Sergei; Hren, L. M.The article is dedicated to systemizing the principal methodological approaches to the issue of intercultural communication; it is proved that communication of any type is characterized by the following attributes: anthropological, social, encoding, procedural; typical definitions of communication are viewed: communication as transmission, communication as mutual understanding, communication as a means of influencing people through signs and symbols, communication as uniting (community formation) through language or signs, communication as interaction by means of symbols, communication as exchange in meanings between people with commonalities in perception, aspirations, and positions; communication as a component of the social process denoting group norms, exercising public control, distributing roles, achieving efforts coordination, etc. The notion of intercultural communication is defined as a science that studies the particulars of verbal and non-verbal communication in people pertaining to different national and language-and-cultural communities. Attention is driven to the notion of intercultural communication being an object of scientific developments in philosophy, psychology, culture studies, and pedagogy; the areas in training intercultural communication skills are outlined, namely international (at education institutions which train personnel for working abroad) and inter-ethnical (at schools where children of mixed ethnical origins are taught). The components of the intercultural communication theory within the scope of humanities are defined (cultural universals and cultural specifics); language-culture-ethnos (a national language is the language that represents an individual historic community of people, the dialogue between cultures and intercultural barriers).Документ Структура загальної та професійної культури особистості освітнього лідера(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Грень, Лариса Миколаївна; Черкашин, Андрій Іванович; Резнік, Світлана МиколаївнаСтаття привячена розкриттю структури загальної та професійної культури особистості освітнього лідера; з’ясовано, що культура є багатофункціональною системою і виконує такі функції, як: передачу соціального досвіду (культура як соціальна пам'ять людства); гносеологічну (здатність концентрувати соціальний досвід багатьох поколінь, зберігати культурний генофонд людства); регулятивну (регулювання різних сторін та видів діяльності людей); ціннісну (якісне наповнення морального та інтелектуального змісту); доведено, що освітнє лідерство може бути розвиненим тільки через здатність особистості освітнього лідера ефективно виконувати та доцільно застосовувати сукупність різноманітних професійних ролей, наявність у нього високої загальної та професійної культури; наведено структуру загальної та професійної культури освітнього лідера (духовно-моральна культура; світоглядна культура; культура філософського мислення; педагогічна культура; психологічна культура; методологічна культура; управлінська культура; економічна культура; інженерна культура; корпоративна культура, інформаційна культура, адаптивна культура; аналітична культура; риторична культура; полілінгвістична культура; культура фізичного вдосконалення; монфліктологічна культура; культура діяльності, спрямована на досягнення успіху) та розкрито змістовне наповнення її компонентів; доведено, що наявність в освітнього лідера всіх складових структури загальної та професійної культури створює синергетичний ефект в його діяльності в освітньому середовищі, сприяє формуванню лідерських якостей, розвитку лідерського потенціалу як здобувачів вищої освіти, так і професорсько-викладацького складу.