Кафедра "Природничі науки"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1703
Увага! Поповнення колекції кафедри "Природничі науки" від травня 2023 року тимчасово призупинено.
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ken
Кафедра "Природничі науки" заснована в 1973 році.
Кафедра забезпечувала викладання дисциплін природничого циклу іноземним громадянам, які готуються продовжувати навчання у вищих навчальних закладах України.
Студенти отримують необхідний рівень знань з природничих дисциплін і мають можливість вступати в будь-які вузи України для подальшого навчання.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Education. Science. Success(Fort, 2021) Lapuzina, O. M.; Lisachuk, L. M.; Kudiy, D. A.The educational guide is intended to prepare international citizens for study at universities and is designed to help them in choosing a future specialty. The manual includes: brief information that allows students to get a general idea of the structure of our university, areas of study and specialties, opportunities for scientific activity, as well as discoveries, start-ups and inventions of scientists of NTU "KhPI". The manual is intended for students and teachers of all forms of pre-university training.Документ Hybrid photoenergy installation development(2018) Zaitsev, R. V.; Kirichenko, M. V.; Krypunov, G. S.; Zaitseva, L. V.The current problem is the autonomous supply thermal energy and hot water for civilian and military consumers. The most commonly used for this purpose are installations based on solar thermal collectors, which at the same time require an external power source up to 100 W for electronic control components and a circulating pump, which does not allow them to be fully considered as autonomous. One of the ways to solve this problem is to combine in one installation solar panels and heat collectors. It has been proposed the constructive technological solution of the hybrid photoenergy system with flexible solar cells based on cadmium telluride, which allows getting the total efficiency of such a system up to 73% for the transformation of solar energy into heat and electric energy.Документ High-voltage DC converter for solar power station(Institute of advanced engineering and science, 2020) Qawaqzeh, M.; Zaitsev, R. V.; Miroshnyk, O.; Kirichenko, M. V.; Danylchenko, D.; Zaitseva, L. V.In the article the circuit design solution of DC-DC regulated resonant converter has been proposed for using with hybrid photovoltaic modules which has cooling equipment and solar concentrators in order to maximize electric power generating by such module. By using computer simulation based on multiple iterations algorithm we significantly increase the accuracy of determining the resonance circuit optimal parameters for build up DC–DC converters to work in a wide range of electric powers. Based on optimal values of the resonance LLC scheme parameters, achived by numerical calculation it can be show high values of electrical energy transformation efficiency for photovoltaic energy station equipped with high efficiency hybrid photovoltaic modules. Implementation of microprocessor-based control into design of DC–DC back-boost converters create a new possibility to build control algorithms for increase reliability and conversion efficiency, rapid and precision stabilization of maximum power point, implementation network monitoring of photovoltaic modules, converters itself and the whole photovoltaic station parameters.Документ Бойко Борис Тимофійович: ініціатор розвитку плівкового матеріалознавства для геліоенергетики в Україні (до 85-річчя з дня народження)(Кам'янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнко, 2015) Бойко, В. А.; Сокол, Євген Іванович; Хрипунова, Аліна ЛеонідівнаУ статті здійснено аналіз професійної діяльності професора Бойко Бориса Тимофійовича, що дозволило реконструювати історичні події, які призвели до розвитку плівкового матеріалознавства для геліоенергетики в Харківському політехнічному інституті у 70-х роках ХХ століття. Акцентовано увагу на тому, що Борис Тимофійович Бойко був одним з трьох перших аспірантів професора Льва Самойловича Палатника, які стали піонерами нової галузі фізики твердого тіла – фізики тонких плівок. Інтенсивна та плодотворна наукова робота професора Бойко Б.Т. була успішно продовжена під час його стажування в авторитетному науковому центрі в США. Досвід міжнародного наукового співробітництва дозволив професору Бойко Б.Т. зайняти посаду міжнародного чиновника з дипломатичним статусом в ЮНЕСКО. Оскільки термін його роботи в ЮНЕСКО збігся з першою енергетичною кризою у Європі 1974-1975 рр. то йому було доручено реалізацію першого міжнародного проекту в галузі геліоенергетики, який був спрямований на розвиток альтернативних джерел енергії для подолання залежності енергетики Європейських країн від експорту нафти з Ближнього Сходу. Наукова інтуїція професора Бойко щодо надзвичайної актуальності широкого застосування економічних сонячних елементів для нашої країни, творчий розвиток ідеології наукової школи фізики тонких плівок та його надзвичайна організаційна діяльність, незважаючи на повну байдужість більшості вчених та керівників промисловості СРСР, сприяла інтенсифікації наукових досліджень в галузі плівкового матеріалознавства для геліоенергетики на Україні. В 1983 році у Харківському політехнічному інституті вперше в практиці вищої школи СРСР була розпочата підготовка інженерів-фізиків з профілюванням у галузі геліоенергетики. Уряд України для наукової та навчальної діяльності в галузі геліоенергетики, цільовим призначенням передав проф. Бойко Б.Т. чотирьохповерховий будинок у центрі міста Харкова. Це сприяло створенню у 1988 році кафедри фізичного матеріалознавства для електроніки та геліоенергетики, яку очолив Борис Тимофійович. Кафедра, починаючи з 90 – років постійно приймала участь у міжнародних проектах у галузі геліоенергетики разом з провідними вченим Німеччини, Франції та Іспанії. Високий рівень наукових досягнень кафедри призвів до того, що вона стала асоційованим членом Центру сонячної енергії Німеччини та лідером в галузі плівкового матеріалознавства на Україні. У 2003 році плідна спільна співпраця швейцарських та українських науковців дозволила створити першій у світі плівковий сонячній елемент на основі сульфіду та телуриду кадмію з двосторонньою фоточутливістю, що було підтверджено міжнародним патентом. У 2006 році науковці кафед ри та групи фізики тонких плівок Швейцарського технологічного університету розробили гнучкі сонячні елементи на основі сульфіду та телуриду кадмію, які мали найбільшу у світі ефективність та рекордну приведену електричну потужність на оди- ницю ваги. У травні 1997 року професор Бойко було присвоєно звання «Заслужений діяч науки і техніки». У 2013 році на базі кафедри було створено національний консультаційний пункт міжнародної рамочної програми Європейського співтовариства «Горизонт 2020» з напрямку «Нанотехнології, сучасні матеріали та передові промислові виробництва».У списку друкованих праць Бориса Тимофійовича 214 публікації, у тому числі 52 видані в іноземних журналах, 18 авторських свідоцтв, 4 підручника і навчальних посібників. У загальній складності Борис Тимофійович віддав рідному університету майже 60 років свого життя. За час існування кафедри було захищено 3 докторських дисертації та 15 кандидатських дисертацій.