Кафедра "Радіоелектроніка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7538

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/re

Кафедра "Радіоелектроніка" була організована у 1971 році у складі факультету «Автоматика та приладобудування». З 1.09.2024 р. ( НАКАЗ 303 ОД від 28.08.2024 року ) кафедра "Радіоелектроніка" приєднана до кафедри "Мікро- та наноелектроніка"

Першим завідувачем кафедри "Радіоелектроніка" став, на той час, доцент, кандидат фізико-математичних наук, а пізніше – Заслужений працівник вищої школи України, доктор фізико-математичних наук, професор Віталій Іванович Таран. Він тривалий час (1983-1991) обіймав посаду проректора із наукової роботи Харківського політехнічного інституту, у 1991-2009 роках – посаду директора Інституту іоносфери.

Задля підвищення якості підготовки спеціалістів на базі кафедри і Інституту іоносфери МОН і НАН України створено Науково-учбовий центр "Іоносфера".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор фізико-математичних наук, 2 кандидата технічних наук, 2 кандидата фізико-математичних наук, 1 кандидат історичних наук; 1 співробітник має звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Спосіб імітації сигналу некогерентного розсіяння відповідно до стану та динаміки іоносферної плазми
(ДП "Український інститут промислової власності", 2011) Пуляєв, Валерій Олександрович; Мірошніков, Артем Євгенійович; Богомаз, Олександр Вікторович; Ємельянов, Леонід Якович; Козлов, Сергій Сергійович
Корисна модель відноситься до радіолокації зокрема до радіотехнічних методів синтезу сигна лів, подібних до прийнятих під час зондування іоносфери. Ці сигнали характеризуються статистичними характеристиками, що несуть в собі інформацію про фізичні параметри процесів в іоносферній плазмі.
Концепція модернізації системи електропостачання радіовимірювального комплексу
(Куявський університет у Влоцлавеку, 2022) Козлов, Сергій Сергійович; Левон, Олена Олександрівна; Римар, Сергій Іванович
Формування світової мережі наукових центрів з досліджень іоносфери методом некогерентного розсіяння радіохвиль
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Кузьменко, Наталія Олексіївна; Левон, Олена Олександрівна; Козлов, Сергій Сергійович; Римар, Сергій Іванович
У статті розглянуто етапи розвитку теорії методу некогерентного розсіяння, як одного з методів вивчення іоносфери. Висвітлено передумови заснування наукових осередків зі спостереження іоносфери методом некогерентного розсіяння, створення й розвиток експериментальної бази досліджень та формування світової мережі таких установ. Ідея методу НР належить американському вченому Уїльяму Гордону. Метод НР став найбільш інформативним і точним методом дослідження практично всіх характеристик іоносфери. Він дозволяв вимірювати електронну концентрацію нижче й вище головного максимуму, що було неможливо при вертикальному зондуванні. Перевагою методу НР э те, що значну кількість характеристик іоносфери можна було вимірювати одночасно в значному інтервалі висот. Це прирівнюється до запуску добре оснащеною геофізичної ракети. Тривалість таких досліджень порівняно з епізодичними ракетними спостереженнями робить цей метод унікальним. Сьогодні метод вважається найбільш інформативнішим і точним.
Особливості проектування нечітких регуляторів у складі систем автоматичного керування напівпровідниковими компенсаторами
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Козлов, Сергій Сергійович; Левон, Олена Олександрівна; Кузьменко, Наталія Олексіївна; Римар, Сергій Іванович
У статті розглянуто особливості проектування нечітких регуляторів в складі систем автоматичного управління напівпровідниковими компенсаторами. Проаналізовано тенденції до використання нечіткої логіки і нейромереж для вирішення завдань з великим числом змінних, які мають випадковий характер. Розглянута функціональна схема системи автоматичного управління на базі нечіткої логіки. Наведені деякі особливості нечіткого регулятора. Досліджено питання оптимізації параметрів цифрових нечітких регуляторів. Показано важливість питання вибору методики параметричної настройки нечіткого регулятора. Розглянуто варіанти вибору критерію якості нечітких регуляторів. Проаналізовано ринок комерційних програмних продуктів для роботи з нечіткою логікою.
Оптимізація енергопостачання науково-дослідного комплексу інституту іоносфери
(ФОП Мезіна В., 2017) Козлов, Сергій Сергійович
Аналіз режимів енергоспоживання комплексу некогерентного розсіяння інституту іоносфери НАН і МОН України
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Козлов, Сергій Сергійович
У даній статті представлені результати аналізу режимів енергоспоживання комплексу некогерентного розсіяння Інституту іоносфери НАН і МОН України з метою вирішення проблеми підвищення енергоефективності науково-дослідного комплексу та створення енергоефективної системи електропостачання, яка забезпечить стійку роботу наукового обладнання для виконання дослідницьких програм НАН України. Описана система електроживлення комплексу та режими енергоспоживання комплексу. Описано пристрої радарної системи, а також найбільш потужні споживачі електроенергії, які споживають електроенергію на експериментальні і господарські потреби. Проаналізовано енергоспоживання комплексу некогерентного розсіяння за 2013 р. Отримано і представлено графіки середньої споживаної потужності (середньодобовий показник) і середньої споживаної потужності в режимі вимірювань. Описана доцільність проведення робіт з оптимізації енергопостачання науково-дослідного комплексу Інституту іоносфери. Запропоновано можливі заходи для зниження економічної вартості проведення експериментів з дослідження іоносфери науково-дослідного комплексу некогерентного розсіяння. Проведено аналіз робіт сучасних авторів з метою показати, що підвищення ефективності функціонування систем електропостачання є актуальною проблемою сучасних досліджень.