Вісник № 03. Економічні науки
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/55442
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Публікація Застосування технологій тимбілдингу при формуванні корпоративної культури в контексті європейського вектору розвитку(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Маковоз, Оксана Сергіївна; Яценко, Ольга Миколаївна; Горбунов, Микола ПетровичКорпоративна культура є потужним ресурсом, завдяки якому компанії можуть швидко мобілізувати всі ресурси підприємствадля досягнення певного результату та ефективно розв’язувати проблеми. Арсенал сучасного менеджера налічує багато новітніх технологій, однією з яких сьогодні є тимбілдинг. Популярність і затребуваність цього методу командної взаємодії зростає з кожним роком, адже він є одним із дієвих способів мотивації, управління персоналом, який може застосовувати компанія. Метою роботи є обґрунтування застосування технологій і методів тимбілдингу для формування корпоративної культури організації, а також аналіз особливостей тимбілдингу за кордоном і в Україні. У результаті аналізу з’ясовано, що корпоративна культура буде дієвою тоді, коли буде мати ознаки певних базових цінностей, притаманні національній культурі. Виділяють наступні цінності, які можуть слугувати орієнтиром: дистанція влади, індивідуалізм, мужність і жіночність, уникнення невизначеності, довго/короткострокова орієнтація. Проаналізовано індекси розвитку зазначених цінностей у різних країнах. Наголошено, що в Україні переважає індивідуалізм. Згідно із запропонованою класифікацією видів тимбілдингу: екстремальні, інтелектуальні, творчі – наведені приклади тимбілдингу в різних країнах. Виділено переваги, які дає тимбілдинг при формуванні корпоративної культури. Зроблено аналіз ринку послуг щодо організації тимбілдингу в Україні. З’ясовано, що на ринку представлено велике розмаїття видів і форм заходів, щодо командотворення. У зв’язку з тим, що ці технології в нашій країні застосовуються не так давно й переважним чином є запозиченими, зроблено припущення щодо вірогідності бездумного копіювання і нав’язування тих цінностей в корпоративну культуру підприємства, які не відповідають загальнонаціональним. Надано рекомендації керівникам, щодо проведення в компанії тимбілдингу. Підкреслено, що «сліпе» копіювання інколи цікавих пропозицій без урахування їхньої відповідності вітчизняним реаліям не дасть бажаного результату, а інколи, навіть, може мати негативні наслідки.Документ Удосконалення економічних методів управління охороною праці(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гриценко, Наталя Валеріївна; Козодой, Дмитро СергійовичСучасні підприємства України стикаються з проблемами управління охороною праці. На практиці для їх вирішення застосовуються відповідні механізми, серед яких й економічні методи управління. Доведена необхідність розробки й застосування економічних методів (економічного механізму) впливу на охорону праці, стимулювання всіх осіб та підрозділів, які беруть участь у виробничих процесах, забезпечують і формують рівень безпечного виконання робіт, яка спричинена неефективністю чинних нині на підприємствах адміністративних форм і методів управління, оскільки останні не пов’язують стан охорони праці з оцінкою кінцевих результатів загальногосподарської діяльності окремих колективів та підрозділів, з виконанням конкретними особами посадових чи функціональних обов’язків. Визначені напрямки економічного впливу на працівників підприємства щодо дотримання правил охорони праці та удосконалення механізму реалізації економічних методів управління охороною праці на підприємстві. Проаналізовані існуючі підходи до застосування економічних методів управління охороною праці в рамках чинного законодавства України. Виконана їх систематизація та доповнення. Відзначено, що впровадження заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і на соціальні результати виробництва. Показано, що економічні методи управління умовами та станом охорони праці на підприємствах України може, і повинно стати вагомим важелем із забезпечення безпеки виробництва та зниження рівня травматизму, впровадження безпечних методів праці, скорочення чисельності порушень правил безпеки.