Кафедра "Радіоелектроніка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7538

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/re

Кафедра "Радіоелектроніка" була організована у 1971 році у складі факультету «Автоматика та приладобудування». З 1.09.2024 р. ( НАКАЗ 303 ОД від 28.08.2024 року ) кафедра "Радіоелектроніка" приєднана до кафедри "Мікро- та наноелектроніка"

Першим завідувачем кафедри "Радіоелектроніка" став, на той час, доцент, кандидат фізико-математичних наук, а пізніше – Заслужений працівник вищої школи України, доктор фізико-математичних наук, професор Віталій Іванович Таран. Він тривалий час (1983-1991) обіймав посаду проректора із наукової роботи Харківського політехнічного інституту, у 1991-2009 роках – посаду директора Інституту іоносфери.

Задля підвищення якості підготовки спеціалістів на базі кафедри і Інституту іоносфери МОН і НАН України створено Науково-учбовий центр "Іоносфера".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор фізико-математичних наук, 2 кандидата технічних наук, 2 кандидата фізико-математичних наук, 1 кандидат історичних наук; 1 співробітник має звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2015 - 20182

Налаштування

Автор: search.filters.author.Емельянов, Леонид ЯковлевичКлючові слова: search.filters.subject.ионосфера

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Корреляционная обработка сигнала некогерентного рассеяния с помощью многоканального устройства
    (ПФ "Колегиум", 2018) Емельянов, Леонид Яковлевич; Пуляев, Валерий Александрович; Рогожкин, Евгений Васильевич
    При исследовании ионосферы методом некогерентного рассеяния (НР) задача состоит в определении таких характеристик рассеянного сигнала, как спектр и (или) его автокорреляционная функция (АКФ). Эти характеристики затем используются в расчетах параметров околоземного космического пространства. На интервале высот 100 – 1000 км такими параметрами являются концентрация электронов, температуры ионной и электронной компонент ионосферной плазмы, ее ионный состав и скорость движения. Длительность зондирующего радиоимпульса соответствует протяженности рассеивающего объема ионосферной плазмы в направлении зондирования. Действующие радары НР используют антенны с эффективной поверхностью в тысячи квадратных метров, мощные (до 10 мегаватт в импульсе) передатчики и приемники с параметрами, близкими к предельно возможным. Из этого следует, что дальнейшее повышение точности, а значит, и надежности экспериментальных данных возможно совершенствованием вариантов статистической обработки. Цель работы – уменьшение погрешностей измерения ординат АКФ без ухудшения разрешения по высоте и времени.
  • Ескіз
    Документ
    Квазиоптимальный прием сигналов некогерентного рассеяния
    (НТУ "ХПИ", 2015) Емельянов, Леонид Яковлевич; Богомаз, Александр Викторович; Касымов, Идрис Магсимович
    В результате проведенного для широкого диапазона высот и различного состояния космической погоды анализа спектральных характеристик некогерентно рассеянного (НР) ионосферой сигнала обоснована необходимость квазиоптимальной фильтрации полезного сигнала. Разработано устройство для квазиоптимальной фильтрации НР сигналов, предназначенное для работы в составе радара НР для повышения отношения сигнал/шум с минимальными искажениями спектра полезного сигнала.