Кафедра "Радіоелектроніка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7538

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/re

Кафедра "Радіоелектроніка" була організована у 1971 році у складі факультету «Автоматика та приладобудування». З 1.09.2024 р. ( НАКАЗ 303 ОД від 28.08.2024 року ) кафедра "Радіоелектроніка" приєднана до кафедри "Мікро- та наноелектроніка"

Першим завідувачем кафедри "Радіоелектроніка" став, на той час, доцент, кандидат фізико-математичних наук, а пізніше – Заслужений працівник вищої школи України, доктор фізико-математичних наук, професор Віталій Іванович Таран. Він тривалий час (1983-1991) обіймав посаду проректора із наукової роботи Харківського політехнічного інституту, у 1991-2009 роках – посаду директора Інституту іоносфери.

Задля підвищення якості підготовки спеціалістів на базі кафедри і Інституту іоносфери МОН і НАН України створено Науково-учбовий центр "Іоносфера".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор фізико-математичних наук, 2 кандидата технічних наук, 2 кандидата фізико-математичних наук, 1 кандидат історичних наук; 1 співробітник має звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Магнитная, ионосферная и атмосферная бури большой интенсивности в сентябре 1998 года: сравнение результатов измерений и моделирования
    (Національне космічне агентство України, 2003) Григоренко, Е. И.; Дзюбанов, Дмитрий Анатольевич; Лысенко, В. Н.; Таран, В. И.; Черногор, Леонид Феоктистович
    Наблюдения с помощью радара некогерентного рассеяния в Харькове одной из сильнейших магнитных бурь 25 сентября 1998 г. показали значительные изменения поведения среднеширотной ионосферы, которая относится к внутренней области плазмосферы (геомагнитная широта радара 45.7 °, L = 1.9). Рассматриваются некоторые особенности ярко выраженной негативной ионосферной бури. К ним относятся: значительные уменьшения электронной концентрации, увеличение высоты максимума слоя F2, увеличение температуры заряженных и нейтральных компонентов атмосферы. Они объясняются в терминах термосферных возмущений, джоулива нагрева, проникновение магнитосферных электрических полей в средние широты, а также другими эффектами. Сравниваются результаты измерений и моделирования атмосферных и ионосферных процессов во время возмущения.