Кафедра "Фізична і реабілітаційна медицина, фізіотерапія і курортологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/64965

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/medicine/uk/fizychnoyi-i-reabilitatsijnoyi-medytsyny-fizioterapiyi-ta-kurortologiyi

Кафедра "Фізична і реабілітаційна медицина, фізіотерапія і курортологія" заснована в 2021 році (НАКАЗ 305 ОД від 02.07. 2021 року).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового медичного інституту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Співробітники кафедри, окрім забезпечення навчального процесу та виконання наукових досліджень, надають консультативно-профілактичну допомогу населенню, розробляють та впроваджують нові медичні технології.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 2 кандидата медичних наук; 3 співробітника мають звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2010 - 20174

Налаштування

Автор: search.filters.author.Зінченко, Олена КостянтинівнаКлючові слова: search.filters.subject.патент

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб діагностики та підбору індивідуального комплексу лікування хворих на артеріальну гіпотензію різного генезу
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2010) Зінченко, Олена Костянтинівна; Клімова, Олена Михайлівна
    Корисна модель відноситься до неврології і може бути використана для діагностики та підбору індивідуальної фармакотерапії хворих на артеріальну гіпотонзію (АГ), яка виступає в складі неврологічних симптомокомплексів різного ґенезу.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб діагностики ауторегуляторних можливостей судин головного мозку у хворих з наслідками легкої черепно-мозкової травми
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2015) Літовченко, Тетяна Анатоліївна; Зінченко, Олена Костянтинівна; Якубенко, Юлія Валентинівна
    Спосіб діагностики ауторегуляторних можливостей судин головного мозку у хворих з наслідками легкої черепно-мозкової травми здійснюють шляхом проведення інструментального дослідження судин. Застосовують гіперкапнічний і гіпокапнічний тести. Гіперкапнічну пробу проводять з затримкою дихання на звичайному вдиху до 30 сек. з реєстрацією параметрів мозкового кровообігу безпосередньо перед видихом. Гіпокапнію проводять після гіперкапнії у вигляді частих і глибоких вдихів протягом 30 сек. Для оцінки гемодинаміки і реактивності судин каротидного басейну, ураховують середню вихідну лінійну швидкість кровотоку ЛШК (серЛШК), сістолічну лінійну швидкість кровотоку (сЛШК), значення індексу периферичного опору (RI), пульсаційний індекс (РІ), оцінюють V0 - середню фонову ЛШК, V1 - середню ЛШК на тлі гіперкапнії, V2 - середню ЛШК на тлі гіпокапнії, овершут (компенсаторний підйом ЛШК у відповідь на гіперкапнію). Розраховують коефіцієнт овершута (КО), коефіцієнт реактивності на тлі гіперкапнії (КР+), коефіцієнт реактивності на тлі гіпокапнії (КР-) коефіцієнт вазомоторної реактивності (КВМР). При збільшенні пікової систолічної швидкості кровотоку у внутрішній сонній артерії у відповідь на гіперкапнію в середньому до 10 %, без зниження швидкісних показників кровотоку в наступній фазі гіпокапнії і паралельним зниженням показників периферичного опору (RI), зміни ауторегуляції мозкового кровообігу діагностують при виявленні парадоксальної реакції судин басейну загальної сонної артерії у вигляді зниженої або відстроченої реакції судин на гіперкапнію (при підвищенні ЛШК в нормі) і підвищенні і або відстроченої реакції судин на гіпокапнію (в нормі спостерігається зниження ЛШК), а також при виявленні парадоксальної реакції судин при гіперкапнії у вигляді падіння швидкісних показників або відстрочення їх наростання з подальшим посиленням швидкісних показників у відповідь на гіпокапнію з паралельним збільшенням показників периферичного опору (RI) спостерігаються порушення реактивності судин у бік зниження лінійної швидкості кровотоку, підвищення показників індексів резистивності (РІ і RI).
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб лікування хворих з дисциркулярною енцефалопатією
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Калюжка, Аліна Андріївна; Роздільська, Ольга Миколаївна; Хвисюк, Вікторія Володимирівна; Зінченко, Олена Костянтинівна; Катаржнова, Ірина Валентинівна; Зінов'єв, Едуард Валентинович; Тацій, Наталія Павлівна; Омельяненко, Олена Вячеславівна; Калюжка, Юрій Леонідович; Калюжка, Владислав Юрійович; Плєхова, Олеся Олександрівна; Зінов'єв, Іван Едуардович; Майстренко, Ігор Олександрович; Маслова, Валентина Степанівна; Пак, Світлана Олексіївна
    Спосіб лікування хворих з дисциркулярною енцефалопатією включає медикаментозну терапію та фізіотерапію. Фізіотерапевтичний вплив здійснюється шляхом небулайзерної аерозольтерапії, яку проводять зранку, через 1,5 години після сніданку, на одну інгаляцію використовують 1000 мг (2 мл) цитиколіну, до якого додають фізіологічний розчин (3 мл), інгаляція триває 10 хвилин, кожного дня, додатково послідовно здійснюють масаж шийно-комірцевої зони та циркуляторний душ.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб діагностики реактивності судин головного мозку у хворих з хронічним головним болем напруги
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2014) Літовченко, Тетяна Анатоліївна; Зінченко, Олена Костянтинівна; Якубенко, Юлія Валентинівна; Флорікян, Вартануш Аршавірівна
    Спосіб діагностики реактивності судин головного мозку у хворих з хронічним головним болем напруги здійснюють шляхом проведення доплерографії. Здійснюють ультразвукову доплерографію з компресійними пробами, і при зниженні показників лінійної швидкості кровотоку, діагностують зрив ауторегуляторних можливостей судин головного мозку, що свідчить про наявність судинних порушень при хронічному головному болю напруги.