Кафедра "Радіоелектроніка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7538

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/re

Кафедра "Радіоелектроніка" була організована у 1971 році у складі факультету «Автоматика та приладобудування». З 1.09.2024 р. ( НАКАЗ 303 ОД від 28.08.2024 року ) кафедра "Радіоелектроніка" приєднана до кафедри "Мікро- та наноелектроніка"

Першим завідувачем кафедри "Радіоелектроніка" став, на той час, доцент, кандидат фізико-математичних наук, а пізніше – Заслужений працівник вищої школи України, доктор фізико-математичних наук, професор Віталій Іванович Таран. Він тривалий час (1983-1991) обіймав посаду проректора із наукової роботи Харківського політехнічного інституту, у 1991-2009 роках – посаду директора Інституту іоносфери.

Задля підвищення якості підготовки спеціалістів на базі кафедри і Інституту іоносфери МОН і НАН України створено Науково-учбовий центр "Іоносфера".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор фізико-математичних наук, 2 кандидата технічних наук, 2 кандидата фізико-математичних наук, 1 кандидат історичних наук; 1 співробітник має звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

20121

Налаштування

Автор: search.filters.author.Фисун, Андрій ВасильовичКлючові слова: search.filters.subject.зондуючі сигнали

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб визначення концентрації електронів в іоносфері
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2012) Скворцов, Тарас Олександрович; Ємельянов, Леонід Якович; Фисун, Андрій Васильович; Рогожкін, Євген Васильович
    Спосіб визначення концентрації електронів в іоносфері полягає в тому, що іоносферу зондують радіоімпульсом, який складається з двох елементів, перший з яких є довгим і має кругову поляризацію та несучу частоту, а другий є коротким і має несучу частоту, яка зсунута відносно, приймають некогерентно розсіяний іоносферою сигнал радіоприймачем, який має два частотних канали, що настроєні на частоти та визначають кореляційні функції або спектри сигналу, прийнятого каналом радіоприймача, настроєним на частоту, для різних висот h та нормований висотний профіль потужності сигналу, прийнятого каналом радіоприймача, настроєним на частоту. Далі за кореляційними функціями або спектрами визначають електронну і іонну температури та визначають електронну концентрацію на висотах в області максимуму іонізації іоносфери. При цьому короткий елемент зондуючого радіоімпульсу має лінійну поляризацію, а розсіяні іоносферою сигнали з протилежними круговими поляризаціями приймають двома радіоприймачами.