Кафедра "Радіоелектроніка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7538

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/re

Кафедра "Радіоелектроніка" була організована у 1971 році у складі факультету «Автоматика та приладобудування». З 1.09.2024 р. ( НАКАЗ 303 ОД від 28.08.2024 року ) кафедра "Радіоелектроніка" приєднана до кафедри "Мікро- та наноелектроніка"

Першим завідувачем кафедри "Радіоелектроніка" став, на той час, доцент, кандидат фізико-математичних наук, а пізніше – Заслужений працівник вищої школи України, доктор фізико-математичних наук, професор Віталій Іванович Таран. Він тривалий час (1983-1991) обіймав посаду проректора із наукової роботи Харківського політехнічного інституту, у 1991-2009 роках – посаду директора Інституту іоносфери.

Задля підвищення якості підготовки спеціалістів на базі кафедри і Інституту іоносфери МОН і НАН України створено Науково-учбовий центр "Іоносфера".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор фізико-математичних наук, 2 кандидата технічних наук, 2 кандидата фізико-математичних наук, 1 кандидат історичних наук; 1 співробітник має звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб обчислення автокореляційної функції сигналу некогерентного розсіяння за допомогою багатоканального пристрою
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Пуляєв, Валерій Олександрович; Рогожкін, Євген Васильович; Ємельянов, Леонід Якович
    Спосіб обчислення автокореляційної функції сигналу некогерентного розсіяння за допомогою багатоканального пристрою, що здійснює паралельний кореляційний аналіз в реальному часі, на виході якого при використанні передавачем радіолокатора для вертикального (або з нахилом променя) зондування іоносфери радіоімпульсу з прямокутною обвідною і довжиною.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб відновлення висотного профілю потужності сигналу некогерентного розсіяння
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Пуляєв, Валерій Олександрович; Рогожкін, Євген Васильович
    Спосіб відновлення висотного профілю потужності сигналу некогерентного розсіяння в іоносферній плазмі, форма якого розраховується в процесі роботи імпульсного радара некогерентного розсіяння у випадку, коли у системі обробки радара по відношенню до протяжності зондувального імпульсу, що рухається вздовж променя, задана кратність періоду дискретизації зворотного сигналу розсіяння. У системі обробки протягом сеансу (декілька хвилин) статистично накопичуються та звільняються від адитивних шумів на кожній висотній ділянці відліки, що із-за використання довгого зондувального радіоімпульсу утворюють згладжений вздовж висоти профіль. Відліки сигналу розсіяння система обробки радара після сеансу накопичення спочатку сортує шляхом вибору такого діапазону висот, де відношення сигнал/шум більше одиниці.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб визначення концентрації електронів в іоносфері
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2012) Скворцов, Тарас Олександрович; Ємельянов, Леонід Якович; Фисун, Андрій Васильович; Рогожкін, Євген Васильович
    Спосіб визначення концентрації електронів в іоносфері полягає в тому, що іоносферу зондують радіоімпульсом, який складається з двох елементів, перший з яких є довгим і має кругову поляризацію та несучу частоту, а другий є коротким і має несучу частоту, яка зсунута відносно, приймають некогерентно розсіяний іоносферою сигнал радіоприймачем, який має два частотних канали, що настроєні на частоти та визначають кореляційні функції або спектри сигналу, прийнятого каналом радіоприймача, настроєним на частоту, для різних висот h та нормований висотний профіль потужності сигналу, прийнятого каналом радіоприймача, настроєним на частоту. Далі за кореляційними функціями або спектрами визначають електронну і іонну температури та визначають електронну концентрацію на висотах в області максимуму іонізації іоносфери. При цьому короткий елемент зондуючого радіоімпульсу має лінійну поляризацію, а розсіяні іоносферою сигнали з протилежними круговими поляризаціями приймають двома радіоприймачами.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб імітації некогерентно розсіяного іоносферою сигналу
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2011) Бєлозьоров, Дмитрій Петрович; Рогожкін, Євген Васильович; Скворцов, Тарас Олександрович; Фисун, Андрій Васильович
    Корисна модель відноситься до радіолокації, зокрема до радіолокаційних вимірювань статистичних характеристик іоносферних сигналів з використанням метода некогерентного розсіяння (HP) радіохвиль. Відомо, що для отримання достовірної інформації про параметри іоносферного середовища, коли використовуються радіолокатори, необхідно вирішувати задачі контролю та експериментальної перевірки точності вимірювань параметрів HP сигналу, калібрувати прийомну систему, перевіряти стан системи обробки та проводити інші операції по підготовці апаратури. Крім того, при розробці нових алгоритмів обробки сигналів необхідно експериментально оцінювати їх ефективність.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб визначення концентрації електронів у максимумі іонізації іоносфери
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2006) Котов, Дмитро Володимирович; Пуляєв, Валерій Олександрович; Рогожкін, Євген Васильович
    Спосіб визначення електронної концентрації у максимумі іонізації іоносфери в імпульсних некогерентних РЛС зі спільною приймально-передавальною антеною, що включає періодичне випромінювання пари когерентних радіоімпульсів, перший з яких має заповнення у вигляді звичайної хвилі, а другий - у вигляді незвичайної хвилі, окремий прийом звичайної та незвичайної хвиль некогерентно розсіяного іоносферою сигналу, перенос сигналів звичайної та незвичайної хвиль на проміжну частоту, затримку сигналу звичайної хвилі на час, який дорівнює затримці між когерентними імпульсами, вимірювання квадратурних компонент взаємокореляційної функції між затриманим сигналом звичайної хвилі та сигналом незвичайної хвилі, який відрізняється тим, що додатково вимірюють автокореляційну функцію обвідної некогерентно розсіяного сигналу, обчислюють модуль коефіцієнта кореляції між звичайною та незвичайною хвилями та визначають середню величину концентрації електронів в імпульсному об'ємі на заданій висоті за номограмами.