Кафедра "Кібербезпека"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/63626

Офіційний сайт кафедри https://cybersecurity.kpi.kharkov.ua

Кафедра "Кібербезпека" створена 11 січня 2022 року.

Кафедра активно співпрацює у галузі освіти та наукових досліджень із провідними ІТ-компаніями (Distributed Lab, Сайфер, Microcrypt Technologies). Викладачі кафедри та студенти, що навчаються за напрямом кафедри, активно використовують ресурси хмарних обчислень та застосовують технології сучасних мереж і засоби кібербезпеки разом із провідними фахівцями.

Кафедра проводить міжнародну науково-практичну конференцію “Інформаційна безпека та інформаційні технології” в рамках міжнародного науково-практичний форуму "Цифрова реальність", є співорганізатором міжнародного конгресу ”Human-Computer Interaction, Optimization and Robotic Applications” (IEEE, Анкара, Турція).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

На кафедрі "Кібербезпека" працюють 11 викладачів, з них 3 мають науковий ступінь доктора технічних наук, 5 – науковий ступінь кандидата технічних наук; 3 – звання професора, 8 – звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Управління ІТ-проєктами та їх безпека"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Гаврилова, Алла Андріївна; Аксьонова, Ірина Вікторівна
Метою виконання лабораторних робіт з дисципліни «Управління ІТ-проєктами та їх безпека» є опанування базових понять у галузі управління проєктами та набуття основних навичок використання системи календарного планування і управління проєктами заснованої на широко використовуваних стандартах управління проєктами. Перша лабораторна робота виконується за допомогою додатку «MS Excel», що дозволяє простежити можливість реалізації створення плану ІТ-проєкту засобами робочого плану. Але для відстеження динамічних змін при реалізації проєкту, даний додаток не надає. Тому з другої по шосту лабораторні роботи виконують за допомогою додатку «ProjectLibre», що є кросплатформне програмне забезпечення для управління проєктами. Це система із відкритим вихідним кодом, позиціонована розробниками як безкоштовна альтернатива комерційному програмному забезпеченню. Дане програмне забезпечення дозволяє реалізувати основні функції управління проєктами з використанням стандартних прийомів (технологій), що відповідають ідеології стандартів управління проєктами: списки завдань та ресурсів (трудових та матеріальних), діаграма Ганта, мережевий графік, ієрархічні структури робіт та ресурсів, таблиці та діаграми використання завдань та ресурсів у процесі виконання проєкту. Кожна лабораторна робота має певну структуру, де обов’язково вказано мету, теоретичні пояснення, завдання, хід виконання завдань та питання до самостійного опанування матеріалу. Виконання супроводжується не тільки текстовими, але ще й візуальними поясненнями у вигляді скріншотів додатку. Це допомагає простежувати правильність вказаних кроків виконуваних завдань.
Методичні вказівки до проведення виробничої практики
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Євсеєв, Сергій Петрович; Король, Ольга Григорієвна; Гаврилова, Алла Андріївна
Виробнича практика, яка проводиться для бакалаврів спеціальності 125 «Кібербезпека та захист інформації», входить до складу профільних дисциплін та повинна проходити у строки, які встановлені в графіку навчального процесу. Для взаємоповʹязування початку навчання за спеціальністю з практичною реалізацією призначено виробничу практику. Виробнича практика, яка проводиться на третьому курсі та другому році навчання на базі молодшого спеціаліста, є зовнішньою і призначена для ознайомлення студентів із вирішенням завдань за прикладними питаннями вивчених профільних дисциплін стосовно реалізації основних процесів захисту інформації щодо баз практики, якими можуть виступати виробничі та невиробничі об’єкти економічної діяльності України. За результатами проходження виробничої практики формується взаємозв’язок між теорією та практикою дисциплін, що викладалися на першому, другому та третьому курсах з питань методів аналізу протидії сучасним гібридним атакам, оцінки поточного рівня безпеки та вибору механізмів протидії при дослідженні стану предметної області на базі практики, аналізу інфраструктури мережі, технічних засобів комплексної системи захисту інформації, можливості її удосконалення в умовах дії сучасних загроз. За виробничою практикою в методичних рекомендаціях вказані організаційні, змістовні та звітні аспекти реалізації досягнення мети практики.
Методичні вказівки до лабораторніх робіт з дисципліни "Комплексні системи захисту інформації"
(2023) Лаптєв, О. А.; Король, Ольга Григорієвна ; Корольов, Роман Володимирович; Воропай, Наталя Ігорівна
У методичних вказівках до лабораторних робіт зроблено спробу подати логічно структурований комплексний виклад теоретичних основ та практичного використання сучасних методів комплексного захисту інформації згідно із загальними підходами в Україні та світі. Розглядаються поняття, класифікація, сфери застосування, складові і ознаки, різні типи підходів, систем і способів забезпечення безпеки інформаційних ресурсів, комплексними системами захисту інформації, та їх застосування в різних сферах сучасного життя.
Методичні вказівки до проведення практики за другим (магістерським) рівнем
(2023) Мілов, Олександр Володимирович; Король, Ольга Григорієвна ; Воропай, Наталя Ігорівна
Практика для магістрів спеціальності 125 "Кібербезпека та захист інформації", входить до складу базових дисциплін та повинна проходити у строки, які встановлені в графіку навчального процесу. Практика магістрів, яка проводиться на другому році навчання, є підсумковим етапом усього навчання, який являє собою проведення всеосяжного аналізу системи безпеки об'єкта дослідження з точки зору можливості реалізації несанкціонованого доступу до секретної та конфіденційної інформації, стороннього деструктивного впливу та доцільності використання відомих методів захисту.
Методичні вказівки до виконання магістерських робіт
(2023) Мілов, Олександр Володимирович; Король, Ольга Григорієвна ; Воропай, Наталя Ігорівна
Згідно зі ст. 8 Закону України “Про вищу освіту” № 1556-VII від 01.07.2014 р. магістр – це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та надається закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90 – 120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми “Кібербезпека” – 90 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково містить дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків. Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра. Особа, яка здобула освітньо-кваліфікаційний рівень “магістр” має володіти поглибленими знаннями з обраної спеціальності, вмінням інноваційного характеру, навичками науково-дослідної (творчої), науково-педагогічної або управлінської (виробничої) діяльності, набути певний досвід використання одержаних знань і вміти створювати елементи нових знань. Формою реалізації дослідницьких навичок магістра є магістерська робота, виконана відповідно до ДСТ, ДСТУ та вимог, визначених специфікою кафедри, де відбувається захист магістерської роботи. Контроль виконання магістерської роботи здійснюється керівником магістерської роботи. Виконання й оформлення магістерських робіт в університеті здійснюється відповідно до вимог, встановлених державними стандартами, перерахованими в табл. 1.