Кафедра "Фізична і реабілітаційна медицина, фізіотерапія і курортологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/64965

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/medicine/uk/fizychnoyi-i-reabilitatsijnoyi-medytsyny-fizioterapiyi-ta-kurortologiyi

Кафедра "Фізична і реабілітаційна медицина, фізіотерапія і курортологія" заснована в 2021 році (НАКАЗ 305 ОД від 02.07. 2021 року).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового медичного інституту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Співробітники кафедри, окрім забезпечення навчального процесу та виконання наукових досліджень, надають консультативно-профілактичну допомогу населенню, розробляють та впроваджують нові медичні технології.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 2 кандидата медичних наук; 3 співробітника мають звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14

Спосіб діагностики ауторегуляторних можливостей судин головного мозку у хворих з наслідками легкої черепно-мозкової травми
(ДП "Український інститут промислової власності", 2015) Літовченко, Тетяна Анатоліївна; Зінченко, Олена Костянтинівна; Якубенко, Юлія Валентинівна
Спосіб діагностики ауторегуляторних можливостей судин головного мозку у хворих з наслідками легкої черепно-мозкової травми здійснюють шляхом проведення інструментального дослідження судин. Застосовують гіперкапнічний і гіпокапнічний тести. Гіперкапнічну пробу проводять з затримкою дихання на звичайному вдиху до 30 сек. з реєстрацією параметрів мозкового кровообігу безпосередньо перед видихом. Гіпокапнію проводять після гіперкапнії у вигляді частих і глибоких вдихів протягом 30 сек. Для оцінки гемодинаміки і реактивності судин каротидного басейну, ураховують середню вихідну лінійну швидкість кровотоку ЛШК (серЛШК), сістолічну лінійну швидкість кровотоку (сЛШК), значення індексу периферичного опору (RI), пульсаційний індекс (РІ), оцінюють V0 - середню фонову ЛШК, V1 - середню ЛШК на тлі гіперкапнії, V2 - середню ЛШК на тлі гіпокапнії, овершут (компенсаторний підйом ЛШК у відповідь на гіперкапнію). Розраховують коефіцієнт овершута (КО), коефіцієнт реактивності на тлі гіперкапнії (КР+), коефіцієнт реактивності на тлі гіпокапнії (КР-) коефіцієнт вазомоторної реактивності (КВМР). При збільшенні пікової систолічної швидкості кровотоку у внутрішній сонній артерії у відповідь на гіперкапнію в середньому до 10 %, без зниження швидкісних показників кровотоку в наступній фазі гіпокапнії і паралельним зниженням показників периферичного опору (RI), зміни ауторегуляції мозкового кровообігу діагностують при виявленні парадоксальної реакції судин басейну загальної сонної артерії у вигляді зниженої або відстроченої реакції судин на гіперкапнію (при підвищенні ЛШК в нормі) і підвищенні і або відстроченої реакції судин на гіпокапнію (в нормі спостерігається зниження ЛШК), а також при виявленні парадоксальної реакції судин при гіперкапнії у вигляді падіння швидкісних показників або відстрочення їх наростання з подальшим посиленням швидкісних показників у відповідь на гіпокапнію з паралельним збільшенням показників периферичного опору (RI) спостерігаються порушення реактивності судин у бік зниження лінійної швидкості кровотоку, підвищення показників індексів резистивності (РІ і RI).
Можливості та досягнення медичної реабілітації хворих на коморбідні захворювання, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції
(Буковинський державний медичний університет, 2017) Роздільська, Ольга Миколаївна; Зінченко, Олена Костянтинівна; Омельяненко, Олена Вячеславівна; Калюжка, Аліна Андріївна; Майстренко, Ігор Олександрович; Устименко, Т. П.
Адаптационные возможности организма у больных с артериальной гипотонией различной этиологии
(Громадська організація "Асоціація неврологів, психіатрів і наркологів України", 2012) Зинченко, Елена Константиновна
Індивідуальна діагностика сироваткових цитотоксичних чинників у хворих на артеріальну гіпотонію із використанням біосенсорної індикації
(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2012) Зінченко, Олена Костянтинівна
Успехи и трудности в лечении эпилепсии
(ООО "Инфомедиа ЛТД", 2009) Литовченко, Т. А.; Зинченко, Елена Константиновна
Согласно современному определению Международной противоэпилептической лиги и Международного бюро по эпилепсии (ILAE, IBE,2005), «эпилепсия – это расстройство (заболевание) головного мозга, характеризующееся стойкой предрасположенностью к генерации(развитию) эпилептических припадков, а также нейробиологическими, когнитивными, психологическими и социальными последствиями этого состояния. Центральной концепцией этого определения является наличие стойких изменений головного мозга, которые повышают вероятность развития эпилептических припадков. По различным данным, распространенность эпилепсии в популяции составляет 0,5-1,0%. Эпилептические припадки (не провоцированные и провоцированные) наблюдаются у 1-2% взрослых и у 6-7% детей в развитых странах, а также у 7-14% детей в экономически неразвитых странах. Эпилепсия до сих пор сопряжена со значительной инвалидизацией и высоким уровнем смертности. Основным клиническим проявлением заболевания является эпилептический припадок (ЭП) – внезапное возникновение одного или нескольких симптомов вследствие патологически чрезмерной или синхронной нейрональной активности головного мозга. Клинически ЭП проявляется транзиторными патологическими феноменами, которые возникают внезапно в результате дисфункции отдельного участка и/или всего головного мозга. Патологическая симптоматика может проявляться изменением сознания, а также моторными, сенсорными или вегетативными сдвигами.
Мигрень
(ООО "Инфомедиа ЛТД", 2009) Зинченко, Елена Константиновна; Литовченко, Т. А.
Головная боль (ГБ) является, пожалуй, одним из основных недомоганий человека. Многие испытывают ее достаточно часто, но не всегда по этому поводу обращаются к врачу. Считается, что ежегодно 80% населения переносят как минимум один приступ ГБ, а у 10-20%пациентов причиной обращения к врачу является именно ГБ. Мёнше писал: «Человек, страдающий головной болью, является медицинским сиротой. Он проходит путь от офтальмолога к оториноларингологу, невропатологу, стоматологу, ортопеду и хиропрактику. Ему назначают массу анализов и дают огромное количество лекарств, а в конце концов он остается один на один со своей головной болью».
О дифференцированном использовании лечебных свойств света на различных этапах реабилитации
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2016) Тондий, Леонид Дмитриевич; Зинченко, Елена Константиновна; Журавлев, В. А.; Кас, И. В.; Закревская, Е. Л.; Замятина, Е. И.; Устименко, Т. П.; Щерба, В. А.
О преподавании светолечения в системе последипломного медицинского образования
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2016) Зинченко, Елена Константиновна; Тондий, Леонид Дмитриевич; Кас, И. В.; Земляная , О. В.
Досвід опорної кафедри фізіотерапії Харківської медичної академії післядипломної освіти в створенні та в впровадженні методик світлолікування
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2016) Зінченко, Олена Костянтинівна; Тондій, Леонид Дмитрович; Земляна, О. В.
Совершенствование учебного процесса на опорной кафедре физиотерапии, курортологии и восстановительной медицины ХМАПО
(Факт, 2017) Зинченко, Елена Константиновна; Тондий, Леонид Дмитриевич; Васильева-Линецкая, Лариса Яковлевна; Роздильская, О. Н.; Нечипуренко, О. Н.
Представлены данные о деятельности опорной по физиотерапии кафедры физиотерапии, курортологии и возобновляемой медицины ХМАПО, целесообразность существования института опорных кафедр.