Кафедра "Фізична і реабілітаційна медицина, фізіотерапія і курортологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/64965

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/medicine/uk/fizychnoyi-i-reabilitatsijnoyi-medytsyny-fizioterapiyi-ta-kurortologiyi

Кафедра "Фізична і реабілітаційна медицина, фізіотерапія і курортологія" заснована в 2021 році (НАКАЗ 305 ОД від 02.07. 2021 року).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового медичного інституту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Співробітники кафедри, окрім забезпечення навчального процесу та виконання наукових досліджень, надають консультативно-профілактичну допомогу населенню, розробляють та впроваджують нові медичні технології.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 2 кандидата медичних наук; 3 співробітника мають звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 43

Спосіб діагностики та підбору індивідуального комплексу лікування хворих на артеріальну гіпотензію різного генезу
(ДП "Український інститут промислової власності", 2010) Зінченко, Олена Костянтинівна; Клімова, Олена Михайлівна
Корисна модель відноситься до неврології і може бути використана для діагностики та підбору індивідуальної фармакотерапії хворих на артеріальну гіпотонзію (АГ), яка виступає в складі неврологічних симптомокомплексів різного ґенезу.
Спосіб діагностики ауторегуляторних можливостей судин головного мозку у хворих з наслідками легкої черепно-мозкової травми
(ДП "Український інститут промислової власності", 2015) Літовченко, Тетяна Анатоліївна; Зінченко, Олена Костянтинівна; Якубенко, Юлія Валентинівна
Спосіб діагностики ауторегуляторних можливостей судин головного мозку у хворих з наслідками легкої черепно-мозкової травми здійснюють шляхом проведення інструментального дослідження судин. Застосовують гіперкапнічний і гіпокапнічний тести. Гіперкапнічну пробу проводять з затримкою дихання на звичайному вдиху до 30 сек. з реєстрацією параметрів мозкового кровообігу безпосередньо перед видихом. Гіпокапнію проводять після гіперкапнії у вигляді частих і глибоких вдихів протягом 30 сек. Для оцінки гемодинаміки і реактивності судин каротидного басейну, ураховують середню вихідну лінійну швидкість кровотоку ЛШК (серЛШК), сістолічну лінійну швидкість кровотоку (сЛШК), значення індексу периферичного опору (RI), пульсаційний індекс (РІ), оцінюють V0 - середню фонову ЛШК, V1 - середню ЛШК на тлі гіперкапнії, V2 - середню ЛШК на тлі гіпокапнії, овершут (компенсаторний підйом ЛШК у відповідь на гіперкапнію). Розраховують коефіцієнт овершута (КО), коефіцієнт реактивності на тлі гіперкапнії (КР+), коефіцієнт реактивності на тлі гіпокапнії (КР-) коефіцієнт вазомоторної реактивності (КВМР). При збільшенні пікової систолічної швидкості кровотоку у внутрішній сонній артерії у відповідь на гіперкапнію в середньому до 10 %, без зниження швидкісних показників кровотоку в наступній фазі гіпокапнії і паралельним зниженням показників периферичного опору (RI), зміни ауторегуляції мозкового кровообігу діагностують при виявленні парадоксальної реакції судин басейну загальної сонної артерії у вигляді зниженої або відстроченої реакції судин на гіперкапнію (при підвищенні ЛШК в нормі) і підвищенні і або відстроченої реакції судин на гіпокапнію (в нормі спостерігається зниження ЛШК), а також при виявленні парадоксальної реакції судин при гіперкапнії у вигляді падіння швидкісних показників або відстрочення їх наростання з подальшим посиленням швидкісних показників у відповідь на гіпокапнію з паралельним збільшенням показників периферичного опору (RI) спостерігаються порушення реактивності судин у бік зниження лінійної швидкості кровотоку, підвищення показників індексів резистивності (РІ і RI).
Можливості та досягнення медичної реабілітації хворих на коморбідні захворювання, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції
(Буковинський державний медичний університет, 2017) Роздільська, Ольга Миколаївна; Зінченко, Олена Костянтинівна; Омельяненко, Олена Вячеславівна; Калюжка, Аліна Андріївна; Майстренко, Ігор Олександрович; Устименко, Т. П.
Адаптационный резерв церебрального кровотока на фоне изменения концентрации кортизола сыворотки крови у больных артериальной гипотонией в структуре неврологической патологии
(Белгородский государственный университет, 2014) Зинченко, Елена Константиновна; Климова, Елена Михайловна; Литовченко, Т. А.; Флорикян, Вартануш Аршавировна
Работа посвящена изучению некоторых патогенетических механизмов формирования артериальной гипотонии, которую рассматривали в структуре вегетативных нарушений вагальной направленности при посттравматическом и инфекционном поражении центральной нервной системы, т.е. патологической артериальной гипотонии. В статье освящены вопросы нарушения церебральной гемодинамики и адаптационных возможностей церебральных сосудов на фоне снижения системного артериального давления и выявлена корреляционная взаимосвязь с изменением концентрации кортизола сыворотки крови, как одного из возможных механизмов, опосредовано влияющих на изменение сосудистого тонуса.
Структурные нарушения головного мозга по данным магнитно-резонансной томографии (МРТ) у больных в отдаленном периоде закрытой черепно-мозговой травмы (ОПЗЧМТ) с венозной дисциркуляторной патологией
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2014) Литовченко, Т. А.; Пономарев, В. И.; Флорикян, Вартануш Аршавировна; Зинченко, Елена Константиновна; Меркулова, О. Ю.
Авторы на основании данных МРТ выявили у 82 больных в отдаленном периоде закрытой черепно-мозговой травмы с венозной дисциркуляторной патологией различной степени выраженности, что ликворная гипертензия (гидроцефалия) является одним из ведущих факторов, приводящих к атрофии элементов мозговой ткани, расширению желудочков и субарахноидальных пространств, одиночным и множественным инфарктам, локализованным, как правило, в глубоких отделах мозга.
Адаптационные возможности церебрального кровотока у больных с артериальной гипотонией различной этиологии
(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2013) Зинченко, Елена Константиновна; Шептун, А. Н.; Маркова, Т. В.
Представлена диагностика нарушений церебральной гемодинамики, определены адаптационные возможности церебрального кровотока больных, страдающих артериальной гипотонией, входящей в состав неврологических симптомокомплексов различной этиологии.
Адаптационные возможности организма у больных с артериальной гипотонией различной этиологии
(Громадська організація "Асоціація неврологів, психіатрів і наркологів України", 2012) Зинченко, Елена Константиновна
Індивідуальна діагностика сироваткових цитотоксичних чинників у хворих на артеріальну гіпотонію із використанням біосенсорної індикації
(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2012) Зінченко, Олена Костянтинівна
Показатели фагоцитоза и экспрессии дифференцировочных маркеров СD T-лимфоцитов у больных с артериальной гипотонией в отдаленном периоде закрытой черепно-мозговой травмы, с церебральным арахноидитом и вегетативной дисфункцией
(Харківський національний медичний університет, 2006) Климова, Елена Михайловна; Литовченко, Т. А.; Зинченко, Елена Константиновна; Шапоренко, С. В.
Изучена фагоцитирующая активность гранулоцитарных нейтрофилов и экспрессия дифференцировочных рецепторов CD Т-лимфоцитов у больных, страдающих артериальной гипотонией в отдаленном периоде закрытой черепно-мозговой травмы, при церебральной арахноидите и вегетативной дисфункции, а также сопоставлены эти изменения с тяжестью течения заболевания.
Успехи и трудности в лечении эпилепсии
(ООО "Инфомедиа ЛТД", 2009) Литовченко, Т. А.; Зинченко, Елена Константиновна
Согласно современному определению Международной противоэпилептической лиги и Международного бюро по эпилепсии (ILAE, IBE,2005), «эпилепсия – это расстройство (заболевание) головного мозга, характеризующееся стойкой предрасположенностью к генерации(развитию) эпилептических припадков, а также нейробиологическими, когнитивными, психологическими и социальными последствиями этого состояния. Центральной концепцией этого определения является наличие стойких изменений головного мозга, которые повышают вероятность развития эпилептических припадков. По различным данным, распространенность эпилепсии в популяции составляет 0,5-1,0%. Эпилептические припадки (не провоцированные и провоцированные) наблюдаются у 1-2% взрослых и у 6-7% детей в развитых странах, а также у 7-14% детей в экономически неразвитых странах. Эпилепсия до сих пор сопряжена со значительной инвалидизацией и высоким уровнем смертности. Основным клиническим проявлением заболевания является эпилептический припадок (ЭП) – внезапное возникновение одного или нескольких симптомов вследствие патологически чрезмерной или синхронной нейрональной активности головного мозга. Клинически ЭП проявляется транзиторными патологическими феноменами, которые возникают внезапно в результате дисфункции отдельного участка и/или всего головного мозга. Патологическая симптоматика может проявляться изменением сознания, а также моторными, сенсорными или вегетативными сдвигами.